Неприємно закінчився цей скандал і для самого «Миротворця» – сайт, який здебільшого публікував анкетні дані про бойовиків, що воюють у складі загонів фейкових республік Донбасу, через тиск прийняв рішення про закриття.

З одного боку, «Миротворець», публікуючи списки журналістів, не мав повноважень чи доказів звинувачувати всіх цих працівників ЗМІ у співпраці з терористами, а з іншого – вони ж акредитувались в організаціях, яких Верховна Рада України від 27 січня 2015 року визнала терористичними.

«Вголос» спробував з’ясувати подробиці скандальної історії, яка, схоже, ще не має логічного завершення.

Журналістські спільноти, закордонні організації та правоохоронці проти «Миротворця»

Історія з «Миротворцем» почалася з того, що радник голови МВС Антон Геращенко на своїй сторінці у «Facebook» проанонсував небачене викриття – список журналістів, які співпрацюють із терористами. Одразу після цього на сайті «Громадського телебачення» з’явилася заява, яку підписали сорок журналістів, про недопустимість відкритої публікації анкетних даних та з повідомленням, що журналістам зі списку «ЛНР/ДНР» почали погрожувати. Від сайту «Миротворець» у цій заяві вимагали негайно видалити інформацію.

«Після звинувачень у «роботі на терористів» та оприлюднення персональних даних, номерів телефонів та емейлів журналістів їм почали телефонувати та писати з погрозами, а від деяких українських політиків уже пролунали заклики вважати цих журналістів «ворогами України» і взагалі закрити їм можливість працювати», – йдеться в заяві.

Після того, як стало зрозуміло, що скандал навколо публікацій списку набирає обертів, коментарі Антона Геращенка вже були доволі стриманими. Так, на своїй сторінці у «Facebook» написав, що ця ситуація непроста і є багато запитань, але це все потрібно ретельно вивчити, щоб знайти адекватний вихід.

«Думаю, що користувачі соціальних мереж можуть і повинні отримати відповідь на ці та подібні до них запитання. Оскільки в іншому разі буде не зрозуміло, які дані отримано в результаті злому баз даних можна публікувати, а які ні. Хто повинен ухвалювати таке рішення і нести за це відповідальність», – написав Антон Геращенко.

Відреагувала на список журналістів, акредитованих у «ЛНР/ДНР», і прокуратура м. Києва, порушивши проти «невідомих осіб» кримінальну справу за статтею 171 ч.1 Кримінального кодексу щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

«Так, на одному з Інтернет-ресурсів невідомі особи оприлюднили персональні дані журналістів, які нібито отримували акредитацію в так званих «ЛНР» та «ДНР». Зазначені дії призвели до негативних наслідків, зокрема надходження погроз журналістам у зв’язку з виконанням ними професійної діяльності», – йдеться в повідомленні.

Засудив публікацію і комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

«Члени комітету вважають неприпустимим порушення права на захист персональних даних та, відповідно, публікацію персональних даних журналістів на сайті «Миротворець» і закликає сайт і відповідні органи влади забезпечити дотримання норм закону. Ми висловлюємо занепокоєння, що такі дії можуть наразити на небезпеку журналістів, які висвітлюють події на Сході країни і яких публічно де-факто звинуватили у співпраці з терористами. Такі висновки можуть робити лише відповідні служби, спираючись на доказову базу», – йдеться в заяві.

Незалежна медіа-профспілка України, яка виступила на захист журналістів, устигла навіть оскандалитися, назвавши у своїй заяві бойовиків з окупованого Донбасу «повстанцями», щоправда, згодом в організації попросили вибачення за це, назвавши непорозумінням через недоліки перекладу, та назвала терористів «заколотниками».

«Ми виправили на своєму сайті слово «повстанці» на «заколотники». Просимо зробити це всі ЗМІ, які поширили наш прес-реліз. НМПУ наголошує, що вважає діячів так званих «ДНР» і «ЛНР» незаконними формуваннями, а їхніх прихильників – заколотниками, які розхитали ситуацію в країні і пролили багато крові», – йдеться в офіційній заяві.

Після цього українські журналісти почали масово заявляти про вихід з організації.

Світова спільнота теж устигла засудити публікування даних про акредитованих терористами журналістів. Так, голова відділу Східної Європи і Центральної Азії міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Йоганн Бір заявив, що українській владі треба невідкладно притягнути до відповідальності осіб, які оприлюднили особисті дані українських та зарубіжних журналістів. Представник ОБСЄ з питань ЗМІ Дуня Міятович у своїй заяві, розміщеній на офіційному сайті ОБСЄ, висловила стурбованість подальшою безпекою журналістів.

«Це дуже тривожний розвиток подій, який може надалі ускладнити ситуацію з безпекою журналістів. Журналісти висвітлюють питання, цікавлять громадськість, їм не мають погрожувати за їхню роботу», – заявила Міятович.

Журналісти за та проти «Миротворця»

Серед українських журналістів однозначної думки про допустимість чи недопустимість акредитації в так званих республіках Донбасу немає. Думки розділились: одні засуджують учинок колег та підтримують сайт «Миротворець», інші ж, навпаки, підтримують тих, хто заявив про недопустимість публікації анкетних даних працівників ЗМІ, хоч вони й акредитувались у «ЛНР/ДНР».

Так, журналіст «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе на своїй сторінці у «Facebook» написала про порушення прав журналіста.

«Неприпустимі дії щодо публікації даних журналістів. Грубе порушення норм про нерозголошення особистих даних журналістів. Щойно телефонували з Комітету захисту журналістів у Нью-Йорку, готують заяву. Хто тепер з іноземних журналістів ризикне поїхати в зону бойових дій. Просто обурливо», – заявила Мирослава Гонгадзе.

Французький журналіст Стефан Сіоган, який працює в Україні, у мікроблозі «Twitter» написав, що журналісти в Донецьку працювали.

«Дурний український депутат Геращенко та хакери злили перелік усіх журналістів, які працювали в Донецьку з 2014-го року, назвавши їх «агентами пропаганди Кремля», – написав француз.

Натомість акредитованих терористами колег Віталій Портніков назвав непрофесійними лицемірами.

«Неможливо навіть уявити собі ситуацію, в якій ізраїльський журналіст акредитується при «міністерстві інформації» адміністрації ХАМАС у Секторі Газа. Неможливо навіть уявити собі ситуацію, у якій грузинський журналіст акредитується при владі Абхазії і Південної Осетії. Але право українських ЗМІ акредитуватися при «ДНР» та «ЛНР» чомусь не викликає сумніву в частини моїх колег», – пише Портніков.

«Так ось, дорогі мої, у вас немає такого права – скільки заяв і петицій ви б не підписували. Ані громадянського, ані професійного, ані людського. У вас є лише одне право – право на лицемірство і дворушництво, яким ви підміняєте чесну журналістику», – додав журналіст.

Координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук вважає, що ситуація, яка склалася довкола «Миротворця», – це перемога тих людей, які в Європі не називають війну в Україні агресією з боку Росії.

«Це – пряма і переконлива перемога тих європейських сил, які ніяк не визнають, що події на Донбасі – це агресія Росії проти України, і продовжують лепетати «мовою миру» і необхідності для українців замість захисту своєї країни лізти цілуватися з тими, хто вбиває їх на сході. І, звичайно ж, це блискуча перемога Кремля руками тих панів в ЄС, яким до корости хочеться продовжувати дружбу з російським фюрером. За допомогою наших рідних чиновників і «споживачів» грантів», – зазначив Дмитро Тимчук.

Вказав Дмитро Тимчук і на непрофесійність новоствореного Міністерства інформаційної політики, а закриття «Миротворця» назвав ударом по інформаційній безпеці України.

«Ми довго запитували себе, чому ж програємо інформаційну війну? Закриття «Миротворця» – красномовна відповідь на це запитання. Як ми можемо виграти цю війну, коли не тільки грантові структури, а й держструктури України, які якраз повинні вести цю війну, замість цього знищують ті волонтерські проекти, які воюють на інформаційному фронті замість держави? Ми скаржилися на те, що держава нічого не робить? Отримайте гранату. Краще б вона далі нічого не робила, ніж нинішнє свинство», – наголосив він.

Міністерство інформаційної політики України проти «Миротворця»

Щодо самого профільного міністерства, чи як у народі його називають «МінСтець», то там не знайшли іншого виходу із ситуації, окрім того, щоб змусити сайт «Миротворець» видалити всю інформацію про акредитованих у «ЛНР/ДНР» представників ЗМІ.

Як повідомили кореспонденту «Вголосу» у прес-службі Міністерства інформаційної політики, офіційну позицію відомства озвучує заступниця Юрія Стеця Тетяна Попова, яка вкрай негативно поставилася до публікування інформації про журналістів, що акредитувались у терористів, пояснивши це тим, що без цього на окупованих територіях Донбасу працівникам ЗМІ неможливо було працювати.

Також складається враження, що відразу після публікації цих списків у Міністерства інформаційної політки, замість конкретних дій, була єдина думка: «А що скаже Росія?». Почалися скарги на кількість працівників відомства та його невелике фінансування, тиск з боку світової спільноти, на який чомусь не було жодної реакції чи спроби пояснити ситуацію.

«Cьогодні один з високопосадовців з країн ЄС сказав, що не розуміє, як вони зможуть аргументувати подовження санкцій проти РФ, якщо українські хакери викладають дані їхніх журналістів, а український уряд не може вирішити, як їх видалити. Мені здається, ті, хто припустився цієї помилки і виклав дані, не розуміють, як сильно впливає преса на процеси в суспільстві та рішення в парламентах й урядах цивілізованих країн», – зазначила Попова.

Натомість почався тиск на сайт «Миротворець». Так, Тетяна Попова дала його адміністрації три дні, щоб видалити всю інформацію, і сьогодні ресурс, який став центром скандалу, заявив про закриття свого сайту. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті.

«Беручи до уваги реакцію, яку викликала публікація списку журналістів, акредитованих терористичною організацією «ДНР», вимоги уповноваженої з прав людини В. Лутковської, а також вічно стурбованого Євросоюзу та антиукраїнськи налаштованих журналістів України на чолі із заступником міністра інформаційної політики України Тетяною Поповою, Центр «Миротворець» прийняв непросте рішення про закриття сайту», – йдеться в заяві.

Сама ж Тетяна Попова відразу поширила заяву, що це не утиски свободи слова і ніхто від ресурсу не вимагав такого.

«Я проти закриття проекту «Миротворець». Завжди, до ситуації зі списком журналістів, вважала його корисним та ефективним для України. Єдине, що я в них просила останні 3 дні, – прибрати списки журналістів. Тому що це шкодить інтересам України», – заявила заступниця міністра інформаційної політики.

Після цієї ситуації відкритим залишається питання тиску на сайт «Миротворця»: чи було порушенням свободи слова заради тієї ж свободи слова? І де в Україні є межа цієї свободи?

Марія Бойко, «Вголос»