Чат з Ярославом Рущишиним, головою комітету підприємців Львівщини, депутатом Львівської обласної ради (народний союз "Наша Україна"), генеральним директором ВАТ "Троттола", колишнім співвласником "Львівської газети".

укапіст 23.01.2007 14:57:51
Чи правда, що завдяки вашому тестю, який працював на митниці, ви придбали дорогий мотоцикл за півціни?

Ні, неправда. Більша половина вартості мотоцикла — це були збори та податки сплачені у бюджет у повному розмірі. Якщо ви думаєте, що під час війни з податкової мені не пересмкотали кожну кісточку, не перебрали кожну ниточку, щоб було за що зачепитись? Для того щоб це перевірити, треба хвилинку часу.

Олександр 23.01.2007 14:33:00
Пане Ярослав, поділіться досвідом: чи реально звичайній молодій людині без вагомих звязків почати власну справу?

Тестя не було близько, коли я починав. В мене була економічна освіта, я закінчив факультет бухобліку Львівської комерційної академії. Там було вчитися тяжко, але це, напевно, єдиний факультет, на випускників якого був попит. Крім того, ми факультативно, змогли вивчити англійську мову. Отож з інституту я вийшов, також, зі знанням англійської мови і розумінням економічних термінів, що дало можливість легко знайти представника аглійської фірми для розміщення роботи на умовах давальницької сировини у Львові і області.

Починали зі всього орендованого. Окільки зарпалату і оренду треба було платити на місяць пізніше, ми за цей час отримували оплату з-закордону, отож потреби в кредитах не було. Зарплата швачки тоді була 4 долари в місяць або 800 тис. купоно-карбованців. І це дало можливість обійдися без великих інвестицій на початках. Після цього ми залучили інвестиції американців, що нам дозволило докупити засоби виробництва. Тоді в нас почався значний ріст. Коли мені було 26 років, на наших заводах працювало біля 3000 працівників.

Я часто виступаю перед студентами як підприємець і всюду закликаю не боятися починати свою справу. Нажаль, в Україні є ситуація, яка не є природньою, коли за ведення господарської діяльності може бути передбачена карна відповідальніть, що дуже відлякує молодь. Сучасні ринки є „пурпуровими”, перенасиченими від крові. Треба створити нові „блакитні” ринки. Це модна сьогодні теорія „блакитних океанів”. Я її дотримуюсь.

Молодь, яка мислить нестандартно, має в цьому шанс. Ми з цього починали. Навіть якщо досвід молодої людини буде невдалим у бізнесі, вона вийде з неоціненним досвідом, який знадобиться їй у других видах діяльності: наймі, державній службі. В нас сьогонді стоїть черга молодих хлопців в податкову міліцію, які не знають, що таке конкуренція і що таке комусь заплатити зарплату. Тому там можливі неморальні вчинки щодо підприємництва загалом.

NSNU 23.01.2007 14:29:47
Пане Рущишин! Як Ви оцінюєте діяльність Олійника на посаді голови ЛОО НСНУ? І чи правда, що Мандюк збирається йти у відставку з посади голови ЛМО НСНУ. Цю думку пробують накинути нашоукраїнські місцеві ЗМІ.

З приводу оцінки Олійника. Нажаль, я не бачу, хто б інший міг очолити партію в той момент. Хоча, на мою думку, посади голови ОДА та партійного лідера повинні бути розділені. Я не є партійним функціонером і тому внутрішньої інформації з приводу відходу Мандюка я не маю. Знаю тільки, що в нього повинна бути досить складна операція коліна.

агата 23.01.2007 14:18:17
Якою була причина продажу "Львівської газети"? Чи правда, що Марек залишається співвласником?

Причина — була необхідність втримання цього проекту надалі на високому рівні. Ми з Маркіяном на той час не могли цього забезпечити. Ви знаєте про кримінальні справи, підписки про невиїзд, арешт майна. Наскільки мені відомо, Маркіян не залишається власником. Зараз я шкодую про продаж газети. Проте, це не був бізнес-проект. У наших умовах місцева газета не може бути прибутковим проектом, хіба загальнонаціональна. Я на цьому переконався з власного досвіду.

Так „Львівську газету” читали люди освідчені, інтелігентні, але вони не можуть дозволити собі оплатити такий проект. Ми мусили опустити ціну, щоб наростити тиражі. З рекламою було ще тяжче — у всіх наших рекламодавців була податкова міліція. Навіть до бабусь, які продавали газету, підходили податкові міліціонери. Зараз це дико звучить, але тоді таке було.

умка 23.01.2007 14:11:58
Наскільки відбилась ваша боротьба з податковою на стосунках з братом-податківцем?

Мій брат Олег, ми двійнята. Він на 15 хвилин старше від мене, але зовсім на мене не подібний. Олег, я вважаю, є чи не найкращим фахівцем з податкового законодавства в Україні. Моя діяльність йому тільки шкодить. За нашої війни з медведчуками і козаками його зіслали з Львівщини в Закарпатську область. Зараз Олег повернувся у Львівську податкову. В нас чудові братські відносини, але ми, нажаль, дуже рідко бачимося.

Roman 23.01.2007 14:03:19
Як впливає на Вашу депутатську та бізнесову діяльність тесть? Кажуть, що нещодавно у міській раді під час розгляду одного із питань на земельній комісії це "рідство" зіграло з Вами "злий жарт".

На щастя, злих жартів з цього приводу зі мною ще не було. Тесть, для мене, приклад високої порядності в політиці, я знаю завжди, що матиму міцні тили. Щодо земельних питань... останнім часом з міською радою ніяких земельних питань не було, не знаю про що йдеться.

Повну версію чату читайте тут: