Володимир Оверко, голова постійної депутатської комісії з питань освіти, медицини, науки та соціального захисту у Львівській міській раді, член фракції БЮТ.

- Пане Володимире, на останній сесії Львівської міської ради прийняли бюджет на 2009 рік. Що він обіцяє освіті та медицині цього року?

Я очолюю комісію і освіти, і соціального захисту, і медицини. І найбільша частина бюджету осідає в нашій комісії, для людей, які працюють в цих галузях. Тут дійсно треба набагато більше капіталовкладень, ніж міг би витримати будь-який бюджет. Тим більше у кризовий час. Але весь депутатський корпус, не тільки наша комісія, зрозуміли, що на освіту потрібно виділити більше коштів.

Ми довго обговорювали це питання, на засідання фракції приходили міський голова Андрій Садовий та його заступник Олег Синютка. І всі зрозуміли, що на заробітну плату вчителям в першу чергу мають бути закладені кошти. Нам додали 1,5 мільйони, а потім ще 3 – на освіту. Я думаю, що це не так вже й мало. Наші виконавчі структури підтвердили, що галузь освіти буде працювати нормально у 2009 році. Як вийде насправді, будемо дивитися. Якщо будуть надходження до бюджету протягом року, будемо вимагати більше коштів, не буде – управління освіти сказало, що справиться з тими коштами, які є. Весь депутатський корпус нас підтримує – 90 депутатів «за», 90 депутатів розуміють наші проблеми. Бідні вчителі ніколи не виховають сильну державу! Захищені статті, тобто заробітна плата, обов’язково мають бути виконані.

А плюс в тому, що будуть кошти на проведення ремонтних робіт в школах – на дахи, вікна. Та програма, яка була менш-більш вдало виконана минулого року, буде продовжуватися.

У Львові є декілька шкіл, які недостатньо комп’ютеризовані, і цього року їм будуть виділені кошти на закупівлю комп’ютерів.

Мені би хотілося, щоб у повному режимі запрацювали всі басейни, які є у школах Львова. На це треба виділити кошти. Також потрібно подумати про енергозберігаючі технології, про школи, які потребують капітального ремонту. Туди ми будемо скеровувати кошти в першу чергу. Це підтримує не тільки наша комісія, а й деякі депутати з інших комісій, управління освіти. Ми намагаємось розуміти і підтримувати один одного, тому що тих коштів, які ми б реально хотіли виділити, просто не знайти - щоб залатати все те, що ми хочемо і що потрібно. Це і фасади в окремих школах, і ремонт дахів, які протікають – який може бути навчальний процес у такому приміщенні?

- А що Ви можете сказати щодо медичних закладів?

Щодо медичних закладів, хочу подякувати начальнику управління охорони здоров’я, який надзвичайно успішно співпрацює з комісією. На медицину також було додано 3 мільйони. Начальник управління сказав, що хоч буде і важко, але вони намагатимуться вкластися у визначену суму.

Із соціальним захистом все також менш-більш нормально. Закономірним є те, що кожна комісія хоче отримати якомога більше коштів на свою ділянку роботи, але разом з тим, всі прекрасно розуміють, що на освіту і медицину треба додавати кошти. І депутати підтримали нас. Немає жодного такого депутата, який би вголос сказав, що проти виділення коштів на наші галузі. І хочеться дійсно подякувати всьому депутатському корпусу за те, що вони нас розуміють.

- Які наразі найсуттєвіші проблеми медицини? Наприклад, як відбувається забезпечення медикаментами з огляду на їх подорожчання?

Однозначно, що сьогодні жодна лікарня не може похвалитися тим, що буде повністю забезпечена медикаментами. Це мрії, це нереально. Звичайно, якщо людина потрапляє в реанімаційне відділення, то вона отримає всю необхідну першу допомогу. На це закладені кошти, вони реально є.

З усім іншим важко, тому до нас звертаються за допомогою люди, які йдуть на операцію або після неї, і через управління соціального захисту і нашу комісію отримують цільову допомогу.

Частина бюджету, що стосується забезпечення медикаментами, цього року збільшена на 3 мільйони. Звичайно, в зв’язку з тим, що лікарські засоби подорожчали, це не є аж так багато. Нам би хотілося, щоб було ще 20 мільйонів, але і цього буде недостатньо. Ми, чесно кажучи, думали, що опинимося в мінусах через економічну кризу, думали, що буде надзвичайно важко, але всі поставилися до нас із розумінням.

- Скажіть, будь ласка, які проблеми виникають сьогодні в освіті?

Сьогодні у Львові найгострішою є проблема з дошкільними освітніми закладами. У дитячих садках немає місць, люди стоять в чергах, шукають можливості, щоб дитина потрапила в дитячий навчальний заклад. І надзвичайно мало того, що буде завершено будівництво дитячого садка на Сихові і в Рясному.

Потрібно ще вирішувати питання оренди приміщень дитячих навчальних закладів. Але, якщо термін оренди складає 5 років, ми не можемо розірвати угоду. Але треба принаймні не підписувати нових угод, не здавати в оренду вільні приміщення. Минулого року не здавали, і, думаю, цього також не будемо. Та й зрештою немає вільних приміщень. Народжується все більше дітей і проблема вільних місць у дитячих садочках лишається невирішеною.

Нам би хотілося, щоб у кожній школі діяв басейн. Але навіть ті, що є, не всі функціонують – на ремонт басейну потрібно до мільйона гривень, а це важко для бюджету.

Проблемою також є харчування дітей. Є програма харчування школярів, але вона передбачає на одного учня 3 гривні 40 копійок. А яке може бути харчування на 3 гривні? Відмовитися від програми ми не можемо, а з іншої сторони – додати кошти, щоб діти нормально харчувалися, на жаль, також.

Ще одна проблема полягає у ремонті дахів, санвузлів. У школах з цим є проблеми і досить серйозні. Батьки ремонтують класні кімнати за власний кошт, ми не можемо змушувати їх виділяти ще більше грошей. На це мають виділятися кошти з міського бюджету.

Котельні або пічне опалення, які ще є у деяких садочках і школах, однозначно мають замінюватися, тому що це неприпустимо у дитячих закладах освіти. Потрібна обов’язкова реконструкція, а це також величезні кошти.

Серйозні проблеми з навчальним обладнанням для кабінетів, біології, фізики та хімії. Минулого року було обладнано всього 6 кабінетів. Це надзвичайно мало як для Львова. 20 років у ці кабінети взагалі нічого не поступало. Уявіть собі, як важко вчителям провести лабораторну роботу з хімії, біології, коли там застаріле обладнання або, коли воно взагалі відсутнє. Вони роблять це суто теоретично. Добре, що зараз у школах є комп’ютери і вчителі можуть у такий спосіб щось показати дітям. Але наукові фільми все одно не дають дитині того, що вона повинна знати і вміти. Зараз лабораторні роботи у школах не на тому рівні, як це було колись. На це потрібно виділяти кошти і районні відділи освіти може все-таки вирішать дану проблему. Невеликі кошти будуть – і на поточні ремонти, і на придбання якогось обладнання. Якщо говорити правду, то парти, стільці в багатьох школах купують батьки. На жаль. Це треба змінювати, але коштів надзвичайно мало.

А у дитячих садках? Якщо формується нова група, то уявіть собі, скільки потрібно грошей, щоб закупити все необхідне!

- Як будуть вирішуватися проблеми з вільними місцями у дитячих садках?

На це треба звернути увагу і управлінню капітального будівництва, й інженерному управлінню і міському та районним відділам освіти. Виділяються кошти на продовження будівництва дитячого садочка на Сихові. Люди самі не побудують - треба працювати разом.

Проблема була тоді, коли були вільні місця. Що робити з приміщенням? Здавали в оренду. Раніше кожне підприємство мало свій дошкільний заклад, але він не був підпорядкований місту, не був у комунальній власності. Коли підприємство ліквідовували, то приміщення дитячого садка продавали або здавали в оренду. Тому ми наразі маємо такі проблеми. Я би дякував окремим бізнесменам, якби вони стали меценатами відновлення дитячих дошкільних закладів у Львові.

Проблема була, є і буде, держава не в силі вирішити її самостійно, тому треба залучати тих, хто переймається цим не лише на словах.

- Що Ви можете сказати стосовно соціального захисту? З якими проблемами зустрічаєтесь?

В першу чергу хочу відзначити, що дуже потужно і добре впроваджено проект першої нічліжки у Львові. Хтось був за, але багато депутатів було і проти. Але дякуючи зусиллям начальника управління соціального захисту і окремим людям, які працювали над проблемою, відкриття відбулося. Це третя в Україні нічліжка для бездомних людей. Великі кошти пішли на реконструкцію цього закладу, тому що раніше це був витверезник.

Також ми надаємо цільову допомогу воїнам УПА. Минулого року це було 400 гривень, цього – 500. Ми розуміємо, що зараз криза і тим людям потрібна допомога, тому що завдяки їм ми живемо у нашій державі. Ми також розуміємо, що 500 гривень це невеликі кошти, але до пенсії це буде суттєва надбавка.

Наразі не вирішено питання дітей-інвалідів. Я думаю, що недостатньо коштів виділяється на допомогу тим сім’ям, які виховують дітей-інвалідів. Сюди залучені заклади освіти, буде працювати над цим як наша комісія, так і управління освіти, управління соціального захисту. Будемо вирішувати питання разом. Наприклад, питання доставки таких дітей до місця навчання. Потрібно якесь транспортне забезпечення. І, звичайно, потрібне фінансування. Уявіть собі, як важко сім’ї, яка виховує трьох дітей і з них - одну дитину-інваліда. Дотації малозабезпеченим сім’ям цього року збільшено, багатодітним сім’ям також, але з тим ростом цін, який спостерігаємо сьогодні, ніхто не може сказати, на якому рівні мають бути ці суми. Можливо, вони будуть збільшуватись.

Люди вже знають, що у Львові є і працює управління соціального захисту. Правда, ми незадоволені тим, що управління розташоване на 5-му поверсі і людям важко туди дістатися. Про це треба подумати – обов’язково потрібен ліфт. Ми маємо забезпечити доступність управління, тому що туди в основному звертаються люди похилого віку.

- Які Ваші плани і перспективи на 2009 рік? Чи вистачить грошей?

Однозначно на все, що ми планували, грошей не вистачить.

У нас були наради з керівниками освітніх закладів і вони просили включити їх установи до додаткового фінансування цього року – на проведення ремонтних робіт. Якщо включимо всі, то ясно, що в повному обсязі роботи не будуть виконані. Якщо це стосується вікон, то будемо замінювати частково. Якщо дах протікає, то його треба замінювати обов’язково, але постає питання на який – на дешевший звичайний чи на дорожчий шатровий? На комісії ми будемо домагатися кращого, щоб зробити один раз і добре, а не витрачати гроші три рази. Краще переходити від об’єкта до об’єкта, ніж постійно проводити роботи на одному.

Щодо питання дітей-інвалідів ми пропонуємо скликати круглий стіл за участю управління соціального захисту, управління освіти і реабілітаційного центру «Джерело». Ми намагатимемось не тільки зрозуміти цих людей, а й допомогти їм.

Щодо медицини, то минулого року було зроблено багато ремонтів і закуплено нове обладнання. Але проблема полягає в тому, що, коли людина потрапляє в лікарню, основні витрати йдуть із сімейного бюджету, а поки у нас медицина є безкоштовною, нам би хотілося хоч чимось допомогти принаймні малозабезпеченому населенню. Тут треба щось робити на рівні Верховної Ради, ставити питання страхування, як робить весь цивілізований світ.

Ми говоримо, що у нас безкоштовна медицина, але самі у це не віримо.