Ці та інші питання про співпрацю України й українських діаспор обговорювали на засіданні круглого столу у Львівській обласній раді, який відбувся за ініціативи Львівського осередку Всеукраїнського об’єднання «Свобода», передає кореспондент «Вголос».

Зокрема, обговорювалося питання про створення стратегії співпраці України та закордонних діаспор на рівні міста, області та держави в цілому. Нині, фактично відсутній зворотній зв’язок із представниками українських діаспор за кордоном. Тим більше, якщо брати до уваги відносно молоді діаспори, яким є всього по 15-20 років. Це українці в Португалії, Іспанії, Італії тощо.

«В Україні має бути розроблена стратегія допомоги в розбудові діаспори за кордоном.  Треба розрізняти діаспори старшого покоління, такі як в США, Канаді. Свого часу вони будувалися на націоналістах. На людях, які виїжджали із політичних мотивів тощо.

Проекти, які останнім часом пропонуються з України, фактично не фінансуються. Або ж розраховані на маленьку локальну громаду. На жаль, у нас ще не склався той середній клас українців за кордоном, які б могли виділяти частину грошей на фінансування таких проектів.

Але  у нас є інші можливості. Ми можемо бути посередниками між державними структурами країн і можемо вести переговори про організацію спільних проектів, що для нас є дуже потрібним»,  – розповів голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха.

Співпрацю потрібно налагоджувати в різних сферах, насамперед в освітній. Адже від цього залежить подальший розвиток і збереження самоідентичності української діаспори закордоном. Багато діаспорян не задоволені діяльністю Міжнародної української школи, але, на жаль, вони не мають альтернативи в цій сфері.

Голова товариства «Родина Кольпінга» Катерина Островська розповіла про те, що їхня громадська організації неодноразово подавала пропозиції щодо внесення змін у діяльність Міжнародної української школи:

 «Питання Міжнародної школи піднімається вже давно. Для діаспори це дуже актуальне питання, а саме: питання створення альтернативи.

Потрібно розглядати питання створення стратегії співпраці. Потрібно розширити контекст, не зациклюючись на одній школі чи країні. Якщо розробляти проект, то потрібний комплексний підхід і напрацювання моделі співпраці, допомоги чи міждержавні зв’язки. Ми неодноразово надсилали розробки проектів, пропозиції та напрацювання круглих столів до Міністерства науки й освіти, але відповіді немає й досі. Також до такої роботи потрібно залучити науковий потенціал».