Володимир Кожан – депутат Львівської обласної ради, підприємець, меценат.

Думки політика

Пане Володимире, що Ви, як депутат обласної ради від „Нашої України", можете сказати про продовження політики Ющенка після обрання нового Президента? Чи дадуть «нашоукраїнцям» продовжити свою діяльність? Чи може збираєтесь покинути «Наша Україну» і перейти в іншу політичну силу?

Прогнози, в принципі, справа невдячна, тим паче, що я не є наближена до Президента Віктора Януковича людина, але мені чомусь видається, що новообраний глава держави буде намагатися втілити свою програму «Україна для людей» у реальність. Наскільки йому це вдасться, ми зможемо побачити вже згодом. Судячи із заяв Віктора Януковича, що на президентську посаду він претендуватиме і на наступний термін, то, на моє переконання, люди, які повірили, чекатимуть від президента поліпшення умов свого життя. А без серйозних позитивних зрушень в економіці – це неможливо! Думаю, що це добре розуміє і команда Януковича. Тому, у новообраного президента – вибір без вибору. Йому, щоб не розчарувати виборців, треба домовлятися з усіма політичними силами та працювати.

Щодо продовження політики Віктора Ющенка, то, мені здається, що певні корективи президент Янукович внесе. Хочеться вірити, що Україна від цього не програє. Що ж до питань, які роз’єднують нашу країну, то мені видається, що Янукович не буде їх нагнітати, бо, як наголосив він сам, що хоче бути президентом для всієї України. Така моя суб'єктивна думка.

Що стосується «Нашої України», точніше її фракції в обласній раді, членом якої я є, то нині я не бачу причин переходити в іншу політичну структуру. Я до так званої категорії перебіжчиків не належу.

Ваше ставлення до постанови парламенту про скасування виборів до місцевих рад 30 травня. На Вашу думку, коли реально можуть відбутися муніципальні вибори?

Те, що вибори до місцевих рад проводити треба, сумніву нема. І причина – відсутність коштів -  видається дещо завуальованою. Є Конституція і зводити  відсутність муніципального виборчого процесу до юридичної колізії, думаю, парламентарі не посміють. Ви ж розумієте, що каденція міських голів закінчується наприкінці березня. Напевне, що вибори до місцевих рад відбудуться цього року. Мінімум - влітку, максимум – восени.

Сьогодні багато дискусій ведеться про зміну системи виборів до місцевих рад. Яку з них ви вважаєте найефективнішою: голосування за закритими  партійними списками, відкритими списками чи мажоритарну?

Безперечно, що з погляду відповідальності перед виборцями, мажоритарна система є найпродуктивнішою, однак, якщо врахувати таку проблему, як тотальний підкуп електорату, вона може призвести до системних порушень і спотворити справжнє волевиявлення. Ви ж розумієте, в якому становищі сьогодні перебуває пересічний виборець, зневірений та фінансово доведений до відчаю. Знову ж таки, закриті партійні списки не дають можливості виборцю реально розібратися кого ж насправді вони обирають, адже за брендами лідерів партій та блоків не завжди на місцях стоять люди, котрі щиро розділяють партійні позиції.

Найефективнішою здавалася б система з відкритими списками кандидатів у депутати, але над нею також варто попрацювати на законодавчому рівні і після цього провести певне роз’яснення серед електорату, щоби люди не путалися. Проте я чомусь переконаний, що нинішній парламент не ухвалить змін до чинного виборчого закону і ми матимемо обранців за старою партійною схемою. Знаєте, я багато спілкуюся з виборцями, і їх більше цікавить не за якою системою вони обиратимуть, а більше – чи не забудуть депутати про те, хто за них голосував і  що вони повинні робити для громади. Бо обіцяти і красиво говорити ми уміємо, а як до діла, то намагаємося знайти, як кажуть у народі, крайнього.

Володимире Дмитровичу, як плануєте продовжувати свою політичну діяльність? Залишитесь в обласній раді чи може балотуватиметесь до ВРУ?

Час покаже. Усе в Божих руках. Наразі я є депутатом Львівської обласної ради. Повірте, роботи вистачає…

Прогнози бізнесмена

Володимире Дмитровичу, який Ваш прогноз як бізнесмена щодо розвитку великих торгових мереж у Львові? Чи «задушать» супермаркети і великі торгові центри діючі ще наразі в місті базари і ринки?

Ринки є певним індикатором добробуту людей. Поки що вони – невід’ємний суб’єкт торгівельної галузі. Особисто я противник радикальних змін у цій сфері. Знищивши одне, ми маємо запропонувати покупцям  альтернативу, вдосконалити її. Наш покупець до нового звикає не відразу. Як на мене, з базарами та ринками має відбутися природній процес переходу до чогось іншого. Вважаю, що допоки є потит на ринки і є пропозиція на тих же ринках, вони існуватимуть. Ви ж згадайте ситуацію у Львові із супермаркетами «Арсен», «Інтермаркет» та іншими, котрі перебували на межі виживання. Тому я не поспішав би говорити про те, хто більше діючий. Ми вже насильно і настирно порозганяли селянські спілки, і що?.. Земля пустує, заростає бур'янами та чагарниками. Тому не треба пришвидшувати процесс. Усе має бути органічно.

Багато розмов точиться щодо надання малому та середньому бізнесу певних преференцій, адже саме цей вид діяльності мав бути в основі виходу держави з економічної кризи. Що, на Вашу думку, треба зробити найперше?

Ну, по-перше, це відновлення кредитування, з поміркованими відсотками. По-друге, це послаблення податкового тиску. По-третє, чітка, прозора система дозволів та ліцензій. По-четверте, певні відтермінування із виплатами обов’язкових платежів та зборів. Підприємець має спочатку хоча би стати на ноги, а вже потім від нього щось вимагати. У нас же – все навпаки. Ми мусимо змінити філософію держави у ставленні до малого та середнього бізнесу. Треба кардинально зменшити кількість контролюючих органів. А то що виходить, людина ще не почала займатися бізнесом, а вже має цілу купу штрафів. Маємо зрозуміти, що державні органи не «дамоклів меч» для підприємця та бізнесмена, а найперше партнер. Якщо ми до цього дійдемо, тоді можна говорити про прогрес цієї важливої ланки економіки. До речі, такий підхід до малого та середнього бізнесу неодноразово декларував Віктор Янукович. Подивимося, чи вдасться провести якісь зміни у цьому напрямку.

Значна частина наших земляків добре знає Вас як мецената. Чи не припиняєте допомагати людям, адже значна частина людей цього кола суттєво обмежили свою меценатську діяльність через кризу в економіці?

Допомагати людям – це моє життєве кредо. Кожен знає по собі, що грошей ніколи не буває багато. Але колись давно взяв собі за приклад фразу святого Миколая з Мир  Лікійських: «Роби добро тихо. Усе, що віддав, усе твоє». Тому, криза не криза, я завжди доступний до людей, хоча нагороди чекаю не від них, а від Всемогутнього Бога.