«Це неблагополучний район, - застерігає мене і подругу таксист. – Наркотики».

Двері нашого хостелу відчиняються тільки зсередини. Прийшов – будь ласка, дзвони, доки тебе не впустять. А на вуличці, де він причаївся, незрідка можна побачити повій. Місцеві розповіли, що на нічних метеликів роблять облаву поліцейські. Але дівчата прудко ховаються, аби потім знову вийти на своє полювання за чоловічими гаманцями.

Але ранок дарує місту неповторний шарм. Блукаєш між древніх будинків, і не знаєш, як описати красу довкола. Душа зачудована. Багато дерев. Подруга розповідає, що у грудні на них ростуть мандаринки. Помаранчеві, стиглі. Вона куштувала одну. Солоденька. На круглому, з викладеними керамікою стінами Центральному ринку, що неподалік від хостелу, за 1 євро можна придбати 2 кілограми такої смакоти. А за 5 євро – кіло маслин.

Загалом, ціни тут трошки шокують. Любителькам шоппінгу Валенсія сподобається. Я придбала добротні осінні туфлі за 9 євро і яскравий гольфик за 4. Дві пари кульчиків ручної роботи – 3,5 євро. І це – центр міста! А ось за книги доведеться розпрощатися з кругленькою сумою.

Але ж ми сюди не за покупками приїхали, правда? Справжнє диво – Місто Наук і Мистецтв. Це цілий квартал гігантських будівель вигадливих футуристичних форм. Усі викладені шматочками білої керамічної плитки. Тут і оперний театр, і планетарій, і ботанічний сад… Особлива принада – найбільший у Європі океанаріум.

Незабутній досвід – блукати прозорим тунелем, і дивитися, як над тобою пропливають кити. Близько-близько. І торкатися скла руками, уявляючи, що це їхня шкіра.

А ще можна уявити, ніби ти потрапив в акваріум. Пролазиш на чотирьох кістках крізь прозорий прохід, випрямляєшся – і все, з чотирьох сторін – акваріум з тропічними рибками.

Поряд – музей науки. Тут усе рухати не тільки можна, а й треба! Наступив на спеціальний екранчик босою ногою – і все, тепер знаєш точний розмір стопи. І її форму. Грецька, римська чи єгипетська? Або став на хитромудрі ваги. І у великій прозорій трубці перед тобою з’явилася вода. Рівно стільки, скільки має бути в організмі з такою масою.

Окрім того, можна погратися в телекінез. Учасники сідають один навпроти одного і притуляються лобами до спеціальних дуг, які вловлюють імпульси мозку. Між ними простягнулася прозора трубка з круглими «ворітцями» на кінцях. Посередині – металева кулька. Думки людини змушують кульку переміщатися по трубці! І хто з гравців найбільше розслабить мозок – заб’є супернику «гол».

Єдине, що зіпсувало мої враження від міста – вкрадений гаманець.