Недавно довелося спостерігати по ТБ незвичайну гру – підводний хокей. Гравці, оснащені аквалангами, ключками пересували по дну басейна шайбу. Телекамери транслювали перипетії боротьби на екрани. Ті ж глядачі, які з якоїсь причини не мали б можливості бачити екрани, могли спостерігати хіба що за бульбашками на поверхні води, вгадуючи, що діється у глибині басейну. Ця картина є прекрасною метафорою українського політичного життя.

З тією тільки різницею, що для пересічних українських громадян не передбачено жодних можливостей заглянути в ті глибини, де відбувається політична гра: українські політики віддають перевагу грі без свідків і уся боротьба, всі політичні фінти, всі операції основних політичних гравців відбуваються десь там – у потаємних глибинах. До широкої громадськості доходять лише непевні чутки і уривки інформації, тому усім нам залишається тільки спорстерігати за бульбашками на поверхні темної води.

Після принципової згоди Президента і Прем’єра щодо проведення дострокових виборів, було створено робочу групу із представників обох протиборствуючих сторін, яка мала домовитися про конкретні терміни та умови їх проведення. Однак з’ясувалося, що попри рішення вождів, конкретних домовленостей досягти складно. Українське суспільство за цей час отримало декілька сигналів про перебіг цього прихованого від широкої громадськості переговорного процесу, про деякі його течії та підводні камені – відгомін, бульбашки, які засвідчують, що там вглибині триває запекла боротьба, але на чиєму боці перевага, які комбінації розігруються саме в даний момент – про це можна тільки здогадуватися...

1. Умовою угоди між Ющенком і Януковичем стала домовленість про створення у новообраному парламенті т. зв. «широкої коаліції» - об’єднання «Нашої України» та Партії Регіонів.

Про це, зокрема, заявив лідер СПУ спікер ВР Олександр Мороз, заявивши, що не бачить сенсу у проведенні дострокових виборів, єдиною метою яких є створення «широкої коаліції». За його словами, соціалісти готові негайно вийти з правлячої коаліції і розв’язати руки ПР для укладення нового союзу.

Непрямим свідченням на користь існування таємної угоди двох Вікторів щодо укладення у новому скликанні парламенту союзу очолюваних ними політичних сил, стала заява одного з лідерів БЮТ віце-голови ВР Миколи Томенка про те, що БЮТ хоче від «НУ» гарантій щодо неукладення нею коаліції з ПР.

Чи можлива така угода. Вона виглядає досить правдоподібною з огляду на те, що при формування парламентської коаліції після виборів 2006 року Президент та низка людей із його найближчого оточення були за те, щоб створити «широку коаліції» з НУ і ПР, а у травні-червні минулого року НУ і ПР вже практично дійшли повного порозуміння в цьому питанні і навіть підписали попередні домовленості, однак в останній момент, 22 червня, Віктор Ющенко і НУ зробили вибір на користь своїх помаранчевих союзників – БЮТ і СПУ. Вирішальним аргументом при цьому стало те, що електорат Ющенка і Нашої України міг би не пробачити своїм обранцям такої «зради ідеалів».

Відзначимо, що ця саме проблема залишається і сьогодні: Ющенко, може, й не від того, щоб укласти угоду з «Регіонами», але проти цього рішуче налаштований його електорат. Тому, для Ющенка іти на домовленість з ПР можливо лише за умови зміни лідера цієї політичної сили, за умови донесення до власного електорату простої ідеї: раніше ПР очолювали «погані люди», «бандити» з якими домовлятися було неможливо, а тепер їх очолили «хороші люди» і настав час «зшивати» роз’єднану Україну. Як то кажуть, «Не користі ради, а токмо виконання священного обов’язку для...».

Цілком вірогідно, наприклад, що донецькі олігархи з оточення Ющенка (В. Гайдук, С.Тарута) та із середовища «регіоналів» (Р. Ахметов), для бізнесу яких стабільність у державі потрібна як повітря, могли домовитися про досягнення цієї стабільності шляхом усунення з політичної арени Януковича і Мороза та відправлення у глуху вічну опозицію Юлії Тимошенко. А далі розподіл повноважень міг би бути, наприклад, таким: «регіоналам» - економіку, а Ющенкові та його оточенню – контроль за силовим блоком, зовнішньою політикою і культурою, плюс підтримка кандидатури Ющенка на другий термін президентства.

Хоча ця версія має і свої вузькі місця. Найперше – як усунути Януковича, крім того – якщо віддати зовнішню політику «Нашій Україні», вона майже неминуче погіршуватиме стосунки з Росією, що, зрозуміло,  ставитиме під удар економічні інтереси «регіоналів».

2. З іншого боку – існує версія про те, що ПР, очолювана Януковичем, не збирається йти на домовленості з НУ і готова  виграти вибори та знову взяти владу у свої руки. Про наявність такого варіанту свідчать слова нардепа-соціаліста Василя Волги, який 10 травня заявив, що лідери ПР та СПУ домовились про створення спільного виборчого блоку. СПУ, яка навряд чи здатна самостійно подолати 3-процентний бар’єр, разом з тим здатна розширити електорат ПР у Центральній Україні, де соціалістична ідеологія, а також позиції партії соціалістів та її лідера Олександра Мороза залишаються традиційно сильними.