До 5 українських об’єктів, які вже є у списку всесвітньої культурної спадщини, може долучитись група таких дерев’яних святинь: церква Зішестя Святого Духа (м.Рогатин, Івано-Франківська обл. ), церква Собору Святого архангела Михаїла (с. Ужок, Закарпатська обл.), церква Пресвятої Трійці (м.Жовква, Львівська обл.), церква Собору Пресвятої Богородиці (Святого Дмитра) ( с.Матків, Львівська обл.), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с.Нижній Вербіж, Івано-Франківська обл.), церква Святого Юра (Дрогобич, Львівська обл.), церква Вознесення Господнього (с.Ясеня, Закарпатська обл.).

«Три роки тому, ми разом із польськими колегами прийняли рішення про підготовку до внесення у список світової культурної спадщини ЮНЕСКО групи церков Карпатського регіону України та Польщі, ця ініціатива була підтримана у Києві», – розповів директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква, Володимир Герич.

В ході попередньої роботи з понад 600 дерев’яних церков, які є в Україні, було відібрано вісім. Таке ж число запропонували і поляки.

Основними критеріями та вимогами ЮНЕСКО є автентичність, інтегральність (оточення перед церквою не повинне бути зіпсованим забудовами, чи пошкодженим). Об’єкт збудований для конкретного місця повинен на ньому ж і знаходитись, перенесені церкви до уваги не беруться. Пам’ятка повинна зберегти усі елементи з моменту будівництва.

«Ми враховували доступність, технічний стан, чи церква функціонує, закинуті церкви до уваги не беруться. Тут йдеться про те, аби було відомо, що цим об’єктом нині опікуються і що він тривалий час існуватиме у належному стані», – розповів Герич.

Директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква зазначив також і про проблеми пов’язані із дерев’яними святинями, а також ті, що пов’язані із їхнім номінуванням до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Зокрема суттєвою проблемою стало утримання та технічний стан. До прикладу, Герич навів Ужоцьку церкву. Унікальна архітектура зовні, всередині зіпсована (забита фанерою, пластмасою). Також є проблеми із Дрогобицькою церквою Святого Юра, які пов’язані із самою будівлею, а також із оточенням. Церква у Дрогобичі є найкращою дерев’яною церквою в Україні. В цьому контексті до усіх, хто має відношення до цієї церкви звернувся Маріус Чуба, заступник директора Національного інституту спадщини з Варшави, з проханням зробити все можливе, аби цю святиню не виключили із списку претендентів.

Труднощів додає і парадоксальний момент – держава не дає документації на церкви. «Це нонсенс. Ми подаємо світові на огляд найкраще, що маємо як етнонація - це дерев’яні церкви. Навіть Софія Київська – це візантійська архітектура», – висловив обурення Герич.

Труднощі пов’язані також із фінансовою стороною, адже з боку держави підтримки практично немає, Володимир Герич наголосив на локальному характері процесу підготовки. «Ми подали і держава мала б дбати про це. На жаль, за цих три роки ми написали багато листів, звертались до всіх можливих інстанцій, проте все здійснюється локальними силами».

У вересні очікують на приїзд експерта ІКОМОСУ, який огляне церкви, подасть звіт і запропонує своє резюме.

За словами Володимира Герича, внесення пам’яток до списку спадщини ЮНЕСКО для України – колосальна промоція у світі, яка сприятиме збільшення кількості туристичних потоків, що яскраво демонструють дерев’яні костели Польщі, які постійно відвідують туристи з усього світу.

У період промування питання внесення до спащини ЮНЕСКО дерев’яних церков, зацікавлення до святинь уже збільшилось, отець Жовківської церкви Пресвятої Трійці розповів, що кількість відвідувачів різко збільшилась.

Нагадаємо, станом на сьогодні до переліку ЮНЕСКО входить 5 українських об’єктів:

- Софія Київська і Києво-Печерська Лавра;
- Центр міста Львова;
- Частина дуги Струве (міжнародний об’єкт, який проходить через Україну, це геодезичні знаки);
- Ужоцький національний парк (букові праліси Карпат),
- Чернівецький університет, резиденція митрополитів Буковини

На фото: Церква Святого Юра в Дрогобичі

Автор фото: Сергій Криниця