Пане Валерію, які проблеми турбують вашу комісію? Над чим вона зараз працює?

На останньому пленарному засіданні сесії міської ради я зачитав звернення до міського голови щодо проблеми, яка нас найбільше хвилює, але яку ми вже почали успішно вирішувати спільними зусиллями комісії, депутатського корпусу та громади. Це проблема будівництва нових дитячих і спортивних майданчиків у Львові.

Протягом 2007 і 2008 бюджетних років нам вдавалося закладати значні, порівняно з попередніми роками, суми для створення нормальних умов для дозвілля дітей. За два роки було збудовано близько 120 майданчиків.

На 2009 рік у бюджеті на будівництво дитячих майданчиків закладено 2,5 мільйони гривень. Ми хочемо, щоб роботи проводилися у літній період, а не в осінньо-зимовий, тому звернулися до міського голови Львова з тим, щоб він свою тезу „любов до дітей треба підкріплювати грошима” втілив у життя.

А як оперативно міський голова реагує на звернення?

Ми не часто до нього звертаємось, на комісію до нас він ще жодного разу не приходив. Але, коли є нагальна проблема, яку не можна вирішити на інших рівнях, ми звертаємось до міського голови. Не завжди він гарантує вирішення того чи іншого питання, але часом це прискорює процес.

Всі майданчики у Львові будуються за кошти громади чи є і спонсорські проекти?

Частково за спонсорські кошти побудовані найбільші і найвідоміші майданчики – у Стрийському парку, наприклад, майданчик для екстремальних видів спорту на вулиці Винниченка біля Порохової вежі.

А маленькі майданчики біля будинків, біля шкіл та дитячих садочків, збудовані виключно за кошти міського бюджету. Якщо минулого року збудувати дитячий майданчик коштувало близько 35 тисяч гривень, середній спортивний – 50 тисяч, то сьогодні ціни зросли і дуже боляче дивитися, коли майданчики знищуються. На жаль, є таке відчуття, що наші львів’яни ще не навчилися цінувати те, що створюється для них, за їх же кошти.

У Львові зараз близько 500 ділянок, відведених під майданчики, впорядковано та облаштовано новими спорудами близько 120. Від ставлення до збереження дитячих та спортивних майданчиків залежить багато. Якщо сьогодні підліток 17-18 років вирішив, що гойдалки на майданчику для нього, то за декілька років він стане батьком і не матиме куди привести своїх дітей.

Тобто відповідальність за майданчики повністю лежить на самих мешканцях?

Завдяки напрацюванням нашої комісії виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення передати дитячі майданчики на баланс місцевих комунальних підприємств – колишні ЖЕКи, а спортивні – на баланс ЛКП „Спортресурс”. Комунальні підприємства відповідають за збереження стану майданчиків, але коштів на поточні ремонти у них немає. Протягом року необхідні ремонти виконує підрядник – це гарантійне обслуговування, але в силах ЛКП хоча би прибирати територію, робити різні корисні дрібнички. Я сподіваюсь, що вони будуть ставитися до цього з розумінням, оскільки ці майданчики також і для їхніх дітей.

Наразі все швидше ламається, ніж ремонтується. Якщо майданчики будуть доглянутими, то будуть довше придатними для використання дітьми. Зрозуміло, що ніхто не приїжджає до Львова, щоб нищити відведені для дітей місця. Це роблять самі львів’яни. Тому все в наших руках.

Скільки у Львові спортивних майданчиків і яка взагалі у місті ситуація з молодіжним спортом?

Щодо спортивної інфраструктури, то ситуація є значно гіршою, ніж з дитячими майданчиками. Облаштування спортивного комплексу чи майданчика обходиться міському бюджету значно дорожче. Для порівняння, у 2007 році було реалізовано будівництво 6 спортивних майданчиків біля шкіл. В кожному районі було вибрано одну школу і на кожну виділено по сто тисяч гривень. Це були невеликі кошти на найнеобхідніші роботи. Ми обрали території поблизу шкіл тому, що там є кому за ними доглядати, щоб гроші громади не були змарновані.

Нещодавно було відкриття нового спортивного комплексу на вулиці Симоненка. Його будівництво коштувало значно дорожче – понад 700 тисяч гривень. Але, хоч облаштування спортивно-ігрового майданчика дороге, за час нашої роботи в міській раді було доведено до логічного кінця, до реалізації декілька таких ідей.

Які масштабні проекти плануються найближчим часом?

Зараз прийнято перше рішення Львівської міської ради щодо відведення земельної ділянки під будівництво Льодового палацу. Програма будівництва реалізується спільно з Міністерством молоді та спорту України і передбачає, що сама споруда буде збудована за кошти державного бюджету, а документація по земельній ділянці і підведення комунікацій – за кошти міського бюджету. На цей рік у міському бюджеті передбачено 5 мільйонів гривень на цей проект.

Наявні ковзанки у Львові не знімають у зимовий час проблеми активного відпочинку львів’ян. Це  дуже потрібний і капіталоємний проект і я сподіваюсь, що нам вдасться втілити його в життя.

Процес вже розпочався, йде робота над проектною технічною документацією, все, що залежало від депутатського корпусу на цей час, вже зроблено. Це серйозне досягнення.

Щодо інших великих проектів, то вже другий рік розглядається питання щодо впорядкування комплексу на вулиці Кастелівка – колишнього стадіону трамвайно-тролейбусного управління, який зараз перебуває на балансі „Спортресурсу”. Є певні дискусії  щодо того вільним чи ні має бути доступ до новозбудованого комплексу. На мою думку, спортивний об’єкт не може після звершення робіт і початку експлуатації тягнути додаткові кошти з міського бюджету.

Згаданий Льодовий палац, наприклад, коштує близько 50 мільйонів гривень.

Окрім того, ми займаємось і дрібнішими проектами. Минулого року спільно з федерацією пляжного волейболу ми почали облаштовувати майданчик для пляжних видів спорту, частково кошти йдуть з міського бюджету, а частково – від Федерації та інвесторів, яких вона залучає.

Де буде розташований цей майданчик?

Він буде при одній зі шкіл Сихівського району. Як показав досвід, проблема не лише в тому, щоб знайти кошти і збудувати, а в тому, щоб зберегти, щоб його не зламали і не розікрали. Ми хочемо робити так, щоб вкладені кошти відпрацьовували для дітей, для спорту протягом тривалого терміну.

Також депутатський корпус підтримав надання земельної ділянки ЛКП „Спортресурс” для будівництва концертно-спортивного комплексу на проспекті Чорновола. До цього проекту долучаються інвестори, укладена угода про спільну інвестиційну діяльність між комунальним підприємством „Спортресурс” та ТзОВ „Концертно-спортивний комплекс „Львів”.

Цей проект передбачає будівництво спортивних об’єктів і закритого багатофункціонального концертного залу. Інвесторів цікавить, щоб він був самоокупним, щоб там був готель, офісний центр. За попередніми оцінками в інфраструктуру комплексу вкладається декілька десятків мільйонів умовних одиниць. Його реалізація триватиме довго, але у нас був один із співвласників ТзОВ, який підтвердив свою готовність і можливість фінансово сприяти втіленню ідеї в життя.

За період нашої роботи у Львові почала з’являтися спортивна інфраструктура, розрахована на дітей та молодь, на людей з невеликими прибутками. Не кожен може дозволити собі дорогі фітнес-центри та басейни.

Ця інфраструктура дасть можливість відтягнути дітей від комп’ютерів, від різних негативних явищ, дасть їм можливість займатися спортом, набиратися корисних звичок, просто тішитися дитинством.

Ви казали про спортивні майданчики біля шкіл. За якими критеріями обиралися ці школи? І як ці майданчики розподілені по районах міста?

У 2006 році ми зібрали всю інформацію про земельні ділянки, які вважаються дитячими, спортивними, ігровими майданчики, їх виявилося 493. По районах вони розкидані досить нерівномірно.

Перш за все ми з членами львівської організації «Молодого Народного Руху” зробили фотобазу всіх ділянок, відведених для дитячих, спортивних, ігрових майданчиків. Одиниці з них були доглянуті мешканцями. Тоді вже за зверненнями людей, через консультації з ними щодо  їх готовності зберігати майданчики, ми могли визначити, куди краще скеровувати кошти.

Ми розуміємо, що треба вкладати міські кошти у ті майданчики, де люди самі можуть і готові щось вкладати – пофарбувати паркан, посадити деревце тощо. За свою працю люди будуть вболівати, це природно.

Цього року ми визначили 50 ділянок для майданчиків. Крім того, ми нанесли на карту Львова всі існуючі і збудовані майданчики, і бачимо географію їх розташування. На мою думку, першочергово їх треба робити в спальних районах з багатоквартирними будинками і великою кількістю дітей. Тому на Сихові встановлено більше майданчиків.

У попередні роки ми, в основному, орієнтувалися на ті ділянки, які вже виділені під майданчики ухвалами міської ради. Цього року ми включили до переліку ті ділянки, які ще затверджені, але погодженні службами і є під наглядом самих мешканців, ОСББ, які будуть за ними доглядати, частково дооблаштовувати. Це основний принцип відбору місць для будівництва нових майданчиків.

Щодо шкіл, тут ми тісно співпрацюємо з управлінням освіти. На їх клопотання відділ спорту подає нам інформацію біля яких шкіл проводяться районні чи міські спортивні заходи, тобто про місця, де є першочергова потреба у спортивному майданчику. Це і було пріоритетом.

Почалися канікули у школах. Як відбувається літнє оздоровлення дітей?

Пришкільними таборами займається управління освіти. А щодо оздоровлення дітей поза містом, то  таборування, відпочинок організовують молодіжні громадські організації. У міській раді передбачені кошти на фінансування їх програм і заходів. У літній період вони передбачають табори, походи, мандрівки – піші, вело, в Карпати чи просто цікавими місцями і, крім того, є спеціально виділені кошти на оздоровлення на базах відпочинку у Карпатах чи на березі Чорного або Азовського морів.

Серйозними зусиллями і за підтримки фракції „Наша Україна” у міській раді при формуванні бюджету на цей рік нам вдалося збільшити передбачену на оздоровлення суму і зі ста тисяч гривень, як вирішили виконавчі органи, підняти до 450 тисяч гривень. В результаті довгих дискусій ми свого домоглися.

Але з першого січня цього року вступив у дію Закон України „Про оздоровлення дітей”, в якому багато проблемних моментів, положень, які ускладнюють процес оздоровлення, обмежують цільові групи, які можуть бути оздоровлені. Ми маємо бажання зробити це за кошти міського бюджету, але Верховна Рада та інші державні органи не сприяють цьому.

Які це категорії, що можуть бути оздоровлені?

Діти, батьки яких працюють в агропромисловому комплексі, зрозуміло, що для Львова це є складним питанням, чи в соціальній сфері села, діти, у яких хтось з батьків загинув при виконанні службових обов’язків, талановиті діти – переможці олімпіад, творчих конкурсів, відмінники. Наскільки мені відомо цей спектр раніше був ширшим.

Хоча в Кабінеті Міністрів підготовлений вже ряд змін до цього закону, можливо, їх приймуть. Почекаємо.

Окрім депутатської роботи, я голова молодіжної громадської організації, тому добре знаю, як громадські організації працюють: наметові містечка, літнє таборування, вишколи – це цікаво. Діти, які є членами тих чи інших громадських організацій можуть змістовно відпочити.

Звідки львів’яни можуть дізнатися цю інформацію? Чи це тільки для членів громадських організацій?

Принцип такий, що громадська організація подає проект до міської ради. Депутатська комісія при формуванні календарного плану заходів на рік розглядає всі проекти і  найкращі з них підтримує. Потім організації за міські кошти реалізовують свої заходи, проводячи дуже серйозну звітність, як і скрізь, де є  державні кошти.

Як вони набирають людей? Звичайно, в першу чергу це члени організації. Хоча ми наполягаємо на тому, щоб на сайті міської ради управління подавало інформацію і контакти громадських організацій, що будуть реалізовувати проекти, щоб могли до них звертатися інші львів’яни, при цьому кількість людей тут дійсно обмежена. Ми розуміємо, що всі бажаючі не зможуть відпочити у таборах.

На останній сесії лунали думки про можливе скорочення бюджету розвитку. Чи вплине це на галузь, у якій Ви працюєте?

Скорочувати нашу галузь далі немає куди. При формуванні бюджету ми тяжкими дискусіями, мало не боями здобували передбачене фінансування на цей рік на оздоровлення, майданчики тощо. Я впевнений, що сьогодні є інші, більш витратні статті видатків, які можуть бути скорочені при необхідності, не зачіпаючи потреби дітей. Адже те, що зроблено, лише невеликий відсоток від потреби молодих львів’ян. Не можна зупинятися.

Поряд з витратами на будівництво доріг, ремонт будинків та комунікацій необхідно закладати кошти на розвиток молодої особистості. Треба зацікавити дітей заняттями спортом, здоровим відпочинком, зрештою показати, що про них теж дбають, облаштовують місця для їхнього відпочинку.

Наша мета – відволікти увагу підростаючого покоління від  вуличних розваг: тютюну, пива,  трамадолу, гральних автоматів, навчити культури відпочинку з користю для власного здоров’я. Але цього можна досягнути лише спільними зусиллями сім’ї, школи, церкви.  Адже саме атмосфера, в якій росте дитина, духовний клімат  в сім’ї, моральний приклад старших, формують основні духовні та моральні цінності характеру молодої людини.

На мою думку, сьогодні, не дивлячись на  всі економічні труднощі, міська  влада зобов’язана  виконати всі молодіжні програми заплановані на цей рік.