З 27 липня на Донбасі почав діяти режим повного та всеосяжного припинення вогню – як і домовилася Тристороння контактна група.

Так, будь-які наступальні та розвідувальні дії, як і роботу снайперів,  заборонили. Хоча головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак не забув заявити: ЗСУ готові дати належну відсіч противнику у разі порушення домовленостей.

А очільник країни-агресора Путін ще й дорікнув Зеленському: ухвалена ВРУ 15 липня постанова про проведення місцевих виборів суперечить Мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання на Донбасі. (Згідно з постановою, місцеві вибори 25 жовтня відбудуться в Україні всюди, окрім окупованого Росією Криму та непідконтрольних українському уряду районів Донецької і Луганської областей. Вибори на цих територіях відбудуться лише після припинення російської агресії та виведення незаконних збройних формувань. Їх призначать окремим законом, – ред.).

Проте вже через кілька годин від початку «великого перемир’я» командувач ООС Кравченко повідомив: російські окупаційні війська двічі обстріляли позиції українських військових.

То ж про те, чим може обернутися для України це «велике перемир’я», «Вголос» поцікавився у експертів:

Олег Жданов, військовий експерт, ексзаступник голови Генштабу ЗСУ:

Всеосяжне припинення вогню я б оцінив як мрію нашого Президента, адже Україна знову в односторонньому порядку припиняє вогонь. При цьому ми ще й позбавили наших вояків відкривати вогонь у відповідь, якщо будуть обстріли. Чому? Адже немає «тієї сторони», з ким ми домовились. Росія хоч і схвалила таке наше рішення щодо припинення вогню, але нагадаю: РФ весь час каже, що «їх там немає», тому не відповідає і не може гарантувати виконання «тією стороною» будь-яких домовленостей.

Наша армія опинилася у безборонному стані: або життя – або покарання

Натомість українська армія зараз ні розвідку здійснювати не може, ні вогонь у відповідь відкривати, тому ворогу дуже легко здійснити провокацію: просто підійти до наших позицій і обстріляти позиції російських військ. А там з’явиться «випадково» патруль ОБСЄ і знімальна група, яка потім покаже, що з українських позицій обстрілюють російські. Ми дуже ризикуємо. Та я й не сильно вірю у це перемир’я, мені просто шкода наших воїнів через те, що вони опинилися у такому становищі. Тим більше, там вже розставили багато «смотрящіх», які контролюють, аби вони вогонь з нашого боку не відкривали – тому наша армія де-факто опинилася у безборонному стані. Мало того, що всю зброю забрали – крупнокаліберні кулемети, бронетехніку відігнали і снайперів також відкликали, ще й нам заборонено вести спостереження за противником, застосовувати безпілотники та облаштувати позиції. Натомість порушнику може загрожувати як адміністративне, так і кримінальне покарання. Виходить: або життя – або покарання.

А слова Хомчака – це маніпуляція. Вони  нібито готові дати відсіч, мовляв, виїде бронетехніка і відкриє вогонь. Але питання: «бронетехніка приїде на позицію, коли вже все закінчиться?»

Більше того: якщо Путін незадоволений, що ми не надали 6 липня проект Конституції, як від нас цього вимагали, то виходить, це було домовлено з Єрмаком. Козак дуже сильно вимагав від наших представників проект Конституції з особливим статусом ОРДЛО. Які там ще були домовленості, можемо тільки здогадуватися.

Тому загалом я не бачу політичного сенсу для Росії, аби припиняти вогонь. Для них це де-факто дуже серйозний важіль тиску на Президента Зеленського та його Офіс. Путін ж хотів, щоб його призначенці зайшли у нашу Верховну Раду. До речі, на окупованих територіях вже навели жорсткий порядок, тобто всі ті, що там тримають у руках автомат, вже підписали контракт зі збройними силами Росії і прийняли присягу – і це розповідають люди, які мешкають у Донецьку. А так званих добровольців знищили. Тобто там на своїх чітких позиціях – громадяни РФ, які хочуть потрапити до нашого Парламенту. Тому якщо окуповані території отримають особливий статус, то ці люди матимуть у такому разі право вето на вирішення будь-яких питань, до прикладу, на питання про інтеграцію з НАТО чи ЄС. От і вийде, що дві особи правитимуть Україною – ось чому для нас це неприйнятно.

При цьому зараз нас легко можуть спровокувати, а потім ще й звинуватити у тому, що ми країна, яка не може домовлятися. Адже Путін постійно намагається помножити Зеленського на нуль.

Михайло Жирохов, військовий експерт:

Росіяни розуміють тільки позицію сили. І те, що Україна зараз пішла на припинення вогню, та ще й у тому варіанті, який росіяни протоптують дуже довго, вони вважають за слабкість. А слабкого противника, як відомо, давлять далі, тому відразу після цього «перемир’я» росіяни будуть висувати інші умови. І так продовжуватиметься доти, доки Україна не говоритиме з позиції як мінімум об’єкта, а не суб’єкта політики.

Тут що ще варто зазначити: це перемир’я відрізняється від усіх попередніх тим, що є повна заборона на використання безпілотників і дії снайперів. А це росіяни вимагали вже протягом останніх кількох років – і тільки зараз змогли  протиснути. Натомість це дуже поганий знак для боєготовності військ, бо тепер наші військові навіть не знають, що відбувається за лінією фронту і про підготовку ворога до якоїсь операції не знатимуть. Тож зараз ситуація виглядає  як одностороннє роззброєння. А за порушення перемир’я хто відповідатиме?

Путін прагне одного, аби Україна сіла за стіл переговорів разом із цими всіма маріонетками Кремля

Тим більше, не варто забувати: Росія вже не так давно заявила, що на одній із ділянок фронту її війська вже просунулись. Тому агресор спокійно може  піти у наступ, а для української армії відповідь перетвориться у катастрофу – як для військових, так і для керівництва країни. А наша влада поставила на це перемир’я дуже багато – і в політичному, і у військовому плані.

Якщо ж говорити про заяви Путіна, то він прагне одного, аби Україна сіла за стіл переговорів разом із цими всіма маріонетками Кремля, які зараз перебувають на окупованих територіях, а потім подальшу їхню легалізацію завдяки виборам.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:

Зараз незрозуміло, чому саме цього разу режим припинення вогню має виконати російська сторона?Адже попередні усі домовленості, яких було вже понад 20 тільки офіційно підписаних, Росія зривала. Агресор систематично обдурює нас і не виконує узгоджені домовленості, то чому керівництво України впевнене у тому, що цього разу буде по-іншому?

Але, на мою думку, аби справді забезпечити режим перемир’я та припинення вогню, потрібно повертатися до ідеї введення миротворчої місії на тимчасово окуповані території, адже це може бути запобіжником між сторонами і сприяти тому, що вогонь припинять.

А слова Путіна про вибори – це просто сигнал щодо того, що якщо Україна не вестиме перемовини у політичному плані, це перемир’я в принципі може протривати недовго. Тобто виходить, що Росія просто нас шантажує, а ми не намагаємося запропонувати щось натомість, щоб враховувало інтереси нашої країни. Як-от ту ж децентралізацію, але без надання особливих статусів – однакову для всіх регіонів України. Але це питання зняли з порядку денного. Тому Росія й у подальшому намагатиметься диктувати свої умови і для цього вони й використовують воєнну силу, аби тиснути на Україну – козирі в руках саме у неї, тим більше, що цей протокол, як і хотів наш Президент, не підписали усі члени Нормандської четвірки, який надав би більше важелів.

Ігор Романенко, екс-заступник голови Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант:

Не варто забувати: Росія вже готує силовий тиск – дуже потужні навчання Кавказ-2020 заплановані на осінь. Вже є указ Путіна щодо призовників, на полігонах тривають стрільби із залученням техніки, та й угруповання наступального характеру сформовані кількістю у 150 тисяч осіб. А у вересні росіяни на навчаннях планують розгорнути угруповання наступально-атакувального характеру до 250 тисяч осіб – а саме стільки потрібно, щоб почати широкомасштабну операцію проти України.

Крім того, вони залучають всі структури Збройних сил Росії, які мають атакувальне призначення, а саме: повітряно-десантні війська, морську піхоту з двох флотів, дальню авіацію, яка має постачати війська та зброю, військово-транспортну авіацію, залізничні війська – тобто готуються потужно. Також Путін вже перевірив світову реакцію на прикладі загострення вірмено-азербайджанської ситуації – реакція майже ніяка і це його влаштовує. Перевірив і внутрішню ситуацію в Україні – терактами, закладеними вибухівками, як на це суспільство відреагує і силові структури. Адже мета його незмінна – впливати політично на Україну – через Донбас, Крим і все що завгодно, але так, як це вигідно саме йому.

Марія Волошин, ІА «Вголос»