Нагадаємо, Наталя Вітренко оскаржувала указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність у XX столітті, від вояків УНР до УПА. Позивачка пройшла всі судові інстанції України.

Після численних слухань Окружний адмінсуд Києва у липні 2011 року відхилив позов прогресивної соціалістки. В апеляції Вітренко відмовив і Київський апеляційний адмінсуд. Тепер же своє остаточне слово сказав ВАСУ.

Дочка президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака пані Наталія вважає перемогу в суді логічною, хоч і непростою.

«Позовна заява, апеляційна та касаційна скарги позивача (безумовно, написані за кордонами України) є намаганням виправдати злочинні дії радянської влади на чолі з КПРС, фактично російської імперської влади, які спрямовані проти українців, нашого права проживати і господарювати на своїй землі, природного обов’язку української нації на боротьбу за незалежність. І дуже важливо, що такі намагання позивачки не увінчалися успіхом», — говорить Наталя Осьмак.

Юрій Шухевич, син командира УПА, який постійно їздив на судові засідання до Києва зі Львова, зізнається, що рішення було для нього очікуваним.

«Я дуже задоволений — і цим судовим рішенням, і тим, що не доведеться більше слухати Вітренко під час судових засідань, на які вона щоразу приносила гори антиукраїнської макулатури», — каже пан Юрій.

Адвокат Роман Орєхов, який у суді був представником Степана Бандери–молодшого (внука голови ОУН (б)), а згодом — і Юрія Кука, сина головного командира УПА після загибелі Романа Шухевича, після рішення ВАСУ робить політичний висновок: теперішня українська влада значно більше не сприймає Вітренко, аніж ОУН та УПА.

«Чому? Відповідь проста, як день Божий. Упродовж усього розгляду справи суди трьох інстанцій зробили все для того, щоб не бути втягнутими в липкі тенета політичної гри Вітренко. Зараз можна сказати, що справу розглянуто за канонами юридичних підручників: трошки «веселіше» — у місцевому суді, значно скромніше — в апеляційному, і, нарешті, зовсім сухо — у ВАСУ. Лейтмотив рішень: Вітренко не є суб’єктом звернення з подібним позовом до адміністративного суду, оскільки оспорюваний указ не стосується її особисто, а доказів порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивачем суду не надано. Всі інші доводи позивача сприймалися судами як факультативні. Хоча заради справедливості слід зазначити, що ВАСУ ретельно дослідив навіть найбезглуздіші доводи касаційної скарги та надав їм оцінку. Можна стверджувати, що з великою часткою імовірності у цій справі поставлено останню крапку», – констатував Орєхов.

Він вважає, що до справи Вітренко суд поставився з небаченою серйозністю: «Подібним академічним чином адміністративні справи в Україні не розглядаються. Більшість адміністративних справ — це вершина нехлюйства, недбалості, непрофесійності та елементарної неписьменності. Тут же ми маємо випадок надзвичайний. Справу було ретельно розглянуто місцевим судом та добре виписано постанову. Коли читаємо ухвалу ВАСУ, розуміємо, що останній виправив, підчистив помилки попередніх судових інстанцій та виправдав усе, що тільки можна. Мій висновок такий: позиція влади — «відправити» Вітренко якнайдалі, аби не поверталася».

Юристи вважають, що найважливіший результат цього судового процесу — те, що суд постановив: «жодним судовим рішенням, у тому числі вироком Нюрнберзького трибуналу, діяльність перерахованих в указі формувань (зокрема, УПА, ОУН, «Карпатської Січі») засуджена як фашистська не була». І цей висновок суду можна тепер використовувати у боротьбі з тими українофобами, які стверджують протилежне.

Джерело: Україна молода