Днями СБУ провела на Закарпатті обшуки у функціонерів одного із місцевих благодійних фондів, котрий фінансується із Угорщини. Там було знайдено листівки та карти про «велику Угорщину», у склад якої включили також і частину України. Через це в Угорщині влаштували істерику: глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що «Україна втручається в справи угорської національної меншини». Також офіційний Будапешт викликав для пояснень посла України. В МЗС України теж не мовчали, вчинивши аналогічні дії із послом Угорщини в Києві.

У відповідь на це Петер Сійярто звернувся у НАТО і закликав країн-партнерів проявити солідарність з Будапештом. Також Угорщина вкотре заявила про необхідність введення місії ОБСЄ на Закарпаття.

Натомість в мережі опублікували скандальне відео із сесії Сюртівської сільської об'єднаної територіальної громади, де місцеві депутати після прийняття присяги чомусь заспівали гімн Угорщини. Згодом скандальний голова цієї ОТГ Арпад Пушкар заявив, що у цьому немає проблеми, бо вони нібито співали також і гімн України. За цим фактом СБУ теж уже почала перевірку.


Що ж відбувається на Закарпатті та як Україна може протистояти сепаратизму в цьому регіоні?

Про це ІА Вголос запитав у місцевого громадського активіста «Легіону Свободи», ветерана АТО Олега Куцина, військового експерта Олега Жданова та активіста, ветерана Дмитра Корчинського.

Яка зараз політична ситуація на Закарпатті?

Олег Куцин:

Те, що влада серйозно взялась за угорське питання на Закарпатті – це вже добре. Бо з боку угорської нацменшини не відбувається нічого нового. Вони вже 30 років марять про «велику Угорщину» та співають гімн цієї держави на своїх сесіях замість «Ще не вмерла України». Ми, як місцеві громадські активісти, часто звертались із цього приводу і в СБУ, і в поліцію. Як правило, реакції не було ніякої. СБУ давно добре знає про поведінку так званої угорської національної меншини.

А ці обшуки, як на мене, відбулись через політичні мотиви. Справа у тому, що зараз йде формування більшості у Закарпатській обласній раді, куди пройшли і угорці. І «Слуга народу» зараз не може ніяк сформувати свою більшість. А відтак, думаю, що це просто зверху дана команда зреагувати на те, що є очевидним і те, що давно пора було зробити.

Проте я б не радів, бо угорці завжди вміли торгуватися за свої національні інтереси в нашій державі. Вони завжди знаходили на що потрібно натиснути, щоб зайти у владу. Бо як казав один із угорських лідерів Ковач Міклош: «Україна – це ворожа держава, ворожа фортеця і ми повинні шматок за шматком її відвойовувати». І те, що відбувається зараз – яскрава демонстрація цих слів. А тому в обласній раді йде торг і є два сценарії із розвитку ситуації: або «Слуга народу» дотисне і сформує більшість із угорцями, заступником голови облради стане представник цієї нацменшини Брезович, котрий виторговуватиме преференції для Угорщини. Або місцева еліта, котра на словах в опозиції до «Слуги народу», спробує створити свою коаліцію, куди ввійде партія «Рідне Закарпаття», яка теж є сепаратистською структурою, Віктор Балога, ОПЗЖ, «Батьківщина» та угорська політична сила КМКС. І ця коаліція протистоятиме провладній Закарпатській ОДА.

Я думаю, що зараз ці обшуки СБУ, на жаль, нічим не закінчаться. Хіба справді, якщо угорська партія не піде у коаліцію із «СН», тоді їх можуть і покарати. І це буде в інтересах держави.

«Угорщина та Росія фінансують сепаратизм на Закарпатті»

Що роблять ці угорські благодійні фонди на Закарпатті? Як вони працюють?

Олег Куцин:

Угорщина через різні благодійні фонди фінансує сепаратизм на Закарпатті Це відомо кожному закарпатцю, який хоч трохи цікавиться політикою. Вони вкладають кошти і в інфраструктуру краю, і в угорських підприємців, і в освітні програми. Це подається у такому ключі: «От бачите як нам допомагає Угорщина і ми рано чи пізно мусимо ввійти у її склад. Бо Україна нам допомагати не хоче». Тобто угорці це роблять не через те, що вони так вже дбають про Закарпаття, просто ця допомога має суто ідеологічну та пропагандистську мету.

Ведеться цілеспрямована робота на розвиток сепаратизму в Закарпатті. Угорці уже хочуть автономії від України деяких районів Закарпаття.  І як на мене, у випадку якихось загострень в Україні, вони, як це було із референдумом в Криму, захочуть включити Закарпаття у склад Угорщини. До того ж в угорській громаді культивується ідея «великої Угорщини», поширюються відповідні карти. І недарма їх зараз знайшла СБУ.

У нас також є така інформація, що у сепаратизм на Закарпатті вкладає кошти і Росія. Вони потрапляють у регіон через ті ж угорські фонди.

Нещодавно була інформація про те, що Україна планує створити військову базу у Береговому. Це може зупинити сепаратизм?

Олег Жданов:

Якщо влада не спроможна вирішити питання політично, значить потрібно вирішувати військово. Уже була інформація про відновлення військової частини у Берегово. І це правильно, зважаючи на ситуацію. Бо справа в тому, що в нашому політичному просторі відсутнє питання патріотичної української ідеології. Ні президент, ні його команда не займається ідеологічним вихованням нації. Якщо держава не проводить ідеологічну роботу із населенням, немає національної ідеї та фактора, котрий єднатиме націю, то питання із локальними сепаратистськими настроями потрібно вирішувати у військовому плані. Ідея відновити військову частину в Берегові непогана. Це – дасть нам певне самозаспокоєння. До того ж армія – це все ж таки ідеологічна структура. Я сам служив у Перечині, що на Закарпатті, у колишній 128 дивізії і я дуже добре знаю берегівський мото-піхотний полк, який у часи СРСР дислокувався у Берегово. У ньому, до речі, служили місцеві. Як наслідок – тоді у цьому регіоні були менші сепаратистські настрої. Бо армія все таки більш ідеологічна, ніж наша держава загалом.

З боку Угорщини зараз військової загрози не існує, бо ця держава є у НАТО. Але, коли у Берегово, дислокуватимуться наші військові, то навіть побоювання через ймовірну агресію чи сепаратизм нівелюватимуться. Бо військово Угорщина не протистоятиме Україні.

Наприклад, у нас в Бессарабії, у Ізмаїлі, колись при СРСР дислокувалась парашутно-десантна дивізія, яка своєю присутністю демонструвала готовність захищати цей регіон. Оскільки питання Гагаузії стояло завжди, а зараз – тим більше. А тому на кордонах України, як і західних, так і східних, повинні базуватися ЗСУ. Бо якщо ми не можемо ідеологічно простимулювати наших громадян, значить має бути військове вирішення цього питання.

Угорщина звернулась у НАТО через те, що їй фактично не дозволяють фінансувати сепаратизм на Закарпатті. Чим це загрожує Україні?

Олег Жданов:

Основний принцип побудови НАТО та ЄС – це «один за всіх, а всі за одного».  І якщо одна із 29 країн НАТО чи 28 країн Європейського союзу не погоджується із тим чи іншим питанням та голосує проти, то воно вважається невирішеним. Достатньо голосу однієї країни, щоб заблокувати процес євроінтеграції чи співпраці з НАТО. Якщо Угорщина скаже «ні», то поки її не вмовлять – рішення не буде. А тому це дуже серйозно.

Ця ситуація, котра склалась на Закарпатті – це непрофесійність або нездатність МЗС виконувати свої функціональні обов’язки. Бо врегулювання питань національних меншин у прикордонних областях України – це питання до МЗС. Зараз виникає таке враження, що наша влада живе одним днем із девізом: «якось там буде».

«Достатньо арештувати з десяток агентів ФСБ РФ та угорської розвідки і про сепаратизм на Закарпатті можна забути»

Окрім війкових у Берегово, як ще можна вирішити проблеми із угорськими сепаратистами на Закарпатті?

Дмитро Корчинський:

На Закарпатті зараз одночасно розвиваються два проекти. Це – відділення угорських районів від України та русинський проект. У цих обидвох проектах бере активну участь Росія. Ці проекти уже давно реалізуються, щонайменше з 2005 року. І за весь цей час такої активності СБУ нарешті почала діяти. Це не можна не вітати. Проте з їхнього боку потрібні більш рішучі дії. Я з нетерпінням очікую, коли спецслужби почнуть обшукувати, арештовувати та придушувати російських агентів, які представляються якимось там русинами. Вирішити сепаратистське питання на Закарпатті вже зараз можуть 30 співробітників СБУ.

Потрібна лише санкція від вищого керівництва держави, а далі ці люди просто виконають свою роботу по захисту інтересів держави. Достатньо арештувати з десяток агентів ФСБ РФ та угорської розвідки і про сепаратизм на Закарпатті можна забути.

Марія Бойко, «Вголос»