Наскільки реальним є цей сценарій, що він означатиме для України та чи варто сподіватися на появу «блакитних касок» на території Донбасу, «Вголос» спробував з’ясувати у військових та політичних експертів.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що ініціатива запрошення миротворців ООН та ЄС в Україну є доволі несподіваною.

«Це, мабуть, один з тих кроків, які мала б застосовувати влада, коли йдеться про необхідність більш проактивної позиції і реальну протидію агресору. Водночас слід розуміти, що ймовірність реалізації такої пропозиції доволі низька. Однією з головних причин є те, що ми вже побачили реакцію Росії і її досить абсурдну, безглузду аргументацію: начебто це є порушенням мінських домовленостей. І при всьому цьому це чіткий сигнал, що Росія використовуватиме своє право вето в Радбезі ООН, адже на цей момент не зацікавлена у схваленні такого рішення».

За його словами, вже нині висловлюють думки, що Російська Федерація взамін на згоду щодо введення миротворців на Донбас може виторгувати для себе послаблення санкцій і застосування ембарго на постачання Україні зброї. «Такі варіанти можливі, адже Росія постійно намагається щось виторгувати для себе. Єдине питання, наскільки цей компроміс чи торг може бути прийнятним?» – каже експерт.

Щодо формату поліцейської місії ЄС, яку пропонує закликати Петро Порошенко в Україну, то, на думку Олексія Мельника, вона не надто ефективна.

«З цим форматом можна ознайомитися на прикладі поліцейської місії, яка діяла в Боснії і Герцеговині, в деяких африканських країнах. Тут ключова проблема пролягає в тому, що вона може бути розгорнута й ефективна лише за умов, коли обидві сторони зацікавлені в припиненні конфлікту. Тоді, як будь-яка миротворча місія, вона відіграє роль посередника, причому нейтрального. У цьому випадку я не бачу ніякої можливості, щоб Росія на це погодилася і вустами своїх маріонеток дала на це згоду. А з іншого боку, коли йдуть повномасштабні бойові дії, навряд чи можна сподіватися, що якісь спостерігачі, тим паче поліцейської місії, можуть щось змінити. Маємо яскравий приклад місії ОБСЄ, яка вже працює на Сході», – переконаний він.

Військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій вважає, що потрібно чітко розуміти позицію Російської Федерації й України щодо подій, які відбуваються на Сході.

«На сьогодні РФ уже більш-менш визначилася зі своєю позицією, яку хоче втілити: передусім «вштовхування» в Україну тих територій, які контролюють бандформування і російські найманці, зміна Конституції, надання певної автономії, права ухвалювати рішення цим територіям. А після цього – руйнування держави. І свій сценарій вони чітко проштовхують. Це роблять для того, щоб спровокувати керівництво України на певну агресію, що дозволить офіційно ввести російські війська, або ж просто змусити Київ відмовитися від Криму й анексованих бойовиками територій», – каже Ігор Козій.

На його думку, українська влада на сьогодні зайняла найбільш виважену позицію і пробує змусити Росію через міжнародне суспільство повернути окуповану територію та сплатити завдані збитки.

«Який варіант нам залишається? Власне, введення миротворчого контингенту від ООН або ЄС. Я давно говорив, що цей формат слід впроваджувати з будь-ким, лише не ОБСЄ, бо ми вже бачили ситуацію в Абхазії, де також діяла місія ОБСЄ. Звісно, варто очікувати, що Російська Федерація дипломатичними шляхами чинитиме певний тиск, щоб заблокувати ці рішення. Найближчим часом ми це побачимо», – переконаний Ігор Козій.

«З введенням миротворців конфлікт на Донбасі заморозиться, але, з іншого боку, ми побачимо, що агресор у нас явний – Російська Федерація, і в перспективі все-таки зможемо вимагати від неї повернення території та завданих збитків, а це основне. Тому нині треба саме зосередитися на тій протидії, яку застосовуватиме Росія, щоб не допустити введення в Україну миротворців», – пояснює військовий експерт.

На запитання, чи рішення про введення миротворців ООН означатиме, що вже не розглядатимуть запровадження воєнного стану в Україну і не буде прямих поставок зброї, Ігор Козій відповів, що держава насамперед повинна визначитися, чи є Росія агресором, чи ні.

«Поки що я цього не бачу: попри всі заяви, що в нас війна, введено санкції, ми так і не зрозуміли, які конкретно санкції проти Росії запровадила Україна. І, незважаючи на те, що парламент таки визнав Росію країною-агресором, ми не бачимо, які саме подальші заходи здійснює Президент, щоб у міжнародному суспільстві це знайшло юридичну підтримку й потім ми мали змогу в різний спосіб, у судових інстанціях вимагати повернення окупованих територій і завданих збитків».

Політичний експерт Тарас Березовець зазначає: раніше він уже висловлював сумнів, що введення миротворців на Донбас здатне вирішити ситуацію в короткостроковій перспективі.

«Ключова проблема з появою «блакитних касок» полягає в тому, що це завжди означає нездатність конкретної держави забезпечити державний суверенітет на своїй території. Ключове значення також має, хто видає мандат на перебування миротворців. Так, статут ООН передбачає розгортання операцій з підтримання миру на основі мандатів Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй», – написав він на своїй сторінці в соцмережі.

«Чи видасть такий мандат постійний член Радбезу Російська Федерація? Відповідь на це запитання дала маріонетка Кремля, так званий «голова народної ради ДНР» Андрій Пургін: «Якщо нам і потрібні миротворці, то з РФ, але тепер ОБСЄ виконує контрольні функції. Це передчасна міра», – зазначає він.

Тому Тарас Березовець усе-таки вважає, що вето Росії на рішення РБ ООН – вельми прогнозоване. Також він каже, що, крім ООН, миротворчий мандат може видати й ОБСЄ. Але в цьому разі може виникнути безліч питань щодо ефективності роботи наявної моніторингової місії ОБСЄ.

«Тому єдиний реалістичний варіант для України, найімовірніше, пов'язаний з поліцейською місією ЄС. Про це вчора на засіданні РНБО обмовився і Петро Порошенко. Однак ключове питання: чи погодиться на це сам Євросоюз? Особливо у світлі невиразної, а часто проросійської позиції низки країн ЄС. Однак тут уже справа честі Ангели Меркель і Франсуа Олланда, об чию репутацію старанно витер ноги Володимир Путін», – наголошує експерт.

Своєю чергою, екс-радник двох міністрів оборони України, голова ЛОО ВГО «Спілка офіцерів України» Петро Костюк вважає, що запрошення миротворців в Україну є доволі вдалим ходом, який може принести результат.

«Я думаю, це підтримають і західні країни. Але маю великі сумніви щодо втілення такого сценарію. Адже на введення миротворчого контингенту потрібен мандат ООН, і тут вирішальну роль відіграє Рада безпеки ООН, де постійним членом є Росія, яка навряд чи на це піде. Тим паче, вже є реакція росіян, які сприймають це негативно. Адже в Росії розуміють: якщо буде введено такий контингент, то будуть і свідки «їхньої діяльності» – участі російських військ в окупації Донбасу», – наголошує експерт.

Він пояснює, що введення миротворців ООН для України дало б тимчасове розмежування по лінії фронту, де стояли б міжнародні рефері й не допускали б сутичок. Такий сценарій, на думку експерта, – це ще одна спроба України вирішити воєнний конфлікт і зупинити цю окупацію.

На запитання, чи означатиме введення миротворців, що запровадження воєнного стану в Україні вже не розглядатимуть, Петро Костюк відповідає: наразі це лише хід, який передував би введенню воєнного стану. «За всіма ознаками, воєнний режим уже давно мали б ввести. Але це, напевно, ще одна спроба України вирішити питання таким чином і відтягнути введення воєнного стану», – наголошує експерт.

Коментуючи варіанти, що, можливо, Росії теж певною мірою буде вигідне введення миротворців, адже вона може виторгувати для себе послаблення санкцій і припинити розгляд питання постачання зброї Україні, Петро Костюк відповів: «Передбачати подальші дії Росії доволі проблематично. Але, з іншого боку, доки Путін не відчує великий спротив з боку ЄС і США, доти не зупиниться».

На його думку, опір ЄС і США має полягати у введенні додаткових санкцій і наданні Україні сучасного оборонного озброєння.

«Майже рік іде війна, а ми лише бачимо ці перманентні домовленості про призупинення бойових дій. І що маємо? Наші припиняють вогонь, а сепаратисти й російські війська мають можливість вільно переміщатися і здійснювати свій план. Саме це відбулося в Дебальцевому. Тому тут не треба покладатися на їхні заяви, нам потрібно провадити свою політику, тільки тоді досягнемо власних цілей», – підсумував Петро Костюк.

Олена Янковська, «Вголос»