Під час зустрічі з читачами автор розповів про стереотипи та комплекси сучасної Туреччини і про те, чи зможе сьогодні ця країна повністю європеїзуватись.

У книжці представлені репортажі польського журналіста про життя і культуру Туреччини, яка розділена невидимою протокою: про його товаришок, які п’ють зі своїми хлопцями еспресо, їдять круасани і розмовляють про світову літературу. А по обіді одягають хустки і йдуть до бабуні на каву по-турецьки. Його друзі беруть пиво і розважаються на дискотеці, але як вип’ють – співають пісні двохсотлітньої давності. Переписують фільми про сміливців, яким не страшні ні Магомет, ні Аллах, але під час рамадану чемно постять. І це все є сучасна Туреччина.

Цікаво, що, як розповів автор, він ніколи особисто не цікавився Туреччиною. Ідея написати про цю країну книжку виникла випадково. Одного разу журналіст просто поїхав до цієї країни, щоб взяти інтерв’ю в людини, яка стріляла в Івана Павла II.

Ця країна відразу зацікавила автора книжки. Адже в ній цікаво поєднуються сила традицій з процесом європеїзації. «З одного боку європеїзація Туреччини – це драма, а з іншого – велике багатство. Драма тому що – це розірваність, роздвоєність (проазіатська і проєвропейська), нібито вони живуть в двох різних країнах. І це доказ того, що це їм не зовсім вдається», – сказав він.

Але роздвоєність і розірваність – далеко не єдина цікава тема, яку піднімає у своїй книжці польський журналіст. Ще однією дещо скандальною є тема вбивства честі.

«Я не тільки хотів написати про це, я також хотів зрозуміти, як так може відбуватись, що хтось,наприклад, живе зі своєю донькою під одним дахом і в якійсь момент  виявляє, що вона осоромила честь родини. І після цього вирішує її вбити», – пояснює автор. Зрозуміти це дуже важко, проте він виявив одну дуже цікаву залежність: усі ті люди, які вбивали членів своєї родини, були бідними. Окрім цієї честі вони нічого не мали за плечима.

Вітольд  Шабловський також зазначив, що Туреччина для нього у багатьох вимірах, у багатьох аспектах вже є Європою, але все ж таки є сфери, в яких вони ніколи не стануть Європою і це дуже добре.

«Турки можуть погодитись писати латинкою, але фески свої ніколи не знімуть. Насправді, європеїзація Туреччини до кінця не є можливою і це є дуже добре. Мені подобається Туреччина такою, якою вона є», – сказав він.

Вітольд Шабловський (1980 р.н.) – польський журналіст, репортажист. Пише для видання «Gazeta Wyborcza». Спеціалізується на турецькій тематиці. Його репортажі про Туреччину здобули серію нагород: «Премія Мельхіора» (2008), «Премія Amnesty International» (2008), «Премія Беати Павляк» (2011).