Відомий лист лідера нашої партії Олександра Олександровича Мороза до керівника комуністів Петра Симоненка не мав ніякого підтексту, окрім того, що сьогодні, коли Україну охопив соціально-політичний та економічний кризис, викликаний протистоянням між Ющенком та Тимошенко, які разом ще не в далекому минулому стояли на Майдані і голосно заявляли, що "разом нас багато і нас не подолати". Але сталося не як гадалося! Сьогодні вони в різних таборах. Це і зрозуміло – не за горами президентські вибори.

Вони також говорили, що ми ідемо до влади не заради влади, а за оновлення України та добробуту для українського народу. Але до чого вони довели гасло Майдану – бачимо ми всі разом. Ось чому, як ветеран партії 17 років віддавший боротьбі за демократичну і економічно розвинуту країну, я вітав такий крок збоку О.О. Мороза, який без жодних амбіцій, як представник лівого руху України, звернувся до товариша П. Симоненка про співпрацю на майбутніх президентських та парламентських виборах…

Але як завжди керівництво КПУ пішло не по шляху конструктивізму і співпраці, а висунуло умови і почало в засобах масової інформації дискредитувати Соціалістичну партію України, нагадуючи їй про те, що вона підтримала помаранчевих в 2004 році на Майдані, за її позицію по мові, голодомору, вступу до НАТО, ЄС, СОТ та багато інших обвинувачень. Не можу з ними погодитись, бо з 1991 року мої товариші по партії багато що зробили для підняття лівого руху в Україні.

Хочу нагадати, що до 1993 року єдиною лівою партією в Україні була Соціалістична партія України, в створені якої приймала участь також багато і комуністів, які не змирилися з антиконституційною забороною КПУ Президією Верховної Ради України у 1991 році, бо вони вірили в соціалістичні ідеали. До речі, серед засновників партії були нинішній секретар РНБО Раїса Богатирьова, відомий комуніст Адам Мартинюк, лідер ПСПУ Наталія Вітренко і її соратник по партії Володимир Марченко, міністр МВС Юрій Луценко, міністр транспорту та зв’язку Йосип Вінський. Де вони зараз  - теж відомо! Але ніхто їх зрадниками не називав. Цей список можна продовжувати, але всі ті, хто створював на початку 90-х років Соціалістичну партію України, вірили в те, що ліва ідея в Україні не вмерла, що соціалістичний рух в Україні потрібен і з кожним роком він буде набирати обертів. Що стосується обвинувачень з боку керівництва КПУ на адресу нашої партії, то для мене все зрозуміло. Вони вважають, що на даному етапі вони є лідери лівого руху України і той хто хоче до них приєднатися, нехай вступає до їх лав і виконує їх програмні завдання. Це їх стратегічна помилка!

Щодо обвинувачень, то можу зразу сказати, що, наприклад, в 2000 році, коли почалася акція «Кучму-геть!», то комуністи до неї приєдналися аж у кінці, коли по всій Україні розгорнулись багатотисячні мітинги, протести і не приймати в них участь з боку КПУ було б стратегічною помилкою. Відомо, що в цей час П. Симоненко неодноразово зустрічався з тодішнім президентом Л. Кучмою. Лідер кримських комуністів Л. Грач, відчуває до соціалістів «особливу любов» і постійно їх компрометує в засобах масової інформації. На що він розраховує? На нових своїх прихильників!? Або на те, щоб СПУ зійшла з політичної арени. «Як кажуть в Одесі – не дочекаєтесь»!, тому, що Соціалістична партія України це не чийсь проект, це воля народу і з самого початку вона була, є і буде державницькою, лівоцентриською партією, пріоритетами якої є Україна, праця, народовладдя, соціальний захист всіх верств населення, демократія та інтернаціоналізм. Ми пройшли свій шлях становлення, внесли не малий вклад в розвиток демократії, свободи слова, підняття економіки і в соціальній сфері в Україні… Так, з нашого боку були і помилки, і прорахунки, і недоліки, але все це життя, і керівництво нашої партії, разом з товаришами на місцях приймала адекватні міри по їх усуненню. Тепер щодо підтримки «помаранчевих» та В. Ющенка. Ви або навмисно, або з інших міркувань спотворюєте це питання. Соціалісти України одними з перших підняли рух за те, щоб Л. Кучма не був обраний на третій термін Президента України, при якому і демократія, і свобода слова були б знищені остаточно. І тому підтвердження - багатотисячні мітинги і протести по всіх регіонах України.

Що стосується вступу до НАТО, то в Програмі нашої партії в новій редакції, затвердженій 8-м з’їздом СПУ 20 травня 2000 року чітко записано: «Що Україна зберігає позаблоковий статус. СПУ вважає помилковим розширення військової організації НАТО на Схід, наполягаючи на підготовці і проведені наради держав з питань безпеки і співробітництва в Європі. Україна бере участь у створенні багатосторонніх сил миру під патронатом ООН і ОБСЄ, підтримує ідею підвищення статусу загальноєвропейських структур, у тому числі для гарантування миру і безпеки.

Забезпечуватиметься взаємовигідне, широкомасштабне співробітництво України з усіма країнами. СПУ виступає за пріоритетні братерські відносини з Росією, Білоруссю та іншими сусідами, за консолідацію і захист слов’янства». От це наша справжня позиція, але політичні опоненти і деякі керівники КПУ, ПСПУ та інших партій цього не помічають, живуть по принципу: «Не бачив, не читав, але засуджую!», і через свої ЗМІ нав’язує цю думку своїм одно партійцям.

Про Голодомор 1932-33 рр.

Верховна Рада України, під керівництвом О.О. Мороза з цього приводу прийняла відповідний, виважений Закон. Так там не було слів, що Голодомор – як геноцид проти українського народу, але що вона стала трагедією і смертю мільйонів українців чітко окреслена. Так, сьогодні пан Ющенко носиться по всьому світі і вимагає від держав, щоб вони підтримали його ідею про визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом проти українського народу. Але від цього постраждали представники і російського, і білоруського та інших народів. Це була справжня трагедія людства. На наш погляд це питання за надто заполітизоване і є одним із елементів відволікання мас від проблем сьогодення. У мене питання до Ющенка та його оточення, - а чому ніхто не згадує про те, що з 1991 року за роки незалежності населення України скоротилося на 7 мільйонів чоловік. І це без війни, без голодоморів, без потрясінь. І хто за це буде відповідати: Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко? І це питання не риторичне. За все це повинні відповідати ті, хто був і є при владі. Це вони довели Україну і її народ до зубожіння, економічного хаосу та політичного розбрату. Для них головне було і є – влада і гроші, накопичення особистого капіталу. Для нас – це турбота за соціально-економічні перетворення і кращу долю українського народу.

Питання по землі і ставлення до них соціалістів також відомо. Володіння землею визначає нашу державність – це положення буде суттю аграрної політики нової влади. Здійснення земельної реформи, про яку так багато говорять владоможці, заключається в тому, що володіти землею повинен той, хто на ній працює. Соціалісти, будучи в Верховній Раді України, внесли чимало пропозицій з цього питання, інша справа, що за продаж землі виступають ті, хто розпродав Україну по шматках і бажає зробити так, що земля – Божий дар, досталась новоявленим панам і підпанкам за безцінь, а тих, хто її обробляє – залишились ні з чим. Ми проти цього!

Що стосується мовних питань, то і в цій справі у нас чітка позиція. В нашій Програмі задекларовано: «Одним з невід’ємних прав людини є право вільного використання рідної мови. На території України немає об’єктивних причин для мовних проблем. Не можна допускати волюнтаристської практики кампаній штучної русифікації та українізації, які завжди вносили у суспільство напруженість і протистояння. Питання, які виникають у цій сфері, мають вирішуватися в законодавчому порядку.

На всій території України, у всіх проявах людського життя статус офіційних, з однаковим їх використанням, мають українська та російська мови. Українська мова використовується як державна. Шкільні програми мають передбачати, а держава створює необхідні умови, щоб кожний житель України міг знати і вільно спілкуватися державною, своєю рідною та однією з іноземних мов.

Здійснюється захист, вільний розвиток, урахування інтересів і взаємозбагачення всіх етнічних груп і культур нації. Гарантується державний захист від проявів дискримінації і переслідування на національному ґрунті, запобігання спробам надати виняткову роль окремим етносам і проявам ненависті до представників інших націй і народів». От це і є наша позиція, з даного приводу. Що стосується болючого питання про ОУН-УПА, то нашу позицію практично знають всі, окрім мабуть Вас. Після входження західних областей до складу України тут під час і після закінчення Великої Вітчизняної війни до середини 50-х рр. розгорталася трагедія, пов’язана з насильницькими діями ОУН-УПА і їх нейтралізацією владою. Ця трагедія завдала величезної шкоди єдності українського суспільства. Оцінку цієї сторінки історії України ще належить дати. Політрада СПУ в 2007 році прийняла спеціальну Постанову про оцінці діяльності ОУН-УПА. Ви мабуть з нею ознайомлені і в цій Постанові дана чітка оцінка з цього приводу.

Я показав лиш частину того, над чим працюють Соціалістична партія України. Попереду вибори Президента України та можливі чергові дострокові вибори до Верховної Ради України. 2007 рік чітко показав, що правлячий режим Ющенка, діючий по вказівці США і його сателітів все буде робити, щоб представників лівоцентриських партій в структурах влади не було. Вони і надалі будуть навішувати ярлики, дезінформувати громадян і виборців про діяльність представників лівого руху, бо ми для них як кістка в горлянці. Ось чому нам слід об’єднуватися в лівому русі з однією метою – захистити український народ від новітніх капіталізаторів і прихватизаторів України. По всім соціологічним опитуванням лівою, тобто соціалістичною ідеєю, сьогодні підтримують понад 40 відсотків виборців. Це високий показник і ми повинні зробити все, щоб об’єднати цих людей і внести суттєві корективи в майбутній парламент України. Чим більше наших представників буде в депутатському корпусі, у владних структурах, тим скоріше розпочнуться економічні та політичні реформи на користь українського народу і запанує справжня демократія. Звертаюсь до керівництва КПУ, не давайте вказівки своїм товаришам в регіонах про контроль за діяльністю соціалістів України. Ми знаходимося постійно в полі зору громадськості. В нас тільки в депутатському корпусі рад всіх рівнів понад 20 тисяч чоловік і вони щодня спілкуються з виборцями і виконують їх накази. Це і є народний контроль за діяльністю соціалістів. І він на наш погляд достатній, і вашого додаткового контролю він не потребує. Ми готові в подальшому до співпраці з представниками лівоцентриського руху на всіх рівнях, але співпраці чесної, демократичної, взаємоввічливої і без пропозиції до злиття партій, бо СПУ це перша лівоцентриська партія України, яка зараз успішно розвивається і готується до майбутніх виборів на всіх рівнях. В нас є Програма партії, ми прийняли солідний політичний документ, який має назву «Справедлива Україна», ми глибоко проаналізували причини та прорахунки не входження соціалістів в депутатський корпус Верховної Ради 6-го скликання, наші недоліки в діяльності партійних організацій і намітили конкретні дії на перспективу. Попереду у всіх нас багато праці. Роботи вистачить всім нам, але успіх до нас прийде тільки тоді, коли ми всі разом згортуємось навколо таких цінностей, як Україна, Конституція, Народ. Пам’ятайте, що у нас з Вами єдине електоральне поле. Але ще раз підкреслюємо, що в нас з Вами і єдина Україна. Нам всім пора для України жити. Ось чому Олександр Мороз, враховуючи сьогоднішню ситуацію в країні, і звернувся до Вас про об’єднання зусиль при підготовці до майбутніх виборчих кампаній. Нам особисто не потрібна Ваша допомога на виборах і участь наших представників в Ваших списках. Я ще раз підкреслюю, що ми самодостатня партія. До керівництва більшості обласних партійних організацій прийшли молоді, досвідчені товариші, у яких є воля і бажання вернути довіру виборців до Соціалістичної партії України. Багатьом з них, як і нам ветеранам партії, боляче читати листи, які надруковані на адресу СПУ від керівництва КПУ. Віримо, що час змінить Вашу позицію. Ми же будемо своє робити – чесно і наполегливо доносити до виборців Програмні цілі і завдання Соціалістичної партії України. Ми впевнені, що за лівим рухом майбутнє. Разом ми переможемо, по одинці програємо. Віримо в Ваш розум!