Володимир Гірняк, депутат Львівської міської ради від УНП пропонує міському голові відмовитися від неадекватних кроків і дати зрозуміти, куди рухається місто.

- Пане Володимире, що в діяльності міського голови Львова стало визначальним. Тобто, що спонукало Вас і ваших колег перейти практично в опозицію до нього?

– Минулий рік розпочався обнадійливо. Незважаючи на те, що були різні ставлення політичних сил до міського голови, адже були такі, що підтримували мера, а було й навпаки. У квітні-травні виглядало на те, що буде досить конструктивна співпраця. Новобраний міський голова зустрівся з керівниками усіх фракцій, показуючи, що він хоче активно співпрацювати. Він задекларував, що хоче реформувати систему малих архітектурних форм, що боротиметься з гральним бізнесом, а також ще кілька засадничих речей. І ми чекали аж дотепер, що буде створена системна програма розвитку міста.

Натомість почали з’являтися тривожні симптоми, які проявлялися в тому, що команда міського голови і він сам, зокрема, почав іноді ігнорувати норми чинного законодавства. Наприклад, він заборонив суборенду майна, заборонив переукладати договори на малі архітектурні форми. Потім його чиновники почали заявляти дещо абсурдні речі про Лас-Вегас на місці Грибовецького сміттєзвалища, про виселення управлінь кудись в районні адміністрації та про створення в Ратуші туристично-розважального центру. Дивували не лише подібні заяви, але й те, що пан Садовий ні з ким з фахівців та депутатів щодо цих питань не радився. Знову ж таки, що стосується питання тарифів. Я, наприклад, свідомий, що коли піднімається ціна на газ, то тарифи повинні бути трошки збільшені. Але ж не настільки. Також була передвиборча обіцянка про те, що тарифи не збільшуватимуться. Натомість ці кроки були зроблені. Але ключова річ, яку ми зараз бачимо й через що наша фракція зайняла жорстку і різку позицію, – досі не розроблено системної стратегії розвитку міста. А ми зараз маємо лютий 2007 року.

- Тобто, незважаючи на певні недоліки, про які Ви згадали, все ж найбільшого обурення викликала невідомість того, куди прямує Львів?

– Справді, невідомо, куди місто рухатиметься і що з цього має вийти. Що я маю на увазі? Тут не йдеться про те, що має бути детальний план, розписаний на 200 сторінок. Але якісь стратегічні планування повинні бути. От, до прикладу, міський голова хоче зараз взяти облігації, але під що їх брати, як їх віддавати – невідомо. На сьогоднішній день місто має 150 мільйонів боргів. Що мав би зробити міський голова? Каденція діятиме до 2011 року. Міський голова мав би сказати, до прикладу, що він за ці п’ять років хоче залучити два мільярди гривень від продажу майна і землі, наприклад у 2007 році – 250 мільйонів гривень, у 2008 – 300 мільйонів і так далі. Якщо ж є намір залучити кошти від запозичень, то мав би засвідчити, що ставить перед собою наступні пріоритети, як-от: зробити дороги у Львові, реформувати систему теплопостачання чи житлово-комунального господарства. Бо так, щоб зняти усі проблемні питання у Львові, то треба десятки мільярдів гривень і очевидно, що це важко зробити.

- Наприкінці минулого року була прийнята бюджетна резолюція, за якою мала б відбуватися координація програми розвитку міста.

– Так була прийнята бюджетна резолюція. Але бачимо, що вимоги бюджету розвитку на сьогоднішній момент не збігаються з резолюцією. Було передбачено, що десять відсотків з бюджету розвитку мають іти на збереження історико-архітектурної спадщини центральної частини міста – цього нема. Але ми забуваємо з чого б мали починати. Бюджетна резолюція, згідно з чинним законодавством, є обов’язковою на загальноукраїнському рівні, а на місцевому рівні вона – потрібна, але не є необхідна. Але перед тим як говорити про бюджетну резолюцію, ми повинні мати програму розвитку міста. Цього нема, натомість нам запропонували програму із запозиченнями, яку підготували Садовий і Синютка. Запозичення, у їх першому варіанті – дуже небезпечні для міста. Існувала загроза, що місто потрапить у боргову яму.

- Ви про це неодноразово говорили, проте депутатський корпус все ж погодив випуск муніципальних облігацій. Що змусило депутатів змінити ставлення до запозичень?

- Через неприйняття бюджету розвитку був фактично заблокований продаж майна, а відтак місто не могло розвиватися. Для порівняння: минулого року, у середині лютого бюджет розвитку налічував уже 20 мільйонів гривень, а цього року ми маємо лише два мільйони. Ми змушені були йти на компромісний варіант. По-перше, відповідно до прийнятої ухвали, ми посилили контроль за використанням коштів, які будуть отримані за рахунок випуску облігацій. А по-друге, суму запозичень зменшено удвічі. Облігації випускатимуть не у розмірі 92 мільйонів, а на 50 мільйонів гривень. Весь процес випуску облігацій чітко контролюватимуть депутатські комісії: бюджетної та економічної політики. Відтак депутати чітко знатимуть, куди спрямовуються кошти. Ми прийняли рішення про те, що продаватиметься майно та земля не на 88 мільйонів, як це раніше планувалося, а на 130 мільйонів гривень. До подібного компромісу ми повинні були прийти, бо ситуацію слід було «розрулити». І, повторюся, ми будемо постійно контролювати, яким чином відчужується майно і земля, і як йде процедура, пов’язана з випуском облігацій.

- На Вашу думку, чи можна зараз, коли пройшов майже рік під головуванням Андрія Садового, сказати, що він дотримується своїх передвиборчих обіцянок?

– Наприклад, під час передвиборчих обіцянок говорилося про те, що у Львів будуть запрошуватися серйозні стратегічні інвестори – бізнес з Європи, київський бізнес. Натомість сьогодні ми фактично не маємо жодного цікавого проекту у місті, а пройшов вже рік. Очевидно, люди не довіряють, бо не встановлені чіткі правила гри. Натомість ми бачимо, що міський голова неодноразово публічно заявляє, що він хоче «закинути» у Львів західні чи навіть східні будівельні фірми. Але в нас є тут свої будівельні фірми. Нам треба залучати кошти у виробництво, в ноу-хау. Це нам зараз потрібно.

- Але ж для того, щоб залучати інвесторів потрібно мати підготовані певні проекти. Чим може зараз львівська влада зацікавити?

– Так, міська влада мала б розробляти певні проекти, мала б пропонувати одні, другі, треті речі. Показувати, що Львову потрібно те і те. Для цього й потрібно випрацювати стратегію розвитку міста. Це не означає, що має працювати величезна група з двадцяти чи більше людей цілий рік. Достатньо, принаймні, щоб міський голова просто пів дня пофілософствував про те, яким він бачить розвиток міста. На підставі цих філософствувань він має дати доручення своїм заступникам, представникам виконавчих органів і, відповідно, кожен за своїм напрямком мав би розробити цільові програми. Звичайно, що запропоновані програми мали б обговорити на круглому столі, аби визначити, чи збігається бачення міського голови з баченням міських обранців, представників громадськості. На жаль, в цьому напрямку абсолютно нічого не робиться.

Міський голова змінив структуру виконавчих органів влади. Але структура, і це вже всі визнають, навіть чиновники тихенько, – нефахова і неякісна. Є небезпека зламу всієї системи управління містом. І, якщо це трапиться, то потім треба буде дуже довго цю структуру відновлювати.

- Наведіть певні приклади недосконалості нової структури.

– До прикладу, якщо колись питання в галузі освіти вирішувалися на рівні райвно, то зараз на рівні міста. Уявляєте собі, коли кожен директор школи (а тих директорів є понад сто) бігає до керівника міського управління освіти. Адже робочі питання виникають постійно. Наступне, зараз дуже цікаво сформовано фонд оплати праці. Перед виборами йшлося про те, що на державне управління зменшуватимуться видатки, а виявилося навпаки: ці видатки збільшені. Міський голова повідомив про те, що він буде видаватиме премії кожен рік тим чи іншим працівникам. Це не є правильно. Не можна в ручному режимі регулювати такі речі. Словом, проблем багато. Зараз занадто централізована система управління, а ми не бачимо, хто це може на високому рівні робити. Я не бачу серйозного кадрового потенціалу на сьогоднішній день. Нема людей, які здатні сприйняти ті виклики, які стоять перед містом.

- Зараз така ситуація, коли депутатський корпус, м’яко кажучи, не зовсім довіряє міському голові. Де гарантія того, що коли він скаже про свої наміри, депутати підтримають їх?

– Звичайно, він не може приймати рішення без депутатського корпусу. Питання бюджету, оренди-продажу землі, продажу майна – це компетенція депутатського корпусу. Ми будемо мати можливість впливати на цей процес.

- Перед виборами Андрій Садовий неодноразово заявляв про команду професіоналів, яка успішно керуватиме містом. Як Ви можете оцінити кадровий потенціал сьогоднішньої мерії?

– Що можна говорити про кадровий потенціал? Звичайно, у нас різне бачення щодо питання випуску муніципальних облігацій. З моєї точки зору, Олег Синютка – дуже фаховий чоловік, але він не львів’янин, він – з Івано-Франківська. Тобто, я не думаю, що саме його мав на увазі міський голова, коли говорив про команду «Самопомочі». Адже Олег Синютка балотувався на мера Франківська. Виглядає на те, що наш міський голова немає жодної команди і намагається хаотично робити певні кроки. На жаль, наскільки я бачу, пан Синютка не володіє добре ситуацією у Львові. Крім того, він є депутатом обласної ради, головою бюджетної комісії Івано-Франківська. Це також забирає достатньо часу і йому важко відразу вникнути у всі процеси. Друга проблема та, що рішення про кадрові призначення приймаються абсолютно не прозоро і не публічно, як це декларувалося у передвиборчих обіцянках. Уже коридорами Ратуші поширюються жарти про те, що на кадрову політику найбільше впливає пан Садовий, а на Садового – пан Березюк. Про деякі призначення пан Одуха не в курсі, зате добре поінформований пан Березюк. Зараз невідомо як далі розвиватиметься ситуація. Колись він обіймав посаду позаштатного радника, а вже сьогодні директор департаменту адміністрації міського голови. Але ж впливати на кадрові призначення – це не входить в обов’язки пана Березюка. Він фактично «сірий кардинал» і депутати з цього сміються, також підсміюються представники виконавчих органів ради. Його називають шаманом, оскільки він психолог. Це людина, яка найбільше на сьогоднішній день впливає на процес прийняття рішень у місті.

Для того, щоб управляти містом треба п’ятнадцять фахових людей, яким довіряєш, які вестимуть ключові напрямки. Кожен з них має відповідати за певний напрямок роботи, за свою ланку, тоді система рухатиметься, плюс конкретне бачення міського голови. Зараз немає ні першого, ні другого, на жаль.

- Ви згадали про пана Березюка, яке загалом ставлення депутатського корпусу до того, що у нинішнього мера багато радників

– Звичайно, що до того ми ставимося негативно. Скажімо, йдеться про те, що колись адміністрація міського голови складалася з дванадцяти чоловік, зараз там задіяно 51 особу. Це така ж кількість людей працює в районній адміністрації. І всі ці люди отримують заробітну плату, а що вони там роблять – без поняття. Якщо людина обіймає певну посаду, то вона й має мати певні повноваження. У рамках цих повноважень людина повинна працювати і відповідати за свій напрямок роботи. Не може так бути, що хтось сидить зі сторони і коригує політику чиновників, які мають своє бачення, ставлять свій підпис, несуть відповідальність перед міським головою, депутатським корпусом, громадою. Натомість ця система, назвемо так – «розводів», яка зараз відбувається у міській раді, не призводить до того, що система управління функціонує повноцінно.

- З фракції УНП лунали неодноразові закиди про перехід в опозицію до мера. Наскільки ці заяви є серйозні чи це можна розцінювати як залякування?

– Ні, це не залякування. Ще у грудні, на міському проводі ми ухвали рішення про те, що ми не підтримуємо курс міського голови. Тут не йдеться про те, що ми голосуватимемо за відставку голови. Натомість наголошуємо на тому, що будемо конструктивно критикувати ті кроки, які з нашої точки зору, можуть принести шкоду для міста.

- На вашу думку як «розрулиться» ситуація з тарифами? Адже саме ця проблема вивела людей на пікет проти нового міського голови.

- Тарифи є надзвичайно високі. Дійсно багато людей приходило протестувати, зокрема й такі бабусі, яким ніхто за це не платив. Люди приходять, бо переживають. Знаєте, в мене таке враження, що виконавчі органи, і мер зокрема, отримує відплату за свій популізм на виборах. Адже було сказано, що тарифи підніматися не будуть. Лідер «Самопомочі» говорив, що не треба платити за завищеними тарифами. А тепер каже навпаки, а тарифи підняті у два з половиною рази. Ми, наприклад, коли проводили виборчу кампанію, ніколи не закликали не платити. Звичайно, елемент популізму на виборах завжди присутній, але він повинен мати свою межу. Там межі не було. І зараз чоловік отримує результат того, що він свого часу запустив. Не можна керуватися принципом політичної доцільності, коли є закон і право. Коли, до прикладу, люди мають для будівництва всі дозволи, не можна казати, що там будинок зводити не будуть. Бо мовляв, я вважаю, що це погано. Треба керуватися законом, а не політичною логікою. Банально, але зараз він пожинає плоди. Натомість міський голова мав би зараз залучити кращих людей у Львові та сказати: все, далі політика кадрова, фінансова, господарська у місті відбувається чітко, прозоро і ясно. Але він цього не робить. Невідомо як приймаються рішення, хто призначає на посаду. Ми дізнаємося постфактум. Тож чим завершиться ситуація з тарифами, важко сказати. Ситуація є справді складна. Ще два місяці тому представники нашої фракції пропонували створити окремо діючий постійний орган, який б розробляв систему енергозбереження у місті. Скільки можна зекономити, як це має виглядати. На жаль, зараз існує лише робоча група. І наступного року ми зіштовхнемося з тією ж проблемою. Ціна на газ знову буде піднята. Економії нема. І знову скажуть людям платити, тільки вже не 180, а 260 гривень. Такі речі треба передбачати і вже працювати над вирішенням проблеми.

- Ви маєте певні пропозиції щодо концепції розвитку міста, якими б хотіли поділитися з міським головою?

– Ми хочемо організувати круглий стіл на тему «Стратегічний план розвитку міста Львова». Хочемо залучити депутатів міської ради, чиновників, фахівців з цього питання, громадських діячів, міського голову. Не знаю, коли це буде зроблено. Можливо, хтось інший це зробить. Супер. Я з задоволенням прийду, послухаю. Словом, залучити фахівців, які прийдуть і між собою поспілкуються кілька годин на тему, куди ж місто має рухатися. Якщо цього не робить міський голова, то це повинні робити громадський сектор, депутатський корпус. Іншого виходу нема.

- Про подібні круглі столи говорив міський голова перед виборами…

– Йому ніхто не забороняв зібрати такий круглий стіл і поспілкуватися. Нема проблем, я б із задоволенням прийшов, прийшли б представники інших політичних сил, фахівці. Всім цікаво долучитися до того, щоб місто розвивалося. Натомість зараз я не бачу бажання жодного. Круглий стіл, конкурс ідей, ми з задоволенням до цього долучимося і висловимо свою точку зору. Але проблема у тому, що нема подібного дискусійного майданчика, де б ми могли викласти своє бачення.

Складно говорити чому нема. Логіки речей я не бачу. Я не бачу логіки, чому б не залучити хороших фахівців і не почати працювати.

- Можливо, міський голова недооцінив проблем міста. Просто йому важко зорієнтуватися у всіх проблемах?

– Можливо, й так. Місто насправді дуже складний організм. Здається, міський голова заблукав і зараз треба шукати кардинальних шляхів виходу з ситуації. Бо я передбачаю, що наслідки для міста будуть не зовсім добрими. Треба залучати фахівців, щоб йому допомогли вивести господарку міста з того стану, в якому вона є зараз. На популізмі далеко не заїдеш.

Можу сказати, що навіть чиновники міської ради все голосніше починають говорити, що більш критичної ситуації, яка зараз склалася в місті, ще не було з початку незалежності України. Згадайте, Буняк прийшов до влади, і він чітко декларував, що збільшить продаж землі і буде фінансувати програму щодо покращення водопостачання. По-різному можна оцінювати діяльність Буняка, але він запровадив систему земельних аукціонів. Справді, вартість землі зросла у кілька разів. Тобто, частково він виконав обіцянку, але загалом місто знало, куди воно рухається. Зараз куди ми рухаємося, не знає ніхто.

Але це ж Львів. Місто повинне розвиватися. Подивіться на сусідні міста: той же Івано-Франківськ, Тернопіль, Мукачеве – вони розвиваються, там щось робиться. Не помиляється той, хто нічого не робить. А тут і не помиляються, бо справді нічого не робиться. Ще повезло, що була зима така тепла, а то б було ще більше проблем. Міський голова повинен задекларувати: я хочу зробити те і те. Наприклад, п’ять транспортних розв’язок, відновити центральну частину міста, хочу відремонтувати площу Ринок… Він повинен задекларувати, куди ми рухаємося, має сказати своє бачення. Того нема.

- Попри вашу критику, ви готові йти на круглі столи. Отже вважаєте, що кредит довіри до Андрія Садового ще не вичерпаний?

– Зараз ще є певний кредит довіри але він дуже-дуже маленький. Спочатку все виглядало гарно, існували певні ініціативи, але чим далі, тим більше ми бачили різних кроків, які не відрізнялися логічністю. Такі вчинки міського голови, не зовсім адекватні, з моєї точки зору, привели до ситуації, у якій перебуваємо. Тому на сьогоднішній день треба змінити свою позицію і почати працювати по-іншому, інакше наслідки будуть дуже погані.

- До відставки може дійти?

– Я б дуже цього не хотів. Це завжди стрес для міста. Що будуть говорити про Львів, адже відправили у відставку вже попереднього міського голову. І зараз, що львів’яни знову помилилися? Я б казав робити все, щоб до цього не дійшло. Хіба ситуація буде справді архікритична.