Колишній міністр аграрної політики Ігор Швайка розповів про світовий досвід ринку землі.

Про це він пояснив у коментарі для ІА «Вголос».

«Це дуже глибоке питання і кожна країна робить по-своєму. Наприклад, в Ізраїлі взагалі не існує такого поняття як приватна власність на землю. Максимум, що може отримати громадянин Ізраїлю, коли говорити про права на землю, це право на довічне володіння ділянкою. Якщо ізраїльтянин правильно, адекватно і охайно працює на землі, то вона буде перебувати у його користуванні до закінчення його фізичного життя. Якщо ні, то її може відібрати держава. Тобто, він не є власником жодної земельної ділянки», – сказав Ігор Швайка.

«У Франції, Німеччині та Італії є 3-4 першочергових права. Першим на купівлю землі має право сусід, який межує із певною ділянкою. Другою має таке право громада, у межах якої знаходиться ця земля. У третю чергу ділянку може купити держава через аналог державного земельного банку, або агентство сільськогосподарського розвитку. І лише четвертим може купити інший громадянин, але саме громада тоді буде встановлювати обмеження і узгоджувати усі дії, в тому числі й щодо порядку ведення господарства на тій землі, яку він придбав. Оце і називається вільним ринком землі», – додав ексміністр.

«Якщо узагальнити ці позиції, то їх можна звести до одного спільного знаменника: кожна країна визначає свої форми захисту. У кожній країні є елементи сильної державницької політики, які забезпечують нормальний сталий розвиток села, збереження земельних ділянок у межах громади і майже у всіх державах є черга на право купівлі землі, або узгодження державними органами. Іншими словами, кожна країна має свій режим регулювання земельної політики, яка має забезпечити розвиток і культивування сільської традиції і аграріїв. Тобто вільного ринку,  як такого, не існує ніде», – підсумував він.

Більше читайте тут: Ринок землі: інвестиції чи розквіт олігархів?