Ярослав Дубневич, депутат Львівської облради, член комісії з питань комунального майна та приватизації, заступник голови фракції БЮТ.

Ярославе Васильовичу, Ви активно відстоювали необхідність прийняття програми щодо розвитку поліграфічних комунальних підприємств. На минулому засіданні сесії облради вона була нарешті затверджена, однак з суттєвими змінами та доповненнями. Прокоментуйте, будь-ласка, чому так сталося?

В питанні подальшої долі обласних друкарень переміг соціальний підхід. Депутати облради, розглянувши численні звернення органів місцевого самоуправління, передусім міських та районних рад, вирішили частину приміщень друкарень, які підлягають ліквідації, передати на баланс місцевих органів влади терміном на три роки з подальшим розміщенням на їх площах комунальних служб чи служб соціального захисту. Таке проміжне рішення зумовлене тим, що облрада хоче реально переконатися в тому, що у цих приміщеннях будуть справді розміщені підрозділи місцевих органів самоврядування і міська влада не спокуситься використати їх під інші цілі. Якщо таке рішення дасть ефект і таким чином нам вдасться вирішити проблему якісного обслуговування людей у районах, то тоді депутати передадуть ці приміщення місцевих органам влади на постійно в комунальну власність.

Депутати облради також у своєму рішенні врахували численні звернення редакцій районних та міських газет. Отож вони окремим пунктом зобов’язали нових власників цих приміщень переукласти договори оренди з трудовими колективами газет.

Через три роки до цього питання повернуться вже депутати нової каденції. Чи це не означає, що сьогоднішні депутати просто переклали остаточне вирішення цієї проблеми на своїх наступників?

Такий термін є об’єктивним. Адже для того, щоб передати приміщення у тимчасову власність районам, треба підготовити документацію, потім – провести ремонт та переоснащення самих цих приміщень під інші цілі. Проте, думаю, що до цього питання ми зможемо повернутися наприкінці роботи ще цієї каденції депутатів, адже вже тоді будемо бачити, що робиться і чи є реальний поступ у цій справі.

Остаточне рішення облради в щодо подальшої долі приміщень друкарень, які планується ліквідувати, все ж таки принципово відрізняється від того, що пропонувалося у проекті рішення. Як це вплине на подальшу реалізацію програми?

Хоче передусім зазначити, що облрада в процесі підготовки та прийняття програми розвитку комунальних поліграфічних підприємств проробила значну і важливу роботу. По-перше, нам вдалося привернути увагу громадськості та керівництва області до проблем, пов’язаних з діяльністю комунальних поліграфічних підприємств. По-друге, нам вдалося провести інвентаризацію та моніторинг діяльності обласних друкарень і визначити недоліки та проблеми в їхній роботі. Нарешті, облрадою все ж таки затверджена програма розвитку поліграфічних підприємств, визначено, які з них залишаться у комунальній власності, а які – припинять свою роботу.

Разом з тим, програма, яка виносилася на затвердження, передбачала розвиток поліграфічних підприємств та книговидання за рахунок коштів, які будуть отримані від приватизації приміщень та майна друкарень, які закриваються. Саме це я визначаю як комерційний підхід до вирішення питання. Депутати ж пішли іншим шляхом і визнали за краще не приватизувати приміщення 4 із 5 друкарень, а передати їх під вирішення соціальних потреб. Отож реально програма розвитку затверджена, але необхідно зараз шукати інші джерела її фінансування.

У цій ситуації постали нові завдання перед профільними комісіями облради, управлінням комунального майна облради та управлінням поліграфії ОДА. Вважаю, що нам зараз необхідно уважно ще раз вивчити ситуацію по кожній з трьох друкарень, які залишилися у власності облради, скласти детальний бізнес-план їхнього розвитку, визначити ресурси, за рахунок яких можна буде знайти кошти на модернізацію їхньої роботи.

На засіданні депутати у виступах і під час голосування достатньо критично оцінили роботу управління поліграфії ОДА. Отож де гарантії що це управління знову не провалить виконання затвердженої програми з модернізації діяльності комунальних поліграфічних підприємств?

Депутатський корпус має реальні механізми контролю за роботою управління. І це довела остання сесія, на якій перед затвердженням нової програми, був заслуханий звіт начальника управління.

Зараз ми очікуємо від управління детальної інформації щодо потреб друкарень на модернізацію їхнього оснащення, тобто реальної партнерської участі у складанні бізнес-проектів їхнього розвитку. Кошти, необхідні для цього, обласна рада спроможна забезпечити за рахунок приватизації Кам’янко-Бузької друкарні. Отож підстав для зволікання з цим немає.

Сподіваюся, що цього разу управління поліграфії ОДА не провалить свою ділянку роботи, і депутатам облради не доведеться на громадських засадах виконувати її за управління.

Досить серйозний резонанс викликало питання приватизації приміщень комунальних аптек, розгляд якого було знято з порядку денного цієї сесії. Поясніть, будь-ласка, в чому причина цього?

На сьогодні всі депутати визнають необхідність реформи діяльності комунальних аптек. Адже більшість з них є неконкурентоспроможними і реально утримуються за рахунок дотацій з обласного бюджету.

Завдяки роботи депутатських комісій і профільного управління ОДА визначено, що із 147 комунальних аптек необхідно залишити мережу у кількості 65 аптек, які повністю задовольняють потреби населення Львівщини у забезпеченні ліків, що відпускають по спеціальним рецептам, а також у дешевих, соціальних ліках. Приміщення інших аптек слід або ж приватизувати, або ж передати під соціальні нужди, як це було у випадку з приміщеннями друкарень. На час розробки програми щодо діяльності комунальної аптечної мережі на приміщення всіх аптек, в тому числі й тих, які вже давно не працюють, накладено мораторій. Дія останнього приводить до того, що деякі приміщення, в яких раніше функціонували аптеки, сьогодні, залишившись без господаря, просто руйнуються. Ще кілька років і на їх місці лишиться тільки фундамент.

Програма реформи мережі комунальних аптек, яку підготувало профільне управління в партнерстві з обласною Асоціацією фармацевтів, викликала невдоволення громадськості не в частині необхідності наведення порядку і необхідності оптимізації її діяльності з 147 до 65 аптек, а в частині того, як далі будуть розвиватися ті аптеки, які залишаться в комунальній власності. Проектом програми пропонується об’єднати всі аптеки, які залишаться, в одне підприємство зі структурними підрозділами.

Адже одна юридична особа з такою капіталізацією могла би на рівні конкурувати з приватниками аптекарськими мережами. Однак такий варіант реорганізації викликав невдоволення у аптек, які працюють рентабельно. Отож сьогодні розглядаються і будуть запропоновані фармацевтам інші варіанти. Це може бути асоціація, холдинг, інші форми об’єднання, які не тягнуть за собою зміни їхнього юридичних статусу. При цьому ті аптеки, які є збитковими, можуть бути переведені у статус аптечних кіосків чи філій тих аптек, які працюють задовільно.

Чи є статистика, скільки аптек працюють рентабельно?

Рентабельно працює біля 40 аптек, це данні за 2007 рік.

На засіданні 3 червня буде розглядатися досить резонансне питання щодо виділення ділянки під будівництво водного резервуару для Трускавця. Чи фракція БЮТ вже визначилася з тим, яку позицію вона займе щодо цього питання?

Хочу звернути увагу, що це питання вже виносилося на розгляд облради і набрало у свою підтримку лише 28 голосів депутатів. Проте чомусь сьогодні мер Трускавця Лев Грицак заявляє, що його прийняття заблокувала саме фракція БЮТ. Останнє не відповідає дійсності і не витримує критики. Ми, депутати від БЮТ, цілком поділяємо позицію необхідності якнайшвидшого вирішення питання забезпечення Трускавця водою цілодобово і готові прийняти всі рішення, які цьому сприятимуть.

Проте в конкретному питанні виділенні місту Трускавець земельної ділянки з подальшою її передачею спільному, напівприватному, підприємству «Трускавецьводоканал» під будівництво водного резервуару є багато непрозорих та незрозумілих для нас моментів.

Реально ми не маємо жодних гарантій, що наша підтримка цього питання посприяє розв’язанню проблеми цілодобового забезпечення водою мешканців Трускавця. Також для нас залишається незрозумілим, чому міський голова Трускавця лобіює передачу виключно на безоплатній основі землі саме «Трускавецьводоканалу». Адже цей резервуар може збудувати й «Дрогобичводоканал», який забезпечує постачання води частині Трускавця. Останнє підприємство, на відміну від «Трускавецьводоканалу», знаходиться у 100% комунальній власності.

Саме тому ми вирішили перед тим, як остаточно визначитися з голосуванням з цього питання, заслухати на сесії міського голову Трускавця. Очкуємо на те, що отримаємо від нього вмотивовані та вичерпні відповіді. В іншому випадку, якщо Леву Грицаку не вдасться нас переконати, БЮТ готовий голосувати за передачу ділянки під будівництво водного резервуару шляхом аукціону.