В Україні з 16 січня 2021 року діє пункт закону України про обов’язкове обслуговування державною мовою у сфері послуг. Через це буквально наступного дня, 17 січня, спалахнули мовні скандали.

Заклади громадського харчування знущались із української мови у соцмережах, викладачка із національного університету імені М.Драгоманова Євгенія Більченко заявила, що «закон про мову – це лише ланка в ланцюзі, черговий опухлий лімфовузол в тілі онкохворої американської колонії». Та і це ще не все. То ж чи ситуація із запровадженням української мови у сферу обслуговування настільки критична, дізнавався ІА Вголос.

Скандали у закладах громадського харчування

Мовні скандали у закладах громадського харчування спалахнули одразу після запровадження пункту закону про статус української мови. Так, у Києві кафе COFFEE Uncle Alex принизило державну мову дописом у соціальних мережах, назвавши виконання закону про державну мову «мовним цирком». Тоді українців це вкрай обурило і вони обвалили рейтинг закладу в інтернеті  негативними оцінками. А після – небайдужі поговорили із власником закладу і він публічно вибачився за приниження державної мови.

Схожа ситуація сталась і в Одесі. Там власники ресторану "У Машковичів" також принизили українську мову, опублікувавши допис у Facebook. Після негативної реакції суспільства власники ресторану припинили свою роботу та звинуватили українців у цькуванні. Співвласниця ресторану Ірина Машкович зазначила, що після приниження української мови, їм почали погрожувати підпалом. Жінка переконана, що вона нічого не порушувала та заявила, що звертатиметься до СБУ та посольства Ізраїлю, оскільки громадянин цієї країни є співвласником закладу громадського харчування. В тій же Одесі на вулиці Дерибасівській у McDonald's також відмовились обслужити українською мовою. Як наслідок потерпілий Ярослав Герасим звернувся із листом до компанії та до Уповноваженого із захисту державної мови.

У Харкові в одному із магазинів продавчиня накинулась на покупців через українську мову. Вона не приховувала свого упередженого ставлення до україномовного покупця та відверто заявила, що у неї алергія на українську мову, а "упороті" їй уже набридли". Прикметно, що інші покупці підтримали українофобку.

Мовні скандали в освіті: патріотична вчителька Вікторія Жданова проти професорки-українофобки Євгенії Більченко

Не обійшлось без скандалів і в освітній сфері. Так, у Дніпрі в школі №137 батьки учнів 2-А класу вимагали звільнити вчительку Вікторію Жданову. А все через те, що «вона так навчає діток, що ті вдома вимагають від своїх батьків спілкуватися із ними українською мовою». Крім того, обурення у батьків викликало те, що Вікторія Жданова називає Росію агресором та розповідає про сталінський терор.

За словами директора школи №137 Ірини Гайдар, до неї надходили подібні звернення, проте вона не може звільнити людину через патріотичне виховання, яке є офіційною державною політикою.

Українське громадянське суспільство з обуренням сприйняло позицію батьків, а у Facebook навіть з’явився хеш-тег «#я_підтримую_вчителя_Вікторію_Жданову». На захист жінки виступили активісти, її колишні учні та колеги.

Згодом виявилось, що проти Вікторії Жданової веде активну боротьбу мати, котра вважає себе прихильницею СРСР та партії Шарія.

Зовсім протилежна ситуація склалась із професоркою Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Євгенією Більченко. Так, скандальна викладачка після переходу сфери обслуговування на українську мову назвала Україну «американською колонією», а державну мову – «спухлим лімфатичним вузлом». При цьому Більченко, яка викладає студентам, заявила, що в Україні процвітає «неонацизм» та триває «громадянська війна». Після обурення громадянського суспільства Більченко пішла ще далі – вона поскаржилась президенту Зеленському на цькуванні її за нібито «російську ідентичність».

Цікавою тут є і поведінка керівництва університету ім.. Драгоманова. Там лише спромоглися опублікувати допис у соцмережах про те, що вони не поділяють поглядів Більченко.

Через відсутність адекватної реакції із магістратури університету ім.. Драгоманова пішла українська художниця Марія Прошковська.

«Професорка Більченко не поважає країну в якій живе, працює і заробляє, мову цієї краіни, вважає війну Росії проти України громадянською війною, демократично обрану владу - неонацистським режимом. Крім того вона публічно заявляє про дружбу з Захаром Прилєпіним, виступає на телеканалах ДНР та російському телебаченні, де розповідає про те, як її тут пригнічують. Прямо в Фейсбуці заявляє також про те, що вона разом з керівництвом університету «підтирається скаргами», які на неї надходять. І питання тут не тільки в її особистій позиції, а ще і в тому, що вона доволі м’яко, але системно промиває мізки студентам», - написала студентка.

У коментарі журналісту ІА Вголос Марія Прошковська підтвердила те, що написала заяву на відрахування, показавши документ.

ІА Вголос намагався отримати коментар у керівництва університету ім.. Драгоманова. Там погодились зробити це у письмовій формі після офіційного запиту. Там нам повідомили, що Більченко і досі працює в них в університеті, оскільки це не суперечить законам України.

Що насправді відбувається у регіонах:

Ситуація із українською мовою у Дніпрі

Ініціаторка і організатор першого в історії Дніпра круглого столу "З питань функціонування і розвитку української мови у Дніпропетровській області", очільниця ГО «Український культурний центр» та мовна активістка Ляля Євтушенко у розмові із ІА Вголос зазначила, що у Дніпрі бракує підтримки державної мови з боку місцевої влади.

«У мережах супермаркетів, таких як Сільпо, Варус, АТБ, Епіцентр, Нова лінія тощо, - зараз касири, адміністратори спілкуються українською мовою. Окремі заклади сфери обслуговування (наприклад торгівельний центр ДАФІ), ще і до вступу в дію норми закону підтримували україномовну ініціативу Уряду. В інших випадках, на жаль, змін майже непомітно.

Ситуація у місті дуже крихка, адже окремі занадто заповзяті україномовні (а ще вчора російськомовні) мешканці Дніпра створюють штучні скандали. Це у свою чергу відлякує багатьох українців, які не проти заходів з боку держави щодо підтримки української мови, але яким потрібен час щоб перелаштуватись. Для того, щоб ситуація дійсно змінилась, тут нам дуже не вистачає підтримки органів місцевого самоврядування», - пояснила активістка.

«Тих, хто проти державної мови у Дніпрі є не більше 3%»

В цілому, за словами активістки,  більшість дніпрян підтримують норми, що зобов'язують чиновників, освітян, посадовців тощо спілкуватись державною мовою.

«Я в силу певних обставин у вересні та жовтні 2020 року спілкувалась з багатьма мешканцями Дніпра. Абсолютно авторитетно заявляю, що людей, які хоч якось виступають проти впровадження державної мови у всі сфери суспільного життя, у Дніпрі мабуть не більше 3%. Всі інші позитивно ставляться до українізації, особливо у сфері дошкільної та шкільної освіти», - наголосила Ляля Євтушенко.

За словами активістки, у Дніпрі бракує пропаганди української мови, яка б показувала, що українцем бути модно та престижно.

«На мій погляд, безперечно найшвидшим та найефективнішим способом була б пропаганда та роз'яснювальні й культурно-масові заходи, організовані талановитою та відданою українській Україні молоддю за підтримки та фінансування органів місцевого самоврядування. Також створення якісного, сучасного, цікавого аудіовізуального продукту, мотиваційних бордів, тощо, розміщених у торгівельних центрах, розважальних та освітніх закладах, парках, державних установах. Ці заходи мали б дуже відчутний ефект.

Ну і звісно ж публічна підтримка популяризації української мови з уст відомих популярних діячів, політиків, освітян посадовців, помітно вплинула б на громадські настрої щодо впровадження української мови. Я переконана в тому, що коли бути українцями стане модно й престижно, українці самі перейдуть на спілкування українською», - пояснила активістка.

Ситуація із українською мовою у Харкові

За словами співзасновниці проекту "Мова.Харків" Мілли Денчик, у Харкові саме активісти наразі роблять багато роботи, аналізуючи дотримання норм закону про українську мову.

«Ми стежимо за виконанням "Закону про мову" у сферах освіти, обслуговування, медіа та державних установах. Публікуємо афіші культурного життя українського Харкова. Робимо аналітику та інфографіки про поточний стан української мови у різних сферах. Пишемо про життєві історії харків'ян, які почали розмовляти українською, адже це дуже мотивує містян наважитись на перехід. Пишемо запити щодо заміни російськомовної реклами по місту. Також починаємо стежити за виконанням пункту закону про обслуговування українською.

У разі виявлення порушення будемо фіксувати це та писати скаргу до Уповноваженого із захисту української мови. Недавно було створено сайт проекту, який поступово наповнюється. Зокрема, на ньому є мапа україномовних закладів Харкова. Однодумців у нас дуже багато, а людей, що активно нам допомагають – близько двох десятків», - пояснила активістка.

Зазначимо, що саме Міллу Денчик у Харкові відмовилися обслуговувати у магазині українською, заявивши про «алергію на державну мову». Проте, за словами активістки, у Харкові це – радше виняток із правил.

«Якщо брати великі мережі магазинів або закладів, там закону дотримуються. Але якщо походити по маленьким магазинам чи кафе, зустрічається звичайно більше порушень. Але відверто українофобських випадків дуже мало. Можна сказати, що мені "пощастило" таке зустріти. В першу чергу це потрібно зафіксувати, повідомити про такий випадок власника і звичайно надіслати скаргу до Уповноваженого», - наголосила жителька Харкова.

«Східним регіонам країни роками намагались нав'язати, що вони не є частинами України».

Мілла Денчик зазначає, що у Харкові знають державну мову, проте соромляться її використовувати. А мовні конфлікти у місті влаштовують здебільшого відверті українофоби

«За останні роки української мови в Харкові побільшало, люди перестали соромитися говорити українською. Загалом якихось мовних конфліктів не виникає, лише якщо відверті українофоби самі не влаштовують штучні конфлікти.

Більшість харків'ян спокійно ставляться і до української, і до російської мови. Наприклад, якщо їх обслуговують українською, вони абсолютно спокійно це сприймають, ніякого опору немає. Потрібно розуміти, що цей закон захищає українську мову та популяризує її. А це –  дуже важливо, особливо в східних регіонах країни, де людям роками намагались нав'язати, що вони не є частиною України», - пояснила активістка.

Ситуація із українською мовою у Києві

Співкоординатор ГО «Простір свободи» організатор моніторингу щодо становища української мови Тарас Шамайда у коментарі ІА Вголос пояснив, що те, що у Києві є найбільше скарг на порушення щодо мови обслуговування – це добрий знак, який означає, що у столиці готові захищати державну мову.

«Дія 30 статті закону про мову, яка регулює мову в сфері послуг – це безумовно позитивно. У києві значно більше стало чути української мови у закладах торгівлі, харчування. На жаль, цей закон виконується ще не на 100% . У нас недостатньо міцні традиції виконання законів. Українці порушують навіть прості правила дорожнього руху. А тому в законі й передбачили механізм покарання за порушення закону», - пояснив активіст.

«Впровадження української мови у сферу обслуговування відбувається м’яко»

Тарас Шамайда також відзначив, що в Україні спостерігається позитивна динаміка із переходу на державну мову, особливо це помітно в сфері Інтернету.

«Спостерігається позитивна динаміка того, як в Україні Інтернет переходить на українську мову. От «Розетка» навіть свої ютуб-канали українізувала. Це означає, що закон впливає на розвиток мови позитивно. А те, що є скарги – це означає що там, де люди відчувають, що їхні права порушуються – вони звертаються до Уповноваженого. Мовний омбудсмен ці скарги розглядатиме і там, де є порушення, виноситимуть попередження відповідальним особам. Але із свого спостереження скажу, що у Києві закон або одразу виконується, або – при першій же згадці про нього та ввічливому проханні спілкуватись українською. Звісно, що бувають випадки, коли це не допомагає, тоді доречно звернутись до адміністрації закладу.

Я вважаю, що впровадження української мови у сферу обслуговування відбувається м’яко, а ці всі істерики проросійських політиків – це лише маніпуляції. Оскільки багато навіть російськомовних людей дуже адекватно сприймають мовний закон та підтримують його впровадження», - наголосив Тарас Шамайда.

Що кажуть у мовного омбудсмена?

Речниця мовного омбудсмена Олена Голюк ІА Вголосу повідомила, що станом на 1 лютого на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 407 скарг і звернень громадян.

Найбільше скарг надійшло із таких регіонів:

  • Києва та Київської області – 210.
  • Львівської області – 28.
  • Одеської області – 22.
  • Харківської області – 15.
  • Вінницької області – 7.
  •  Дніпропетровської області – 6.
  • Запорізької області – 5.
  • Полтавської області – 5
  • Луганської області – 4.

З інших регіонів надійшло не більше 1-2 скарг.

«Більшість скарг і звернень стосуються відсутності української версії сайтів інтернет-видань та сайтів інтернет-магазинів (244), про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 85 громадян. Щодо розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою надійшла 41 скарга, щодо порушення мовного законодавства в галузі освіти надійшло – 8, щодо порушення мовного законодавства посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 7», - зазначили у пресслужбі Уповноваженого із захисту державної мови.

Марія Бойко, Вголос