Про це повідомляється на сайті міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ), пишуть Наші гроші.

У Кривому розі одночасно розміщені два заказника – місцевого і загальнодержавного значення. Обидва мають назву «Балка Північна Червона». У Червоній книзі Дніпропетровщини цей заказник найбільш часто згадується з-поміж інших. Разом з тим тут планується розпочати видобуток корисних копалин. Тобто, на місці двох заказників планується створення кар’єру майже 100-метрової глибини.

Згідно з даними «Реєстру оцінки впливу на довкілля», ТОВ «Кривбас цемент пром» має намір видобувати відкритим способом залізисті кварцити з родовища Червона Балка, що є складовою ділянки № 3, розташованої між шахтами ім. Леніна та ім. Першого Травня в північній частині Криворізького залізорудного басейну для отримання залізовмісної коригуючої добавки до цементу.

В ЕПЛ зазначили, що при підготовці «Звіту з оцінки впливу на довкілля» щодо діяльності «Кривбас цемент пром» не була врахована інформація про охоронний статус цієї території. Адже розміщення природно-заповідного фонду виключає можливість проведення діяльності, яку запланувала фірма. Крім того, зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень, що були подані у встановлений законодавством строк, також переважно не враховані.

«Аналіз Звіту дозволяє зробити висновки про умисне ігнорування наявності на території планованої діяльності видів, занесених до Червоної книги України, а також двох територій природно-заповідного фонду. Зі Звіту випливає, що головну роль у умисному ігноруванні заповідного статусу території відіграли посадовці Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА», – вважають в ЕПЛ.

Так, екоДепартамент Дніпропетровської ОДА зазначив, що в Департаменті відсутня інформація про рідкісні рослини та рослини, що перебувають під загрозою зникнення, на території планованої діяльності. Водночас, як зазначають в ЕПЛ, інформація про рослинність заказника опублікована у багатьох наукових працях. На території балки трапляється 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 — охороняються в області.

Крім того, у Звіті вказано, що територія родовища окислених залізистих кварцитів Червона Балка не відноситься до території та об’єктів природно-заповідного фонду, їхніх охоронних зон, земель природно-заповідного фонду України, територій та об’єктів, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об’єктів комплексної охорони. Про це розробників Звіту також повідомив екоДепартамент. В той же час, згідно з законом про природно-заповідний фонд України, на території заказників заборонена діяльність, що суперечить цілям створення заказника. Крім того, Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Північна Червона» від 2000 р. містить заборону робіт з геологорозвідки, підривних робіт та розробки всіх видів корисних копалин. Положення також передбачає заборону меліоративних робіт (в т.ч. водовідведення).

У Звіті також йдеться, що у 2017 р. Дніпропетровська облрада затвердила Схему формування екологічної мережі області, проте «Балка Північна Червона» до неї не включена. Про це розробникам Звіту теж повідомили в екоДепартаменті. Разом з тим, як зазначили в ЕПЛ, всі об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і тим більше такі, як «Балка Північна Червона», не лише включені до Регіональної схеми екомережі, але й відіграють у ній роль ключових територій.

ЕПЛ звернулись до Мінприроди та Дніпропетровської ОДА з вимогою забезпечити захист заказника та не надавати дозвіл на розробку кар’єру у заказниках, а також ініціювати службове розслідування у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

Засновниками криворізького ТОВ «Кривбас цемент пром» є Володимир Шуршиков з Макіївки, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території, та Володимир Гвоздь з міста Ровеньки, яке теж перебуває на непідконтрольній Україні території. Гвоздь очолює фірму.

Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА з 2014 р. очолює Руслан Стрілець.