Наприкінці 2019 – початку 2020 року в Україні може з’явитися власне Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. На цьому наголосив

директор департаменту комунікацій ДП «НАЕК «Енергоатом» Данило Лавренов під час зустрічі клубу редакторів Vox Connector у Києві у п’ятницю, 15 лютого, повідомляє кореспондент «Вголосу».

Побудова такого сховища планувалася ще від 2005 року, але фінансова криза у 2008 році завадила реалізувати цей проект. Однак підписання угоди між НАЕК «Енергоатом» і урядової американської корпорації ОРІС про страхування політичних ризиків на 250 млн доларів сприятиме приходу американських інвестицій і побудові такого сховища. Таке сховище побудують у Чорнобильській зоні у с. Буряківка.  Це, у свою чергу, дозволить Україні позбутися залежності від Росії, куди раніше відправляли відпрацьоване ядерне паливо з атомних станцій. Така послуга коштувала Україні майже чверть мільйона доларів. Окрім того, за європейськими вимогами країна, що має атомні станції, повинна зберігати відпрацьоване ядерне паливо на своїй території. Досі відпрацьоване паливо зберігали у пристанційному сховищі Запорізької АЕС у спеціальних контейнерах.

За словами Данила Лавренова, щороку Україна витрачає на закупівлю ядерного палива 600 млн. доларів для роботи 15-и реакторів, що працюють на українських АЕС. Поки що лише шість з них працюють на американській сировині, решта на російський, але цей процес диверсифікації поставок палива триває. Україна не може збагачувати уран, бо не є ядерною державою. Але саме атомна галузь України є найбільш високотехнологічна. А рівень безпеки атомних енергоблоків в Україні у 2,5 разів вищий, за оцінкою МАГАТЕ, ніж світовий показник. В Україні обладнання атомних станцій має кілька ступеневий захист і за безпекою надійніше, ніж у країнах Європи.