Свободівець підкреслив, що влада сповідує суто комерційно-бізнесовий підхід до визначення спроможності громад: «Не забуваймо, що у селах та громадах є ще й соціальне життя, є культурне життя, є духовне життя, і є просто людина зі своїми емоціями і своїм світобаченням та гідністю, яка не може так просто прийняти зміни, які реалізуються як бізнес-проект - спроможні чи не спроможні».

За його словами, ні минула коаліція Верховної Ради на чолі з головою уряду Яценюком, ні теперішня коаліція на чолі з керманичем уряду Гройсманом не виконують своїх обіцянок, які дали громадам ще 2015 року, до початку процесу об'єднання. Зокрема, обіцяли, що громадам повернуть право розпоряджатися землями за межами населеного пункту, однак пройшло півтора року, а ніхто землі не повернув.

«Не повернуті, як було обіцяно, додаткові ресурси громадам - а йшлося про те, що громада могла розпоряджатися лісами у своїх населених пунктах, кар'єрами, піщаними кар'єрами… Тобто, щоби сформувати якусь спроможність, громада має розуміти господарку, як господар-власник: «ось це наші фінанси, а ось це наші інші активи - земля, ліс, надра», - зауважив Йосиф Ситник.

На переконання свободівця, потрібно запровадити дійсно бюджетну децентралізацію, до прикладу, як у Польщі - податок на доходи фізичних осіб сплачується за місцем проживання особи. «Сьогодні наукою і статистикою доведено, що 67 % мешканців сіл працюють або в районних центрах, або в обласних центрах, або в інших містах. Тобто вони там своїми податками наповнюють місцеві бюджети, умовно кажучи - бюджет міста Львова. А ось у своїх селах вони отримують базові послуги і хочуть нічного освітлення вулиць, тротуарів, доріг, дитячого садочка… А податок заплатили де - у місті чи районі? Тобто вони не внесли у скарбницю своєї громади ІживоїІ копійки. Тоді, коли більшість підприємств, навпаки, свої податки сплачують за місцем здійснення реєстрації. А усі агрохолдинги, які здійснюють діяльність у селах і використовують місцеву інфраструктуру, зареєстровані у Києві, Луцьку, Львові», - зазначив свободівець.

Наголосив Йосиф Ситник і на постійній зміні правил гри з боку влади: «Із року в рік відбувається маніпулювання критеріями отримання фінансових ресурсів із держбюджету та постійна мінливість прогнозованого в середньостроковій перспективі законодавства України. Наведу приклади - щорічне внесення змін до Бюджетного кодексу в частині переведення із держбюджету до місцевих бюджетів все нових і нових видатків, які спускаються на місцеві рівні. 2016 бюджетний рік - передали до місцевих бюджетів видатки на профтехосвіту. Зараз на 2017 рік передбачається передати на місцеві бюджети оплату за комунальні послуги у галузі освіти, медицини, а також низку держпрограм із медицини зарахувати у медичну субвенцію. А це, знову ж таки, відволікання місцевих ресурсів із бюджету розвитку громад. Наступне, у цій галузі також пропонується створити єдиний медичний простір і змінити підходи до управління медичними установами. І на цьому уряд планує із держбюджету зекономити 10, 1 мільярд гривень. А це означає, що ці 10, 1 мільярда ляжуть на місцеві бюджети».

Негативом, за його словами, є й скорочення обсягу на фінансування проектів за рахунок держфонду регіонального розвитку до 50 % вартості, а було до 70-80%, тобто цільові кошти з держбюджету для громад будуть зменшувати.

Також Йосиф Ситник зауважив, що Верховна Рада, можливо, проголосує за один із законів про добровільне об'єднання територіальних громад, відповідно до якого передбачається можливість формування громади, коли не менше 50 % населення, які є в Перспективному плані, ухвалять рішення про входження до ОТГ. «А 50 % - це може бути тільки один центр із кількістю населення 3 тисячі осіб, при загальній чисельності потенційної громади 6 тисяч осіб. Відповідно, думка мешканців усіх інших сіл, яких забажають «згори» об'єднати, враховуватися вже не буде», - пояснив свободівець.

«Ідеться про постійну зміну правил гри під час децентралізації, і за таких умов прогнозувати громадам сталий розвиток неможливо», - зауважив заступник голови Львівської обласної «Свободи».

Підсумовуючи сказане, Йосиф Ситник запропонував:

- дати можливість об'єднатися навіть на території Львівщини тим 160 чи навіть 200 громадам (якщо вони самі цього бажають) на 5 років, тобто до 2021 року. І нехай вони живуть в умовах реального законодавства та покажуть свою спроможність. Задля цього потрібно знизити рівень фінансової спроможності громад, а на основі уже реалій, які складуться через 5 років та стану розвитку національної економіки, встановити нову межу і критерії фінансової спроможності на рівні досягнутої середньої окупності 70% чинних об'єднаних громад. Після цього встановити новий нижній рівень фінансової спроможності. А решта 30% громад, які недотягують до визначеного рівня економічно-соціальної спроможності рекомендувати приєднатися до інших найближчих їм територіально громад, які спроможні і які відбулися.

- на найближчі 5-7 бюджетних років чітко у законодавстві зафіксувати, які видатки належать суто до державного бюджету, а які - суто до місцевого бюджету. Без права їх зміни навіть за умови значного зростання доходів місцевих бюджетів із закріплених за ними джерел надходжень.

- законодавчо забезпечити запровадження місцевого збору з 1 га угідь за їх використання для товарного сільськогосподарського виробництва - на рівні 1% нормативної грошової оцінки землі (на рівні 0, 3-1% залежно від розмірів суб'єктів господарювання) і спрямування цих коштів на розвиток сільських громад і села. Беручи до уваги середню величину грошової оцінки 1 га сільськогосподарських земель на рівні 20 тис. грн., цей збір у розмірі 1% становитиме 200 грн. з 1 га, що значно більше рівня колишнього ФСП та земельного податку.

- унормувати обов'язковість реєстрації сільськогосподарських підприємств та їхніх структурних підрозділів за фактичним місцем ведення діяльності.

- унормувати надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до відповідного бюджету за місцем реєстрації (проживання) платника податку.

«Вважаю, що такі кроки були би передумовою етапності реформи децентралізації, усунення ризиків невизначеності та дискомфорту, а також страху за несення «чужої відповідальності», яка лягає на плечі органів місцевого самоврядування, адже громада несе відповідальність не за свої рішення, а за рішення тих можновладців, які керують процесом реформи. Такий підхід забезпечить передумови для зрозумілості, прогнозованості та безболісності для громад в умовах змін», - зазначив Йосиф Ситник.