Вчора Національний банк пішов на різкий крок — заборонив населенню достроково забирати депозити з банків. Перед цим населення встигло винести з вітчизняних Далі на екстреному засіданні економічну кризу обговорювала Рада нацбезпеки. Економічну, фінансову, світову, іпотечну, українську, американську і багато інших криз обговорюють всі кому не лінь. Presstime поцікавився у львівського бізнесу чи справді є підстави для хвилювань як для великих підприємств так і для населення. Своїм баченням подій поділилися відомі львівські бізнесмени

 

Ярослав Дубневич: «Протягом тижня, десяти днів долар вернеться до ціни 5,10 грн.»
Ярослав Дубневич, бізнесмен, депутат Львівської обласної ради.

— Вчорашня постанова Нацбанку щодо заборони дострокового знімання депозитів — це правильне рішення, бо паніка серед населення могла обвалити банківський сектор, призвести до банкрутства банків — спочатку один-два банки, а потім би пішла ланцюгова реакція і не знаю до чого це би все призвело. Мало того, що світова криза, ще й позачергові вибори — все це могло довести Україну до колапсу.

Ще один крок Нацбанку — затримка платежів (тобто якщо ми сьогодні даємо платіжку в банк, то платити банк має право тільки на наступний день) — це неправильно, і я думаю за пару днів НБУ відмінить цю постанову. Це затягує всі платежі, і не тільки комерційні, а й податкові. Тобто, надходження до бюджетів будуть йти з затримкою. Коли йдуть системні платежі, і по договору платити треба день в день, виходить, що проплачувати треба на день раніше.

Чи відчув львівський бізнес на собі кризу?

Хто працює з кредитами, хто масово брав кредити — для них постала конкретна проблема. Це вже видно по будівництву — зупинилися продажі квартир, тому що не оформляються кредити. Продажі і так йшли слабо, а зараз, думаю, вони і зовсім припиняться. Це за собою зачепить підприємства виробників будівельних матеріалів. Для Львівщини це проблема, той же Миколаївський цементний завод, цегельні заводи, будівельні фірми будуть мати проблеми з коштами і, відповідно, будуть зменшувати об’єми будівництва і об’єми виконаних робіт. На кінець року воно дасться чути, що потягне до скорочення робочих місць.

Криза є в металургії, але ми забуваємо, що металурги за три місяці підняли ціну в два рази. Була така світова тенденція, і ціна з 450 USD за заготовку виросла до тисячі, відповідно ціни на метал піднялися в два рази. А тепер криза! Це ж не криза, просто наситився ринок, і логічно, йде зниження ціни. Ясно, що метал буде дешевшати, як тільки знизять ціну —, відразу буде попит на нього. Так само нафта впала — зі 120 до 90 USD. У цьому теж є свої плюси і свої мінуси.

А говорити про системну кризу не можна, хіба в окремих напрямках. В будівництві — так, буде застій. Я не вірю, що буде сильно знижуватися ціна на житло, бо будівельні компанії радше призупинять будівництво, зменшать кількість зданих метрів, ніж будуть зменшувати ціну.

Вдарило по металургах, вдарило по будівництво, думаю вдарить по споживчому ринку. Населення менше купуватиме побутову техніку, якісь дорогі речі, а будуть старатись тримати кошти, бо не знають яке буде підняття цін і до чого воно призведе.

Окремі підприємці заявляють, що мають проблеми зі зняттям готівки зі своїх банківських рахунків? Чи стикались ви з подібною тенденцією?

Це залежить з яким банком вони працюють, якщо банк проблемний — можливо є така ситуація. Ми працюємо з банком «Дністер», з «Укргазбанком» і не маємо жодних проблем, ні з одним банком, ні з другим.

Єдине є проблема — це затримка платежів, про що я вже казав. А зарплати в нас йдуть на картки, всі проплати йдуть. Так, там є ще одне питання — проблема для людей буде — тепер не можна зняти більше тисячі гривень за раз. Але це тимчасові незручності.

Тепер згадується, як ми всі так щиро раділи коли іноземці купували наші банки — в Україну йдуть інвестиції, а тепер не видно, щоб іноземці підтримували банківську систему. Чомусь у списку проблемних банків звучить «Райффайзен банк «Аваль», а чого він там звучить? Такий великий банк…

Тобто, фактично іноземці виводять капітали з України?

Так виводять, і виводять масово. Але добре, що зараз Нацбанк зупинив ту чехарду яка творилась з депозитами, для України, для всього бізнесу, для банківської системи — це паніка. Оскільки зараз українським банкам тяжко залучити кошти західних банків, банки почали активно залучати кошти через депозити населення. Ну відповідно, залучаючи кошти в людей, вони мали змогу кредитувати бізнес, це нормальна робота банків. Але коли люди почали масово забирати депозити, зрозуміло, що в будь-якого банку почнуться проблеми.

Ваш прогноз: як ситуація буде розвиватися далі?

Сьогодні вже долар на міжбанку йшов по 5,20 грн., хоча ще вчора курс був 5,35 грн./USD. Думаю йде заспокоєння, жорсткі методи Національного банку дали результат і міжбанк заспокоївся, що позитивно відіб’ється на готівкому курсі.

Кризи, системної, нема. Як на мене, йде більше нагнітання ситуації. Побачимо, звичайно, але я на вірю, що буде системна криза в Україні.

Що можна порадити людям? Як діяти, як зберегти свої заощадження?

Головна порада людям — не панікувати, це найперша порада. Хто зміг, той купив долар літом, коли курс був 4,80-4,85 грн. А зараз вже нема змісту купувати долар по курсу 5,20-5,30 грн. Мій прогноз — протягом тижня, десяти днів долар вернеться до ціни 5,10 грн.

Степан Кубів: «Вкладникам українських банків немає жодних підстав панікувати»
Степан Кубів — екс-голова правління «Кредобанку», заступник голови бюджетної комісії Львівської облради.

Пане Степане, як ви,  як фахівець, розцінюєте заходи НБУ в умовах світової фінансової кризи, яка захопила і Україну? Чи є сенс панікувати пересічним вкладникам?

Рішення національного банку має зважено стабілізаційний характер. З одного боку, таке рішення є непоганим, але з іншого боку воно є адміністративним. Таке рішення приймав Нацбанк у 2004 році і воно дало абсолютно правильний ефект, було виправданим, хоча психологічно воно було не зовсім прийнятне. Головне завдання рішення Нацбанку – стабілізувати спекулятивні процеси на ринку як готівковому, так безготівковому. Немає жодних підстав панікувати. Про це вчора сказав голова правління Нацбанку Стельмах, голова спостережної ради Порошенко. На сьогодні політика Нацбанку є абсолютно зваженою, валютні запаси є достатніми для збалансування і керування процесом. За моїми оцінками, валютні запаси є абсолютно достатніми і в тому випадку, якщо криза продовжиться на 2009 рік. На сьогодні було б правильно якби Нацбанк, уряд, Верховна рада терміново вжили системних публічних заходів для стабілізації ситуації, коли б було більше коментарів фахівців, а не політиків. Це дало б тільки позитивний вплив. Адже на сьогодні вкладниками банків є люди пенсійного віку, люди з середнім достатком, тому що багаті знають, куди вкласти гроші. Є дві кризи: економічна та фінансова. Постанова Нацбанку стосується фінансової кризи. Постанова носить тимчасовий характер, для людей з низьким та середнім рівнем доходів вона є доброю.

У чому суть стабілізаційних заходів НБУ?

Основна ціль постанови Нацбанку про додаткові заходи щодо діяльності банків — нейтралізація зовнішньої фінансової кризи, стабілізація банківської системи країни, захист інтересів вкладників, включаючи кредиторів. Вона носить абсолютно позитивний характер.

У сфері регулятивного грошово-кредитного ринку і ліквідності банків — ліквідність банків абсолютно контрольована і прогнозована. Нацбанк виділив кілька банків в Україні, яким надав стабілізаційні кредити. Таких заходів вживають і інші уряди: США, вчора — Німеччина, Франція, Великобританія. Елементи регулювання мають керований і зважений характер. Фінансово-стабілізаційні кредити дозволять підняти ліквідність банків, фінансово оздоровити їх.

Відповідно до українського законодавства суттєві власники банку так само відповідатимуть за діяльність банку, адекватність капіталу, за зобов’язання ( в т. ч. депозити).

Дуже доброю була політика Нацбанку щодо активно-пасивних операцій. Дана постанова змінімізувала спекулятивний заробіток на ринку. Була введена 5% позиція щодо валюти: граничне відхилення між купівлею і продажем готівкової валюти. Для прикладу, коли курс був 4,86 грн. за долар, на ринку долар коштував 5,6-5,9 грн, що приводило до втрат населення з середнім рівнем достатку. Найголовніше, у сфері проведення активно-пасивних операцій дана постанова змусила правління і власників банків до щоденного моніторингу нормативів Нацбанку, які мінімізують ризикову політику щодо активів і виконання всіх зобов’язань за всіма типами угод.

Чи є проблеми з виплатою готівки?

Всі кошти до запитання, чеки, питання зняття депозитів, у яких закінчується термін, виплачуються без проблем.

Коли потрібно достроково зняти кошти у форс-мажорних обставинах людина пише заяву, яку розглядає правління. Щодо соціального забезпечення, постійно функціонують банкомати, які є наповнені готівкою, видаються зарплатні кошти через пластикові картки. Ліміти у банкоматах зараз є, як і були колись, вони не зменшилися.

У сфері валютних операцій є певні принципи, які дають можливість проводити платежі у певній валюті, але група класифікатора іноземних валют має бути в одному режимі.
Особисто я є клієнтом Кредобанку. Мені були потрібні кошти, можу їх зняти до запитання без проблем. Так само закінчені депозити.

Ваш прогноз щодо курсу долара

Я багатьом давав прогноз, коли долар став 4,5 грн. Я говорив, що у вересні-жовні курс долара буде набагато вищий, може вийти за рамки офіційного валютного коридору ( зараз є 5,35 грн.). Для бізнесу і для людей курс долара визначений коридором Нацбанку буде дотриманий. Для цього є всі чинники: спад інфляційних процесів, достатні валютні запаси Нацбанку, постанова Нацбанку про контрольовану ситуації на ринку. Я думаю, курс долара та євро буде триматись в рамках валютних коридорів, визначених бюджетним кодексом, затвердженим Нацбанком та Верховною радою України.

Роман Федишин: Загроза великої кризи для України є, але не через зовнішній вплив, а через внутрішню нестабільність в державі 

Роман Федиши, співвласник найбільшого гуртового с/г ринку «Шувар», депутат Львівської міської ради.

Звичайно, що бізнес відчує на собі ці події — капіталовкладення частково робляться за рахунок кредитних ресурсів. При такій нестабільній ситуації досить суттєво пригальмовано розвиток тих об’єктів, які потребують серйозних інвестицій. Безперечно все це негативні явища.

Чи вплинула криза безпосередньо на ваш бізнес, чи відчули ви її на собі?

Наш бізнес пов’язаний перш за все з активністю підприємців. Безперечно, що в такі кризові моменти активізуються більш сильні, більш потужні, більш підприємливі. Але з іншого боку, велика кількість підприємців, які звикли до стабільності, також загальмують свій розвиток.

Як вплинуть останні події на населення? Наскільки виправданими є дії Національного банку?

За останній час люди якось звикли планувати свій бюджет, перестали боятись брати кредити, і молодій людині це давало можливість користуватись певними благами вже зараз — в молодому віці. Кредитна криза відтягне всі ці покупки на більш пізній період. У свою чергу, це може спричинити відтік молодого працездатного населення з України. Чи змінять щось заходи НБУ — мені тяжко сказати, не знаю…

Чи справді ситуація дійшла до критичної межі, як це подають медіа?

Загроза великої кризи є, але загроза більше йде не через зовнішній вплив, а через внутрішню нестабільність в державі. В населення немає віри в державу, і це найстрашніше. Брак довіри, ми бачимо, зразу вилився в те, що люди масово почали забирати свої гроші з депозитів. Люди ще не забули як були обдурені і не один раз в минулі роки.