Віра Лясковська – голова постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Львівської міської ради, член фракції УНП.

Пані Віро, над чим працює сьогодні комісія природокористування?

У нас дуже багато справ. На сьогодні ще не зняті з порядку денного ті резонансні справи, які тягнуться роками. Це і справа 15-ти земельних ділянок, які нібито купила «Західна нафтова група», і справа 328 гектарів брюховицьких лісів, і справа передачі 20 гектарів лісопаркової зони приватним фірмам «Новобуддизайн» і «Буддизайн». Усі вони на контролі в Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. На завершальному етапі знаходиться створення тимчасової комісії з представників Верховної Ради, завданням якої буде розслідування цих справ, а також справ суддів, які винесли незаконні рішення.

Справи щодо 328 гектарів брюховицьких лісів зараз знаходяться на повторному розгляді у Львівському господарському суді: у судді Данко, а 32 га, які є складовою цих 328 і які ще у 1995 році за сфальсифікованими документами намагався загарбати кооператив «Ремонт» - у судді Гриців. Вищий адміністративний суд повернув справу 328 гектарів на повторний розгляд з процесуальної причини – треба було довести, що Львівська міська рада має право на захист цих лісів. Це глупота рідкісна. Таке дозволити собі могли тільки судді, які не поважають ні закон, ні себе, ні державу. Як можна було дійти до такого нігілізму – скасувати попереднє рішення і змушувати міську раду доводити в суді, що ці ліси надані Львівській громаді державними органами для використання з оздоровчою метою і, згідно з документами, знаходяться у межах Львівської міської ради?

Міська рада, звичайно, представила усі документи, які підтверджують її право на використання цих лісів. І цього вже мало би бути достатньо, щоб не копирсатися далі. Проте, я не маю жодних претензій до суддів, які розглядають зараз цю справу. Я переконана, що це принципові і досить високопрофесійні судді, але думаю, що на них тиснуть.

Зараз також відкриті нові кримінальні справи щодо фальсифікації документів. Адже усі депутати Грибовицької сільради і виконком засвідчили, що ніяких документів, ніяких розглядів справ з вилучення 32 га і передачі їх кооперативу „Ремонт” під будівництво житлово-дачних об’єктів на території цих лісів не було. Визнано також, що сфабриковані й інші документи. Тобто, є всі підстави для того, щоб визнати це фальсифікацією і справу закрити. Але я розумію, що суддя має зібрати якомога більше доказів, щоб, коли справа дійде до Києва, не було до чого причепитися - щоб не було ні процесуальних, ні матеріальних підстав посилати справу на повторний розгляд. Адже для ділків немає жодних перешкод, бо вони мають гроші і «дах».

Нас намагалися підтримати деякі депутати Львівської обласної ради. Була створена тимчасова комісія, але вона припинила свою діяльність, так нічого і не довівши. До Львова у справі брюховицьких лісів приїжджала комісія РНБО. Вони визнали, що ситуація неприпустима. Але дали нам чітко зрозуміти, що нічого зробити не можуть. Бачте, перед рейдерами рада нацбезпеки безсила.

Навіть РНБО допомогти не може? Чому?

Очевидно, за цією справою стоять «дуже серйозні» люди, тобто шахраї не лише міського і обласного рівня, але і значно вищого.

Ви когось підозрюєте?

Ми підозрюємо конкретних людей з вищих ешелонів влади. Ярослав Кендзьор, який має сміливість ходити у цій справі і в суди, і в Секретаріат Президента, не побоявся сказати, що наш земляк Пукшин не взяв участі у припиненні цього процесу. Пан Кендзьор звертався до Пукшина і сказав йому, що нам відомо, що за цим усім стояв обласний чиновник високого рівня.

Тобто, за цим стоять наші, львівські «дерибанщики». Це вони фальсифікували документи. Дехто на цих землях навіть вже і віллу збудував. Але дозволу на будівництво їм ніхто не давав. Грибовицька сільська рада, до якої вони хочуть пришити ці 328 га, не має їх у своєму розпорядженні. Вони стоять на балансі державного підприємства «Насіннєво-селекційний центр», яке є розпорядником і користувачем цих лісів. А земля стоїть на обліку у Львівській міській раді, яка звітує про неї . Нічого не змінювалося з 1990 року. У них немає жодних доказів, тому вони просто «мутять» і страхають.

В цій ситуації мене найбільше вражає аморальність. Як люди не можуть зрозуміти, що те, що зараз відбувається - проти кожного з нас? Адже без цих лісів місто втратить все. Вони потрібні нам як повітря, щоб людина могла нормально існувати в цих агресивних техногенних умовах. Ці ліси – наш ресурс для менш-більш комфортного життя.

До кінця цього року планують закінчити вивезення боєприпасів з артилерійських складів в Брюховичах. Що буде з землею, яка звільниться?

Там буде «дерибан». Мені здається, що він вже відбувся. Я вважаю, що в даній ситуації Львівська міська рада не виявила своєї принциповості і категоричної позиції.

Ви хочете сказати, що ці землі вже купили?

Я точно не знаю, тому що ніхто не каже правди. Але й «ні» ніхто не каже. Скільки не було запитань, звернень, усі тихенько говорять, що викупили за два з чимось мільйони гривень. І тут є така дивна колізія: Міноборони не могло продати землю, а лише споруди. Там всього 2 чи 3 капітальні споруди, решта – тимчасові. А споруди не можуть продаватися, якщо вони не є капітальні. Але в наш час можна і з вбиральні зробити капітальну споруду, так як було на Довбуша,15. І наше славнозвісне БТІ оформить це документально. На превеликий жаль, тепер кожен, хто має багато грошей, може робити, що хоче. Це ж просто повне падіння державних інституцій! Немає належного контролю, відповідальності, карності. У більшості випадків є просто корупція.

Територія артилерійських складів у Брюховичах з охоронною зоною складає 165 гектарів. Із них 140 – це самі склади, на яких розташовані боєприпаси. Ліси на цих землях належать Магерівському лісництву, яке знаходиться під юрисдикцією Міноборони. Ми маємо позитивний приклад Тисовця, де, завдяки тому, що ліси належали Міноборони, вони збереглися. Можливо, і тут так станеться. Але порівнювати складно, тому що в Тисовці все-таки збереглася спортивна функція території. А тут усяке може бути. Якщо ми мовчатимемо, то втратимо землі, які є на межі Львова.

Якими будуть ваші подальші дії?

Ці ліси - наше багатство. І ми мусимо їх зберегти і використовувати тільки в таких цілях, які передбачені законом. Нам треба співпрацювати і з Міністерством оборони. Потрібно дізнатися, чи не продані споруди. Можливо, хтось з нашого керівництва і знає про це, але мовчить. Я думаю, що і керівництво Західного оперативного командування знає, але не говорить, так як такі комбінації з військовими територіями виконуються тільки в Києві.

Згідно з генеральним планом Львова, на цих територіях запроектований цілий лікувальний комплекс, потрібний не тільки Львову, а й всій області. Але це все на папері. А в діях чиновників, від яких залежить, що там буде далі, немає ні політичної волі, ні господарської наполегливості, ні просто людської моралі.

То знову почнеться судова тяганина?


Не знаю, чи комусь захочеться судитися з огляду на те, що маємо з попередніми справами. Та всі й розраховують, що наступить момент, коли ніхто не схоче тягатися по судах. У нас зараз більшість тих, хто міг би такими справами займатися, вирішують свої проблеми – а бандити все більше нахабніють. Але я оптиміст, вірю в Бога, у випадок і в те, що коли ситуація доходить до критичної маси, наступає крах. А ми зараз якраз знаходимося на вершині корупційних процесів. І тому, безумовно, зміни будуть. Тому що далі так жити не можна.

Я би дуже хотіла, щоб наші журналісти, історики, географи зробили карту Брюховицького лісу. Чому там є цвинтар, де поховані вбиті авторитети? Чому там є закритий цвинтар, куди привозили розстріляних засуджених до смертної кари? Там проходить Європейський вододіл, звідти витікають усі струмочки, там формується басейн Чорного і Балтійського морів. Це унікальна природоохоронна зона! І чому в такому прекрасному місці є діючий цвинтар? Про це ніхто не думає. Ми, звичайно, будемо цим питанням займатися. Але чому про ці справи думають тільки кілька людей? Я вважаю, що позиція обласної адміністрації і облради повинна бути принципова і більш рішуча. Наразі вони лише спостерігають.

Чи підтримують Вас депутати міської ради?

Депутатський корпус завжди підтримує всі рішення, які ми виносимо на розгляд сесії. Я розумію, що не кожен депутат має можливість їздити по судах, у Київ. Потрібно мати, напевно, ще й внутрішню потребу для цього. Але не можу скаржитися на депутатів міської ради. Маю жаль до деяких депутатів обласної ради, які відхилили протест прокурора на Ухвалу обласної ради щодо 328 га Брюховицького лісу, яким прокурор вимагав скасувати сфабриковану Ухвалу про вилучення 328 га з лісу і долучення їх до Грибовицької сільської ради під житлово-дачне будівництво. І власне після цього певні депутати облради почали активно цікавитися цією територією. При цьому їх не обходить, хто і чому хоче знищити ліси.

На якій стадії сьогодні перебуває справа 15-ти земельних ділянок, на яких СП «Західна нафтова група» хоче будувати АЗС?

Хоча ця справа тягнеться вже довго, позитивні моменти є. 2 лютого відбулося засідання Галицького суду з кримінальної справи, відкритої проти нотаріуса Пікулицької щодо фальсифікації нею документів. Нотаріус Пікулицька у 2005 році виготовила договір купівлі-продажу 15 земельних ділянок, які ніхто не продавав і ніхто не купував. Минулого року суддя Галицького суду Ванівський на прохання Пікулицької скасував постанову про відкриття кримінальної справи. Це рішення Галицького суду підтверджувалося рішенням Львівського апеляційного суду. Тоді прокуратура області звернулася у Верховний суд, який скасував ці рішення і повернув справу на повторний розгляд. Звичайно, справа затягнулася. Цього тижня було вже третє засідання - раніше то документи не повернулися з Києва, то Пікулицька постійно писала прохання про відкладення справи. І ось нарешті суд (суддя Андрій Курилець) об’єктивно і професійно розглянув справу і відмовив Пікулицькій і прийняв рішення про повернення справи у слідчий підрозділ УМВС для завершення слідства. Звичайно Пікулицька буде подавати в апеляційний суд, але, я впевнена, апеляційний суд підтримає рішення Галицького суду. Після такої касації Верховного суду треба, напевно, бути не зовсім адекватною людиною, щоб скасувати це рішення.

Представники «Західної нафтової групи» зараз вимагають, щоб Львівська міська рада дала їм дозвіл на будівництво. Ми ж пішли шляхом відновлення через судові процеси ПП «Галицькі страви», яке буцім купило 15 земельних ділянок під АЗС і було ліквідоване після перепродажу ліквідоване після продажу 15-ти земельних ділянок під АЗС. У Львівському адміністративному апеляційному суді має відбутися слухання про відновлення реєстрації «Галицьких страв». Ми пред’явили їм претензії стосовно незаконності вилучення цих ділянок. І я рада, що не зважаючи на те, що за цим стоять потужні «боси», незважаючи на продажність деяких судів, знайшлися все-таки порядні судді ( маю на увазі Кримінальну палату Верховного суду), які прийняли законне рішення і ця справа знову повернулася до Львова. І тепер не кожен суддя, який буде її розглядати, дозволить собі навіть подумати про прийняття неадекватних рішень.

А яка ситуація з зеленими насадженнями у Львові? Чи є спроби захоплення земель парків?

Ви знаєте ту резонансну справу, коли в Стрийському парку – пам’ятці садово-паркового мистецтва загальнонаціонального-державного статусу якийсь там директор ресторану, в якого ще у 2001 році закінчився договір оренди цього приміщення, звів навколо ресторану капітальну огорожу і таким чином захопив біля 0,20 га землі. Кому він платить гроші за оренду, якщо договір не продовжений? Уявляєте, який рівень безвідповідальності і якоїсь навіть безпечності тих чиновників, які мають дбати про комунальне майно? Чому до цього часу нічого не робить те ж управління комунального майна? Стоїть такий дохідний об’єкт – ресторан у парку – де заробляють немалі гроші. Яким чином він працює без договору оренди? А якщо він платить гроші, то кому він їх платить? Наша комісія так і не отримала належної відповіді з управління комунальної власності, яким чином цей ресторан функціонує і кому належить. Вони відповіли, що договір закінчився і їм не відомо, чи об’єкт стоїть на обліку в БТІ. Уявляєте, вони не знають! Та за той час вже 10 раз можна було дізнатися і дати конкретну відповідь.

Треба віддати належне керівництву міста, яке зреагувало на самобуд в парку, після нашого звернення в усі інстанції. Прокуратура міста оперативно винесла постанову про те, щоб негайно звільнити територію, тобто, знести огорожу. Але директор того ресторану не поспішав виконувати постанову. Тоді ми вирішили допомогти йому і показати, що в місті все ж є влада: взяли постанову прокуратури, за допомогою міськради доправили до парку бульдозер і у 3-х місцях розбили цю огорожу. Думаю, це стане сигналом для всіх, хто має намір зробити щось подібне. Але ландшафт цієї унікальної пам’ятки природи вже, на жаль, зруйнований.

Чи багато у місті подібних випадків?

Таких кричущих більше не траплялося. Були наміри, але ми їх зупиняли. Звичайно, є посягання різних людей на землю парків. Бачать, що за огорожею немає дерев - то чому б тут не побудувати нехай невеликий будиночок? Була така ситуація в Парку культури, коли власники якоїсь маленької «забігайлівки» захотіли перетворити її на ресторан. І директор парку дав дозвіл на будівництво на території цієї пам’ятки природи. Але на початку робіт розкопали поховання німецьких солдатів. І закінчилося тим, що на місці маленької «забігайлівки», з якої вони мали хоч якийсь прибуток, тепер нічого немає. От такий фініш у тих, хто хоче багато і негайно, і не по закону, а шляхом беззаконня і легкої наживи.

Зараз ми працюємо над справою Ботанічного саду Лісотехнічного університету. Вони вирішили зменшити його площу - і це тоді, коли вийшов указ Президента про збільшення площ заповідного фонду.

Так сталося, що при взаємній згоді і керівництва університету, і державних землевпорядних служб, площу саду зменшили. Мотивували рішення тим, що університет дуже страждає від браку коштів і краще цю землю віддати інвестору, який там збудує котеджі, а натомість університет відремонтує собі корпус. От така ідеологія і філософія закладу, в якому є екологічний факультет, який продукує для України екологів - рятівників природи, який працює над Світовою Екологічною Конституцією.

Львівська міська рада прийняла ухвалу про скасування попередньої, якою були затверджені межі саду, тепер мають бути перероблені державні акти. Таким чином, територія Ботанічного саду буде відновлена. Зараз ця справа у нас на контролі. Так що у межах міста, як бачите, ми собі ще якось раду даємо.

Які ще справи в межах Львова, поза зеленими зонами, розглядає зараз комісія?

Складна ситуація з земельною ділянкою на площі Вічевій. Це історико-культурна заповідна територія. Зрозуміло, що ця земельна ділянка надзвичайно дорога. І готель, який там може постати, не може бути просто готелем, тому що на цьому місці збереглися цінні археологічні залишки. На це треба зважати. Тобто, інвесторові, який схоче там будуватися, це дуже дорого обійдеться. Є люди, які лобіюють питання будівництва і згідні зробити все: і фінансувати археологічні роботи, і потім дотримуватися абсолютно усіх наших вимог, готові навіть «Вернісаж» на першому поверсі свого готелю розмістити.

А Ви проти будівництва на цій ділянці?

Я за те, щоб не забирати звідти Вернісаж, а впорядкувати його. Адже він приваблює туристів, знаходиться у зручному місці, є ніби візитівкою міста. Якби не знайшлися бажаючі там будувати, то вже давним-давно можна було б запросто оформити територію Вернісажу належним чином: щоб це місце залишалося за Вернісажем, але щоб не було тих натягнутих між деревами мотузок, стільців під картинами. Краса, яку там продають і антураж, який її супроводжує – речі несумісні. Думаю, що навіть ті ж люди, які там працюють, могли би скластися і оформити все за правилами. Але проблема в тому, що місто не пропонує правил гри. Місто ніби просто спостерігає, хоча в той же час, коли з’являються певні ідеї, активно їх підтримує.

Пані Віро, що Ви думаєте з приводу звернення Стрийської райради щодо виділення з міського бюджету мільйона гривень за використання Стрийського родовища прісних вод? Чи готові депутати проголосувати за це?

Проблема охоронних зон там дійсно існує. Але так просто це питання не вирішується. На території області є 16 міських водозаборів. І всюди, де є водозабори, є охоронні зони. Ці зони займають великі площі на яких, напевно, і худобу випасати не можна і здійснювати іншу господарську діяльність. І на це, безумовно, слід зважати. Так що, я думаю, вимоги Стрийської райради не безпідставні.

Зараз ставлення до землі вже не те, що було колись, коли голова колгоспу міг закрити очі на її неефективне використання. Я погоджуюсь, що земля повинна працювати на район. Але ми не знаємо, яка там земля – чи це сільськогосподарські угіддя, чи землі запасу. Тому цю ситуацію треба вивчити комплексно. Ми маємо з’ясувати, чи ці водозабори наносять навколишнім населеним пунктам тільки збитки, чи ще, може, й користь якусь. Тобто, не вивчивши питання з картою в руках, ми заплатити не можемо. Очевидно, буде створена комісія з вивчення цього питання. Повинен бути проведений належний розрахунок щодо компенсації збитків. А не так: схочу – дам мільйон, не схочу – не дам.

В середу, 10 грудня, мають відбутися громадські слухання щодо генплану Львова. Чи має комісія природокористування, охорони довкілля та благоустрою зауваження до нього?

Комісія зауважень ще не має, тому що ми не бачили відкоригованої версії генплану. Її представлення в «Містопроекті» мало відбутися 3 грудня за участі голів фракцій, голів депутатських комісій і двох профільних комісій – нашої і комісії містобудування. Але з’явилися тільки 5 членів нашої комісії і ще кілька депутатів. „Містопроект” дуже добре підготувався до обговорення, а ми поставилися до цього неналежно, тому 10 грудня буде громадське слухання з участю депутатів міської ради і керівництва міста.