Ця дика і загадкова історія сталася під час засідання президії Львівської обласної ради.

Під час засідання президії керівник фракції БЮТ у Львівській облраді, заступник голови ради Людмила Козак від імені БЮТ запропонувала членам президії звернутися до Президента України Віктора Ющенка з проханням вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Дальше події розгорталися як у кіножурналі «Єралаш»: голова обласної ради Мирослав Сеник оголошує перерву в засіданні президії на 15 хвилин «для того, щоб учасники могли узгодити текст звернення до Президента». Депутати обласної ради із заклопотаними обличчями виходять із кімнати і… як школярі – втікають!

Що за дика історія! Дорослі поважні дядьки втікають з поважного зібрання як погані школярі! Очевидці розповідають, що виглядало це доволі смішно. Першим із зали президії «рванув» лідер міжфракційного об’єднання «Наша Україна» Тарас Федак. Услід за вождем миттєво зникли в коридорах обкради й інші представники НУ. Розвіялися  як сморід, шкода, що не назавжди.

Не втекли із засідання тільки представники «Свободи» і НРУ та Мирослав Сеник, політик потенційно потужніший за Ющенка, демократ, філософ, справжній монтень.

Чому ж замість того, щоб аргументувати свою позицію, або бодай спробувати якось більш-менш членороздільно висловити претензії до запропонованого документа, народні обранці втекли від запропонованого бютівцями документа, як чорт від ладану.

Може нашоукраїнські представники президії Львівської облради виявилася занадто тактовними і не бажають турбувати президента своїми зверненнями, відриваючи тим самим від важливих роздумів про долю українського народу? Але ж ні! Історія свідчить, що нинішня президія облради охоче приймала найрізноманітніші волання до Ющенка. Зокрема вимагали, щоб той приструнив знахабнілих російських агресорів і відновив територіальну цілісність Грузії, наказували створити коаліцію демократичних сил (правда, це було ще тоді, коли це вигідно було «Нашій Україні»). Тепер же нашоукраїнці чомусь навідріз відмовляються засудити відставку Арсенія Яценюка! Загадка…

Проте сміятись з того всього щось не дуже хочеться. Просто відчуваєш все більшу огиду до частини львівських політиків, які надежать до т. зв. «патентованих патріотів». Як вони дружно накидаються на тих, хто не може дати здачі! Як вони дружно обгавкають тих, на кого покаже палець господаря!

А коли самі чи політична сила, яку вони представляють, відверто демонструє зраду – просто роблять вигляд, що нічого не сталося. Їм, виявляється, можна звинувачувати всіх інших у подвійних стандартах та відсутності моральності, а коли ж на цьому самому ловлять їх самих, вони просто переводять розмову на іншу тему.

Які вони бридкі, з їх подвійними стандартами і постійним бажанням залишатися на плаву! Якби декому з нинішніх націонал-демократичних лідерів показали у 1991 році їх самих зразка 2008-го – вони б просто повісилися! Хоча може ми просто занадто добре думаємо про цих людей. Можливо, гниль крилася у них вже тоді, на початку 90-х,  і не влада їх зіпсувала, а просто така природа влади, що посісти її можуть лише найцинічніші..  Нормальні люди зробили свою справу - і відійшли. Це було і в 1991, і в 2004. А покидьки , як завжди , скористалися плодами революції.

І останнє. Чому депутати допускають те, що президія облради відображає позицію тільки однієї політичної сили, яка вже давно втратила свою популярність серед громади Львівщини? Смішними виглядають твердження про те, що теперішня «нашоукраїнська» більшість в президії облради, як і в самій раді, є гарантом політичної стабільності, а тому ніби-то не можна порушувати якісь там політичні домовленості, бо це може дестабілізувати політичну ситуацию в області. Про політичні домовленості насправді всі вже давно забули і уже мільйони разів їх порушили. Влада Львівщини, як і влада в Україні загалом, потребує змін і нових облич.