Захотілось оселедця. Беру до рук, читаю назву ”Под водачку”. А хто виробник? Супер, Волинь.

І це ж на мільйон відсотків власником є українець, можливо і нащадок вояка УПА. Приблизно навіть уявляю його шлях до цього виробництва. Важко працював в 90-их: возив залізяччя до Польщі, згодом підвернулась можливість контрабандою спирт, дзигари, пальне. Знайшов де брати дешевий оселедець, прорахував, ризикнув, вложив гроші, запустив лінію, дав робочі місця, залишив нелегальну справу.

Здавалося б, респект людині, але ж ні. Він же українець, а не якийсь там поляк чи литовець. Треба ж свою продукцію так назвати, щоб цілому світові ще раз довести – я меншосортний дегенерат.

Допускаю, що він знає, як відповісти на вітання Слава Україні та Слава Ісусу Христу. Впевнений, що не раз піднімає келих за Неньку, затягує веселої або журливої, у ФБ синьо-жовтого флага запостить, на прохання якогось тренера дитячої спортивної ще й грошей підкине.

Не виключаю, що й воякам на фронт трішки чогось відправить. І бац, все це одномоментно Под водочку в унітаз.

А потім сидячи з друзями в лазничці задається питанням: ну чому тут все гівно? Чому влада гівно, чому корупція, чому війна, чому? Дядьку, завжди тут буде гівно, навіть, якщо Ти всі гроші відправлятимеш на фронт. Ти його творець. І не гримай на підлеглих коли збанкрутуєш, не шукай причин чому, їх одначе не збагнеш, попустить пад водачьку.

Р.S. вистарче тексту, йду куплю бурьонки, растішки, російського сиру, московської ковбаси, дітям на хліб бородинський окрім масла вологодського треба ж щось ще покласти.
Доб’ємо, зможемо, а націоналісти с@ки.