Ще донедавна у подвір’ї, що на вул. Дорошенка, 23 у Львові, був асфальт, третина території була вимощена бруківкою, до встановлення якої комунальні служби не мали жодного стосунку. Однак старі аварійні комунікації змусили керівництво Галицької райадміністрації замовити заміну каналізаційної труби (приблизно 10-12 метрів завдовжки), яка проходить якраз по діагоналі через подвір’я.

Справа, звичайно, потрібна, якщо не зважати на те, що міняти трубу було б доречно  влітку, а не посеред осені. Але у місті, яке, за останніми рейтингами, найкраще пристосоване для мешканців, знають що і коли слід робити: 13 жовтня тут розпочалися роботи. Виконувати їх взявся підрядник – Львівське комунальне ремонтно аварійне підприємство, що на вул. Пекарській, 95.

Працювали ремонтники у кращих традиціях радянської доби – двоє керували, а один працював із лопатою. У діях комунальників відчувався творчий підхід до роботи: то трубу кинули не під потрібним кутом, то свято Покрови не дозволило їм взяти в руки робочий інструмент. Врешті, не пройшло й шести робочих днів, як трубу замінили, рів засипали.

Але внаслідок «творчості» комунальників подвір’я перетворилося на суцільне місиво з багнюки, мешканці будинку були змушені встеляти подвір’я дошками та уламками цегли, щоб перейти болото і потрапити до своїх квартир.

За словами заступника голови начальника житлово-комунального господарства Галицької райадміністрації Романа Гавчака, угоду на виконання робіт з підрядником підписано 21 жовтня. Текст угоди наразі перебуває в управлінні контролю та аудиту мерії, і тільки через 10 днів можна буде говорити про підписання актів виконаних робіт та про обсяг і якість робіт, за які ремонтники виставили рахунок на… 29 627 грн. Таким чином він визнав, що угоду уклали постфактум. А де ж конкурс, пошук конкурентного підрядника?

Зрештою, навіть не чималенька сума за заміну труби хвилює нині мешканців будинку найбільше. Перевірити кошторис зможуть інші служби. Основне тепер питання для людей – хто ж тепер зробить благоустрій на їхньому подвір’ї, яке до цього було вимощене і асфальтом, і плитами, і навіть бруківкою?

За роз’ясненнями ми звернулися у комунальне підприємство ЛКП «Цитадель-центр» до в. о. керівника Катерини Семенюк.

«Ми ще там не були, не бачили (і це на десятий день після початку робіт і на третій день після їх фактичного завершення – Авт.). Потрібно два тижні часу, щоб земля всілася. Але у квартирній платі не передбачено замощення подвір’я», – каже пані Катерина.

Ніколи не цікавилася станом каналізації будинку і мокрою упродовж кількох років стіною у під”їзді цього ж будинку й начальник відділу житлового господарства Галицької райадміністрації Галина Вуглевич, на думку якої замощення подвір’я повинні зробити самі мешканці будинку.

«А що, хіба там було замощено?», – здивовано питається вона. І це не зважаючи на те, що довкола будинку поскладано бетонні плити та складено купу  бруківки, яку зняли перед заміною труби. Люди вже навіть не знають чи плакати чи дивуватися від того, що начальник відділу житлового господарства району не знає, яким було подвір’я до початку ремонтних робіт.

Ще більше здивувала позиція заступника голови Галицької райадміністрації Андрія Зозулі, який втрутився у розмову кореспондента «Вголосу» із Галиною Вуглевич і на питання про вартість ремонтних робіт запитав: «А чому це вас хвилює?».

Справді, хіба має хвилювати платника податків питання досить таки недешевих (29 тисяч 627 грн.) ремонтних робіт у центрі міста. Не кажучи вже про те, що Андрій Зозуля також отримує зарплату із бюджету, а Галицька райадміністрація створена працювати для людей, а не навпаки.

Але, з таким ставленням до мешканців Галицького району чиновники від комунальних служб невдовзі можуть і не знадобитися. Адже, для чого їм займати посади і отримувати бюджетні кошти, якщо передвиборче гасло міського голови Львова «Візьми і зроби» їх жодним чином не стосується ?!

22 жовтня мешканці зруйнованого подвіря зустрілися із керівництвом ЛКП «Цитадель-Центр». Катерина Семенюк неодноразово запитувала, чи мешканці долучаться фінансово до замощення подвіря. Відповідь людей була категоричною. Втім, мешканці зізніються, що готові попрацювати фізично, але для того комунальники бодай мали б закупити та завезти щебінь і пісок.

Редакція «Вголосу» буде повідомляти читачів про подальший перебіг цього комунального ребусу.

Юрій Боруцький, «Вголос»