Пане Володимире, над якими питаннями працює зараз депутатська комісія, яку Ви очолюєте?

На останньому засіданні, наприклад, комісія розглядала питання вечірніх шкіл. Мало хто знає, що у Львові на сьогодні функціонує 5 вечірніх шкіл. Але кількість учнів у них щороку зменшується. З огляду на економічну кризу, депутати постійно допитуються, чи не доцільніше було би здати приміщення цих шкіл в оренду, а тих декілька класів, які там залишилися, перевести в денні школи, які на сьогодні також не заповнені на 100 %.

Ми жодним чином не проти того, щоб учні мали змогу за вибором навчатися і у вечірніх школах. Але чи доцільно, щоб у Львові сьогодні було аж 5 таких шкіл? Все-таки це витрати і на опалення, і на інші потреби. Нас насторожує факт, що у вечірніх школах вчаться і заочники, та це передбачено законодавством. Але ми на сьогодні не знаємо, яка кількість учнів вибирає таку форму навчання. Щоб отримати дані щодо контингенту учнів цих шкіл і їх кількості, комісія подала запит в управління освіти. Ми також хочемо довідатися, скільки учнів цих шкіл здає ЗНО, щоб знати, скільки випускників вечірніх шкіл мають намір продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. До речі, кожна з п’яти наших вечірніх шкіл може похвалитися випускниками, які після закінчення школи поступили у вищий навчальний заклад. Але, кажу ще раз, бажаючих навчатися у вечірніх школах з кожним роком все менше.

Зрозуміло, що ми, депутати, не будемо підтримувати закриття жодної школи, яка набирає відповідну кількість учнів і яка дійсно потрібна. Але якщо у школі є, наприклад, 100 учнів, а заочно навчається 80%, то який сенс утримувати таку школу?

Саме через зменшення кількості учнів ми зараз розглядаємо питання, чи не краще об’єднати ці школи в одну, або дійсно перевести їх у денні школи.

Не так давно, саме через малу кількість учнів у СЗШ №35 управління освіти міськради виступило з пропозицією реорганізувати її шляхом об’єднання зі СЗШ №6. На якій стадії зараз ця справа?

Так, і СЗШ №35, і СЗШ №6 з російською мовою навчання зараз мають мало учнів. І управління освіти висунуло пропозицію об’єднання двох шкіл, виходячи суто з економічних питань. Я розмовляв з батьками учнів школи №35, з учителями. Вони за те, щоб школу зберегти. І я їх підтримую, бо закривши школу сьогодні, ми уже, напевно, ніколи її не відновимо. Я розумію управління освіти, але я розумію і мешканців, і російську громаду Львова. Вважаю, що якщо у місті є відповідна кількість людей, які хочуть, щоб школа функціонувала, то варто їх підтримати.

Тобто, комісія освіти не схвалює пропозицію управління щодо об’єднання двох шкіл?

Однозначно не схвалює. Я знаю думку міністра освіти України Івана Вакарчука, який проти закриття будь-яких шкіл. А в даній ситуації йдеться саме про закриття. Бо якщо учні однієї школи після обєднання переходять в іншу, то для кого залишається приміщення школи? Зрозуміло, що школу в такому випадку закривають.

Я думаю, у львівській міськраді немає жодного депутата, який проголосував би за ліквідацію школи. Ми вже маємо проблему з дитсадками: колись закривали і віддавали приміщення в оренду, бо не було дітей, а зараз боремося за відкриття додаткових груп. І справа, на жаль, просувається дуже повільно.

У даній ситуації і батьки учнів, й учителі СЗШ №35 проти закриття школи. Вони переконують, що цього року наберуть перші класи і кількість дітей у школі збільшиться. А якщо набір буде невеликий, то, я думаю, можна в приміщення школи перевести ту ж вечірню школу, чи відкрити групи з будинку дитячої творчості, організувати роботу різних гуртків, спортивних секцій.

Над цим питанням треба думати, не можна так просто закрити школу. Якщо лишити приміщення без опалення, через рік, з львівською погодою, воно стане непридатним для людей. Здати в оренду?.. На скільки? Хто сьогодні може гарантувати, що якщо ми здамо приміщення років на три, то пізніше матимемо змогу знову відкрити там школу?

Ще раз наглошую, що депутатська комісія освіти проти об’єднання СЗШ №35 і №6. І на сьогодні немає жодного рішення ні управління освіти, ні виконавчих структур щодо цього питання. Я думаю, подальша доля школи багато в чому залежить від адміністрації школи, від батьків, від того, наскільки вони хочуть, щоб школа розвивалася. І ящо до вирішення цієї проблеми підійти аргументовано, то, я думаю, департамент гуманітарної політики не стане боротися з мешканцями Львова.

А яка на сьогодні у Львові ситуація з пришкільними таборами? Адже навчальний рік практично завершився, а не усі батьки мають можливість відправити дітей на відпочинок.

Справді, досить багато учнів не мають можливості поїхати кудись на відпочинок і змушені проводити літо у Львові. Саме для таких дітей значний відсоток львівських шкіл будуть організовувати пришкільні табори. Це, звичайно, не курорт, але все-таки дитина в такому таборі буде під контролем. В цих таборах будуть задіяні вчителі музики, образотворчого мистецтва, іноземних мов, інформатики; для дітей організовуватимуть цікаві екскурсії, гуртки, програми. Одним словом, діти зможуть вибирати собі заняття до вподоби.

З ваших слів зрозуміло, що табори будуть організовані не при усіх школах. Але, напевно, у кожній школі є діти, батьки яких хотіли б їх віддати у такий табір?

Так, але чи кожна школа має можливість його організувати? Тут є певні обмеження. Щоб табір функціонував, у школі має бути налагоджене відповідне харчування. А платити за харчування повинні батьки, відповідно до меню, яке складе школа.

Хоча я думаю, що при більшості шкіл табори все-таки будуть відкриті. Бо кожному вчителеві не байдужа доля дитини. І оскільки вчителі йдуть у відпустку з липня, то у червні можуть ще працювати в пришкільному таборі.

Я би хотів сказати про ще одну проблему: в день, коли у школі відбувється тестування ЗНО, діти, які в цій школі навчаються, на заняття не йдуть. Для багатьох батьків це справді проблема, бо дітей нема куди подіти. Шкільну програму діти, звичайно, наздоженуть, оскільки пропущені уроки переноситься на суботу чи на нульовий або сьомий уроки, так що це не проболема. Проблема власне в тому, що ніхто не знає, де діти знаходяться, коли батьки на роботі, а самі діти не у школі. Слава Богу, якщо все добре. А якщо, не дай Боже, якась біда? Хто буде відповідати?

І яким Ви бачите вихід з цієї ситуації?

Я думаю, що тестування має відбуватися по суботах-неділях. Тоді діти нормально вчаться цілий тиждень. Та й для вчителів так було би краще. Бо учитель, який задіяний на незалежному оцінюванні, повинен написати заяву про звільнення на основному місці роботи, бо подвійний оклад він не може отримувти. А коли ЗНО буде в позаробочий час, то оплачуватиметься без проблем.

І ще одна, пов’язана зі ЗНО проблема – що у травні одинадцятикласники практично не відвідують занять у школі. Вони туди ходять виключно на консультації з даних предметів. Добре, якщо у класі всі вирішили поступати у вищий навчальний заклад. А якщо діти не виявили бажання вчитися далі у ВНЗ і йдуть тільки на тестування з української мови і літератури? Що така дитина робить протягом місяця, коли інші здають ЗНО? В кого вона під контролем? Формально – це ще учні, бо навчальний рік не закінчився, а практично – ні, бо занять у школі для них вже немає.

Як на мене, Міністерство освіти повинно вивчити це питання і прийняти оптимальне рішення. А вчителі під час різноманітних круглих столів можуть дати багато добрих порад щодо оптимізвції процесу ЗНО.

А як цього року вирішується питання виплати вчителям відпускних?

От це питання нас якраз дуже хвилює. Зараз проблеми з фінансами виникають усюди, школи – не виняток, і вчителі переживають, чи будуть відпускні виплачені відразу, чи частинами, як декілька років тому. Ми надіємося, що все-таки відпускні будуть виплачені повністю. А от чи в повному об’ємі? Сумніваюся, що бюджетна комісія може сьогодні гарантувати це. Але ми співпрацюватимемо з нею і будемо старатися зробити все для того, щоб вчителі отримали належні їм гроші вчасно.

Фінансування освіти – це взагалі болюче питання. Саме через невисокі зарплати й пенсії вчителів виникає проблема з кадровим забезпеченням шкіл. Сьогодні багато вчителів працюють на неповне тижневе навантаження, і дуже рідко вчитель, який досягає пенсійного віку,залишає школу. За останні 3 роки серед моїх знайомих вчителів я не бачив жодної людини, яка би після досягнення пенсійного віку залишила місце праці. Напевно кожен директор школи, коли робить попередню тарифікацію на наступний навчальний рік, бачить, що забезпечити кожного вчителя відповідною кількістю годин просто нереально.

У школу №37, в якій я працюю, і яка є базовою для студентів, що здобувають фах викладачів французької мови, випускники вузів приходять і просять хоча би 3 години в тиждень. А я не можу дати, бо у мене жоден пенсіонер не йде зі школи. Люди, які по 10-15 років на пенсії, все ще працюють і нікуди не збираються йти! І немає жодного механізму, щоб їх звільнити. Та й совість не дозволяє сказати людині, щоб вона звільниле робоче місце, маючи таку мізерну пенсію.

Я вважаю, що це одна з найбільших проблем на сьогодні в освіті. І пов’язана з нею проблема – відтік зі шкіл чоловічих кадрів. У Львові є школи, де навіть завгосп жінка, тобто, колектив стовідсотково жіночий. Бо чоловіки, які споконвіку вважалися годувальниками сім’ї, просто не хочуть йти на вчительську зарплату. Багато вчителів-чоловіків покинули школу, шукаючи більшого заробітку, а ті, які залишилися – це дійсно фанати своєї справи, але їх з кожним роком все менше і менше. А молодь просто не може влаштуватися на роботу у школу через відсутність вакансій. У Львові багато шкіл, а вакансій, як правило, немає. Є, наприклад, вакансії на трудове навчання, але всього 6 годин. А хто піде працювати на 6 годин? Виключно сумісник, який буде працювати ще у двох школах, щоб набрати 18 годин і мати повний оклад. Така ж ситуація з предметом «Захист Вітчизни», який у більшості наших шкіл викладають також сумісники. І тих 200-300 грн, які сумісник у школі отримує за місяць – це просто смішно.

Проблему зарплат і пенсій вчителів слід вирішувати на рівні Кабміну і Верховної Ради. Наша влада повинна зрозуміти, що працівникам освіти треба дати достойну пенсію, щоб вони не займали місця, на яких могли би працювати молоді спеціалісти. Та й про тих же молодих спеціалістів, котрі у нас на сьогодні зовсім незахищені, влада повинна подбати.

фото: city.lviv.ua