"Музей-цвинтар", "музей-кладовище", "музей-склад" – ці прикладки існують в історії музеології уже певний час. Що таке музей? Яким він повинен бути? Яка головна його функція? Будинок для мистецтва? Мистецтво тут живе? Зберігається?

А от вирішує ці проблеми кожен по-своєму. У Відні, наприклад, музеї прагнуть зробити максимально розважальними закладами. Ти не тільки щось дізнаєшся, в ще й розважаєшся. У поляків свої методи, у росіян свої…

Мистецький проект "реАнімація", котрий з великим успіхом відкрився у п’ятницю, в Львівській картинній галереї, можна вважати успішним і важливим засобом культурної (ре)анімації в Україні.

Виставка надто цікава і надто важлива. Мистецтво образу, мистецтво комунікації, мистецтво розуміння. Сучасні львівські художники у цій виставці власне майстерно комуні кують з визначними художниками минулих століть. А завдяки кураторові діалоги між художниками стають ще й діалогами з глядачами.

Єдиний недолік виставки – вона надто мала.

Кількість присутніх осіб на відкритті була вражаючою, хоча саме відкриття могло б бути трохи цікавішим, а то надто пісне і надто застаріле вийшло – слово директора музею, слово мецената, слово куратора, слово мистецтвознавця, художники не говорили. Така назва, така тема, можна було б перфоманс і бракувало музики.

Зеновій Мазурик (голова ГО "Асоціація музеїв і галерей") про "реАнімацію":

"Музей сьогодні потрапляє у конкуренцію з дуже багатьма спокусливими формами проведення часу, музей має дуже багато знань і ті знання мусять комуні кувати. Мистецтво давнє і наративне, нам здається, що ми його розуміємо, але ми втратили вже мову читання. Ми завжди перебуваємо в полоні інтерпретацій, авторитарних інтерпретацій і треба вириватися з цієї інтерпретації, щоби кожний міг по-своєму подивитися.

І тут є спроба художників проінтерпретувати по-своєму якесь давнє мистецтво, яке є в тих залах вже давно і воно є провокативним, це є ознака сучасного мистецтва – в провокативний спосіб вводити новий текст. Тут є спроба актуалізації мистецтва, у деяких випадках дуже цікава, дещо вже вражає своєю знахідкою. Деякі роботи вже мене вразили, наприклад Оленки Турянської , Костирка.

Як на мене, тут є забагато сучасного мистецтва, могло б бути трохи менше. Ця виставка буде викликати багато розмов, інтерпретацій і думаю це дуже цікаво і важливо, тому що сучасне мистецтво ніяк не може знайти собі теми актуальної для цього простору, в якому ми живемо.

Ми відстали від своїх сусідів у Польщі, дуже відстали. Музеї повинні шукати форми нової музейної комунікації".

Гліб Вишеславський (художник, мистецтвознавець, головний редактор журналу Terra Incognita, м. Київ) про "реАнімацію":

"Проект дуже цікавий, чітко сформульований і художники відгукнулись також дуже чітко і така концептуальна чистота, це рідкісне явище для нашого мистецтва, завжди щось намішано, зсуви стилів, а тут є якась концептуальна чіткість. Мені цей проект дуже подобається, а як він вплине на музеї, це вже інша справа, тому що музеї у нас машини державні. Але сам факт, що ця виставка у музеї проходить, це вже говорить про те, що пожвавилось музейне життя, діалог з глядачем і всі ці речі відбуваються.

Однозначно ця виставка є подією не лише для львівського мистецького життя. Зібрані дуже відомі художники і роботи зроблені спеціально для цієї акції, це важлива рідкість, але думаю, що ця виставка буде такою, про яку будуть ще писати, вона ввійде в історію сучасного мистецтва".