Ось так непомітно, день за днем, ми наблизилися до найголовнішого державного свята – Дня Незалежності України. Вісімнадцять років, які ми прожили у суверенній країні були доволі непростими та неоднозначними, попереду ще багато перешкод та випробувань, котрі нам спільно доведеться долати. Але це мізер у порівнянні з тим тернистим шляхом, котрий довелося подолати на шляху до своєї Незалежності. Давайте згадаємо, скільки життів покладено на вівтар української Свободи, скільки людських доль скалічено, аби сьогодні ми жили у Вільній Україні.

Дорогі українці! Господь Бог і надалі надсилає для нашої держави  випробування, аби знову згуртувати націю, зробити її сильною та незламною. Ми врешті мусимо усвідомити, що сила наша – в єдності, у повазі один до одного, ми повинні враз збагнути, чого хоче від нас Всевишній і що є пріоритетом для держави. Порозмірковуймо над настановами Великого князя Київського Ярослава Мудрого, заклики якого нині, як ніколи, актуальні: «…якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас…»
    
Українці! Дозвольте мені у переддень цього величного свята привітати усіх Вас з Днем Незалежності України! Нехай усі чвари та незгоди відійдуть назавжди, нехай у кожній оселі засяє промінчик радості, щастя й благополуччя! Бажаю, щоб кожен день дарував світло надії та впевненості у завтрашньому дні. Нехай здійснюються усі мрії та плани, а милостивий Господь благословить здоров’ям та довголіттям! І найголовніше, що треба нам – щирої Віри, підкріпленої плодоносним Ділом. Не забуваймо слова Ісуса Христа: «Віра без діла – мертва, а ще гірше діло без віри».

У цей день із найпалкішими привітаннями, хотів би висловити впевненість у нашому щасливому майбутті. Вірю, що ми збудуємо його, крок за кроком, мить за миттю, рік за роком - і Україна буде сильною та процвітаючою європейською державою, про яку так мріяли Володимир Великий та Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та Іван Франко, тисячі наших славних пращурів. Добра Вам і душевного затишку!

Слава Україні!