Про це 14 листопада 2012 року в Києві під час 9-ої Асамблеї Громадської ліги «Україна-НАТО» заявив Олег Соскін, голова Української Національної Консервативної партії, директор Інституту трансформації суспільства.

«Вибори до Верховної Ради 28 жовтня 2012 року лідер української опозиції, політичний в’язень Юлія Тимошенко, яка перебуває у в’язниці у так званій «європейській» країні назвала фальсифікованими.

Отже, вибори фальсифіковані. Цивілізаційний вибір українського народу піддається величезній загрозі. Але український народ навіть в умовах диктатури, узурпації влади з боку правлячого режиму бандократії на чолі з Януковичем зробив свій світоглядний, геополітичний вибір. У загальнонаціональному багатомандатному окрузі народ позбавив правлячий режим влади. Цей режим програв разом з комуністами і партією Литвина, - силами, що, як відомо, вороже ставляться до євроатлантичного вибору і вступу до НАТО. Отож, народ здійснив свій проєвропейський вибір. Але на сьогодні ми спостерігаємо, як здійснюються спроби остаточної узурпації влади і формування диктатури.

Заява, фактично антидержавний виступ 13 листопада 2012 року посла України в Росії Володимира Єльченка, батько якого був першим секретарем міськкому Комуністичної партії, - це результат відсутності в Україні люстрації, яку здійснили всі успішні посткомуністичні країни. Неможливо вилікуватися від цієї комуно-кадебістської хвороби, якщо в країні не була проведена люстрація і стерилізація комуно-кадебістських кадрів. Вчора своїми устами Єльченко висловив втаємничену стратегічну думку, яку сьогодні виконує Янукович і Партія регіонів в Україні разом із Компартією. Їхнє завдання полягає у тому, щоб Україну спіткала доля Білорусії, Казахстану, щоб наша держава увійшла до Митного і Євразійського союзів, і сьогодні здійснюються всі необхідні кроки, щоб виконати цю місію. Якщо ситуація і далі розгортатиметься у подібному ключі, то режим може перейти до закриття Центру інформації та документації НАТО в Україні. Тому нам потрібно гостро ставити питання про вилучення із законодавства України норми щодо позаблокового статусу України. Ніхто не давав права Партії регіонів, комуністам і Народній партії Литвина узаконювати цю норму.

Я хотів би нагадати історію цього питання. У 2008 році відбулася геополітична поразка України на Бухарестському саміті. Тоді ми, на жаль, не отримали ПДЧ, який би зафіксував перехід Рубікону, остаточний цивілізаційний вибір України. На жаль, не вистачило тоді рішучості у євроатлантичної спільноти в протистоянні з експансією Росії. Сьогодні ми пожинатимемо плоди зміни геополітичної карти в центрі Європи. Якщо в Україні буде сформована узурпаторська кліка тих сил, які не перемогли на виборах, буде втілено в життя сценарій, який відбувався 19 грудня 2010 року в Білорусії після виборів диктатора Лукашенка. Ми зараз стоїмо за кілька кроків від цього кривавого сценарію.

Правлячий режим сьогодні хоче тримати українське суспільство у стані біомаси, не допускаючи створення комунікаційних зв’язків між громадянами. Вони жадають, щоб ми стали біороботами, які слухняно виконуватимуть їхню волю. Тому нам треба чітко розуміти, що лише громадськість може вплинути на ті політичні сили, які зараз працюватимуть в парламенті. Адже «Свобода» на чолі із Тягнибоком проти вступу до НАТО, Кличко над цим питанням ще навіть не замислювався, а «Батьківщина» в цьому питанні різнорідна, Яценюк, як відомо, відкликав свій підпис під листом щодо надання Україні ПДЧ. Відтак, три опозиційні сили, які пройшли до парламенту, не є послідовними прибічниками ідеї вступу України до НАТО. Потрібен новий світоглядний підхід до цього питання. НАТО треба розглядати не як військову організацію, а як геополітичну стратегічну організацію, яка дає своїм членам усталеність відповідних соціально-економічних, фінансових і гуманітарних стандартів. Це – відхід від азійщини, від мислення орди, кланово-олігархічного дикунського капіталізму і перехід до моделі народного дому, народного капіталізму, середнього класу і місцевого самоврядування. Отже, для нас НАТО – це в першу чергу відповідні стандарти найвищого рівня розвитку.

Сьогодні євразійська кліка, мільярдери, кадебісти не хочуть дати можливість Україні перейти до вищого геополітичного, геоекономічного простору, у якому живуть соціально розвинуті суспільства. Тому сьогодні посольства країн-членів НАТО повинні перейти до активної підтримки всіх політичних сил на теренах України, які прихильно ставляться до євроатлантичної інтеграції. Так, як це робить, наприклад, Росія, яка має у західних областях України російські культурні центри, які, по суті, є резидентурою російських ГРУ та ФСБ на території України. Насправді, понад 50% українців підтримують євроатлантичний вибір. Треба переходити до відритих форм натиску на владу. Якщо ми цього не робитимемо, то нас не буде. Для нас дуже показові приклади Росії, Білорусії і Казахстану.

Сьогодні в Україні здійснюється цілеспрямована комунікаційна кампанія щодо входження України в Росію. Цим завданням опікується Медведчук, який достатню частку своїх доходів спрямовує на відповідні бігборди і лайтбокси. Тому звертаємося до усіх посольств країн-членів НАТО – перейти від словесних дискусій до прямої підтримки рушійних сил, які довели свою відданість євроатлантичній стратегії. Треба нарешті зрозуміти, що Україна є полем битви Євразійської та Євроатлантичної цивілізацій», - зазначив Олег Соскін.