Цитати із опублікованого
Спростування
На цей раз збагатитися за рахунок чужого майна вирішив Ігор Починок (який увійшов у п’ятірку знакових постатей Львівщини у 2009 році), власник однієї із найбільших і найвпливовіших регіональних газет.
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Якщо загальним словом «майно» анонім пробує туманно натякати на земельні ділянки, то повідомляю, що мені та моїй родині належать земельні ділянки в урочищі Вишеньки на праві приватної власності, згідно з державними актами ЯА 736820 та ЯД 477338. Зазначене право власності я отримав на підставі рішень Звенигородської сільської ради (N 51, 98), розпоряджень голови Пустоми-тівської райдержадміністрації (273 та 799), відповідних проектів відводу виконаних ДП «Львівський проектний інститут землеустрою), усіх необхідних дозвільних висновків та погоджень.
Усі ці операції здійснювались від мого імені, я не використовував прізвища тещі, інших родичів з метою щось приховати, як це сьогодні прийнято.
Усі документи та процедуру надання землі, на замовлення деяких місцевих політиків, неодноразово, офіційно і неофіційно, перевірено працівниками УДСБЕЗ у Львівській області, прокуратури Пустомитівського району, Львівської природоохоронної прокуратури, КРУ у Львівській області і т.д.
Не існує жодних справ, де ставиться під сумнів правомірність набуття мною права власності на зазначену землю.
Незважаючи на те, що я розпочав бізнес ще у далекі 90-ті, я можу пояснити походження усіх своїх доходів; я не потребую чужого майна для забезпечення життєвих потреб моїх і моєї сім’ї.
Також уточнюю, що я є одним із співвласників найбільшої україно-мовної газети України.
 
Правда, виглядає так, що Починок «попав» крутіше: скидається на те, що керівництво телебачення так і залишаться безкарним і неосудним ні з боку правоохоронних органів, ні навіть в середовищі колег-журналістів, а от власник газети «Експрес» вже невдовзі постане перед судом. Наразі як свідок у кримінальній справі за фактом земельної афери.
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Так, мені відомо про те, що у Галицькому районному суді перебуває справа, у якій згадується моє прізвище. Щоб уникнути непорозумінь, ще минулого року я звернувся у прокуратуру із письмовою пропозицією, у разі необхідності, надати необхідні пояснення (із зареєстрованим зверненням можна познайомитись у прокурора за адресою: Львів, вул.. Городницька, 31) .
Також я розшукав особистого адвоката голови сільської Ради Звенигорода і попросив його, у разі необхідності, внести під час судового розгляду клопотання про надання мені можливості надати пояснення.
Підтверджую, що я готовий виступити свідком у будь-якій справі, якщо будь-який слідчий вважатиме, що інформація, якою я володію, є цінною.
Проте, коли справа дійшла до розгляду цього питання на сесії сільради, з’ясувалося, що ця земельна ділянка розташована поза межами населеного пункту. Отож сільрада, відповідно до закону, мала права дати дозвіл лише на виготовлення проекту землевідводу, що зрештою і зробила, а всі інші погодження та договір на право оренди ділянки Ігор Починок повинен був отримувати в Пустомитівській РДА чи у вищій державній інстанції
Як можна зрозуміти, анонім заплутався у ксерокопіях документів, а тому зробив висновки, що не відповідають дійсності.
Так, дійсно декілька років тому я звертався в Звенигородську сільську раду з проханням ліквідувати стихійний смітник, що межував із землею, що належить мені на праві приватної власності, та унеможливити подальше накопичення побутових відходів на цьому місці. У сільській раді пояснили, що не бачать можливості вирішити цю проблему. Тоді я звернувся з проханням надати мені цю землю в оренду, без зміни цільового призначення, для того, аби навести там елементарний лад.
Жодне будівництво на цій ділянці не здійснювалось. Стихійний смітник за мій кошт ліквідовано, вивезено 26 вантажівок твердих побутових відходів, що накопичувались роками.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» проект відводу земельної ділянки слід виготовляти у разі «зміни цільового призначення земельної ділянки»
Уявіть собі здивування депутатів сільради, коли три роки потому, вони від представників правоохоронних органів довідались, що насправді окрім рішення, в якому йдеться про дозвіл на виготовлення проекту землевідводу, існує ще одне рішення, яким Звенигородська сільрада передала цю ділянку в оренду громадянину Починку. При цьому це рішення зареєстровано під тим же номером і під тією ж датою, що й перше!
Зазначені твердження не відповідають дійсності. Я маю усі необхідні документальні докази того, що, відповідно до рішення зборів с. Шоломия, земельної комісії сільської Ради, відповідного рішення сесії сільської Ради, було ухвалено рішення про передачу зазначеної ділянки в оренду. Також можу додати, що також з моєї ініціативи та за моєю заявою іншим рішенням Звенигородської сільської Ради (N211) рішення про передачу земельної ділянки в оренду скасоване.
Депутати сприятливо поставилися до цього. Адже, в додаток до цієї заяви, відомий журналіст пообіцяв відремонтувати дорогу, допомогти в організації ювілею та промоції Звенигорода і надавав селянам ще цілу купу різних обіцянок-цяцянок. Приблизно в такому стилі торгувалися з індіанцями спритники, які зуміли за пару низок намиста купити острів Манхеттен.
Зазначені твердження не відповідають дійсності. Усі зобов’язання, які я добровільно взяв перед мешканцями села, мною виконані у повному обсязі. Зокрема, за мої приватні кошти (250 тисяч гривень, усі касові документи наявні) придбано необхідні будівельні матеріали та забезпечено роботи, які дозволили відкрити у с. Шоломинь дитячий садок, який, за відгуками освітян, визнано одним з кращих у Львівський області. Мною здійснено ремонт дороги, надано посильну допомогу школі у с.Звенигород та церкві в с. Шоломинь.
Хочу лише побажати, щоб кожен з тих добродіїв, що отримав землю узагалі без будь-якої згоди громади с. Шоломинь, теж їм допоміг хоча б у такому ж обсязі, як це зробив я.
Тоді ж в 2008 році обласна прокуратура порушила кримінальну справу проти голови Звенигородської сільради, якого небезпідставно запідозрила в причетності до появи цього другого незаконного рішення про оренду і оцінила збитки, нанесені такими його діями державі в понад 300 тис. грн.
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда – це засноване на договорі строкове платне користування земельною ділянкою. Внаслідок укладання договору, що діяв лише декілька тижнів, зазначена ділянка не вилучалась з власності сільської ради. Це ж підтверджується висновком про вартість земельної ділянки, виготовленої на замовлення прокуратури, де чітко зазначено, що експертна оцінка визначена методом зіставлення цін продажу.
У згаданому випадку продаж землі не здійснювався, земля і надалі перебуває у власності сільської ради, будь-які збитки відсутні. Навпаки, зазначена ділянка очищена від смітника.
Більше того, як з’ясувалося, земельна ділянка…належить до лісів першої категорії та підпорядковується навіть не Пустомитівській РДА, а напряму Кабміну, тобто є державною власністю і охороняється державою! Розміри її виявилися істотно більшими, ніж 1,27 га. Проглядався за огорожею також приватний будинок, якого раніше в цій місцевості не було і не повинно ніколи бути, адже ці ліси є, по-суті, заповідними
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Спростовується роз’яснен-нями Головного управління земельних ресурсів у Львівській області (01-16/-396) та Львівського управління Держкомлісгоспу України (317/2). Цитую: «Зазначені земельні ділянки на території Звенигородської сільської ради, с. Шоломинь, урочище Вишеньки не входять до державного лісового фонду».
З порядком проектування та будівництва об’єктів сільського «зеленого туризму» на землях особистого селянського господарства ви можете познайомитись в роз’ясненнях Міністерства регіонального будівництва (9/23-676)
У 2008 році на виконання розпоряджень президента та уряду щодо боротьби з корупцією, правоохоронні органи масово порушували кримінальні справи відносно представників місцевої влади, яких вдалося спіймати на незаконних оборудках із землею. Звичайно, лише одиниці з них завершилися вироком суду. Тому голова Звенигородської сільради спочатку не дуже переймався. Рішення прокуратури було ним опротестовано в районному суді. Останній зайняв позицію голови сільради. Але прокуратура не спинилася і опротестувала рішення суду першої інстанції в апеляційному суді імені Зварича. І знову програла.
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Розгляд справи здійснювався у Галицькому районному суді м. Львова. Саме він відмовив прокуратурі, назвавши її висновки «необгрун-тованими».
Щоб у когось не виникали підозри у моєму прагненні вчинити тиск на суд, який зараз розглядає справу проти голови Звенигородської сілької ради, я прокоментую це дещо пізніше і усі свої слова підтверджу документально.
Як з’ясувалося, рішенням Пустомитівської РДА Ігор Починок отримав ще одну ділянку, розміром близько 4 га, «під ведення сільськогосподарської діяльності». Проте ця ділянка насправді також виявилася чудовим сосновим лісом. А замість сільськогосподарської діяльності на ній виріс приватний будинок.
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Анонім непристойно плутає поняття «сільськогосподарська діяльність» і «особисте селянське господарство». У ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» зазначено: «особисте селянське господарство - це господарська діяльність,
яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою
індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних
відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих
потреб шляхом виробництва, переробки і споживання
сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та
надання послуг з використанням майна особистого селянського
господарства, у тому числі й
у сфері сільського зеленого туризму.
 
У ст. 6 цього ж закону зазначено: « До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди…»
 
Я підверджую, що створюю на своїй власній землі ОСГ з навою «Центр рекреації журналістів». Уже десятки журналістів, українських і закордонних, були моїми гостями.
 
Протягом останнього часу ні правоохоронні органи, ні депутати та громада Звенигородської сільради не можуть зустрітися з Ігорем Починком, хоча дуже хочуть поглянути йому в очі та почути бодай якісь роз’яснення щодо його причетності до цих подій.
 
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Коментувати його не буду, бо воно просто смішне. Усім бажаючим зустрітись зі мною прошу зателефонувати за номером: 297 08 08.
У селі Шоломинь ще влітку 2008 року створено ініціативну групу, яка добивається бодай знесення огорожі, через яку вони не мають можливості відпочивати у сосновому бору
Зазначене твердження не відповідає дійсності. Колишня ініціативна група (неофіційно очолювана, до речі, помічником депутата Дубневича) може без жодних проблем відпочивати у ніким не огородженому сосновому бору площею 52 гектар, що оточує село зусебіч. Саме завдяки своєчасному втручанню журналістів газети «Експрес» цей ліс у 2007 році не був вилучений із власності сільської громади (рішення 180).
Мій хутір, до відома аноніма, розташований на значній віддалі від села.
Також прошу ознайомитись із листом Звенигородської сільської ради (02-21/90) у якому відомості в заяві т.зв. ініціативної групи названо такими, «що не відповідають дійсності, спотворені, носять наклепницький характер».