Багато років у політичній журналістиці, а потім вивчення і дослідження PR-технологій дозволяють мені казати, що єдиною справжньою опозицію в Україні є народ.

Про політичну корупцію

Ще у 1998, 23-літнім дівчиськом я бачила і знала суми, за які продають свої голоси обранці  в обласній раді. Я розуміла навіщо ті голоси купують,  але я не розумію донині тих, що їх продають. Адже совість і гроші – це поняття з різних категорій.

Я пам’ятаю, як у перші місяці нинішнього тисячоліття два тодішні оратори львівської „клумби”, перші легіні-опозиціонери, ходили до губернатора, і один з них вимагав зробити його директором підприємства. При тім, відмовився очолити завод „Солуки”, котрий переживав складні часи. Його цікавило підприємство, котре безперебійно працює. Інший згодом змінив „клумбівський” мегафон на халат головного лікаря. Таких прикладів я можу наводити ще і ще.

Це, панове, називається вовк в овечій шкурі, якщо хочете точніше: зрада і політична корупція.

У 2010-му Яценюк під час виборчої кампанії казав, що Тимошенко і Янукович – це одне і те саме, тільки статі у них різні. Коли ж ЮВТ опинилася за гратами, Арсеній Петрович раптом вирішив обєднатися з її партією. Вочевидь, влада дала гарантії, що ЮВТ до виборів не випустять, а Кличка до виборів не допустять поправками до Податкового Кодексу.

З роками це набувало нових і нових масштабів. Зрештою маємо день сьогоднішній.

Тому переговори трьох богатирів і тих, що нині називають себе владою, у нинішньому форматі просто не мають сенсу. Це показали події і на Майдані, і на Грушевського. Янукович вперто не хоче виходити з зони комфорту: йому зручно розмовляти у затишному кабінеті з ними трьома. Трійця, якби хотіла, чесних і ефективних переговорів мали би вимагати насамперед переговорів, які би транслювалися і на країну, і на Майдан. Я не пропоную чергове політичне шоу. Просто переконана: цей ефір мав би розставити мільйони важливих крапок.

Про єдине джерело влади і мільйони непочутих

Янукович 4 роки тому переміг під гаслом „Почую КОЖНОГО”! Кого він слухав цих 4 роки?! Навіть лідер львівських регіоналів, екс-нардеп  Петро Писарчук учора заявив, що почесний голова ПР цих 4 роки не слухав навіть своїх партійців, котрі мали іншу точку зору, аніж загальне „одобрямс”.  А що вже казати про нас, 46 мільйонів „маленьких українців”.

Що таке „покращення вже сьогодні” відчувають щодня тисячі тих, хто йде до лікаря, тисячі тих, хто хоче влаштуватися на роботу. Простий приклад з життя: мій знайомив місяць тому ходив кілька днів з флюсом. Людина терпляче чекала до дня зарплати, бо видалити зуб – це мінімум 50 грн, незалежно від форми власності медичного закладу, а міністр охорони здоров’я у цей час розгулювала у найдорожчому бутіку Києва.

Ми з дня в день все глибше сповзаємо в безодню зовнішніх кредитів, які виплачувати не тільки нам, а й нашим внукам! Так мільйони з тих, кого наш Президент обіцяв почути, але так і не захотів, кажуть: - Хлопці, я з хліба на воду перебиваюся, у секондах вдягаюся, сплачую драконівські податки, а як ви бюджет „пиляєте” і залазите в кредити, то я тут ні до чого!

І про ворогів

Перше і найголовніше правило перемоги: образ ворога.

З перших днів намагалися протиставити Майдан і Антимайдан. На одному телекартинки показували безхатьків, на іншому – тітушок і чоловіків, які „відкинулися”. Але ні ті, ні інші – не вороги. Вони стали такими від життєвих обставин, від елементарної неможливості жити по-людськи.

Учора Віктор Федорович сказав шокуючі речі. Він повідомив главам Церков, що в КМДА і Будинку профспілок – склади зброї і небезпечні злочинці. Якщо це правда, то перше питання: А ЩО ЗРОБИЛА ВЛАДА щоб такого було, щоб цього недопустити?

Це –центр столиці, це величезне скупчення людей, це тисячі доль...

Уночі вбили 27-річного сержанта служби охорони і поранили ножем міліціонера. Це наслідок того, що „ряжений” опозиціонер Ляшко  на „Лексусі” привіз вила і закликав знищувати правоохоронців. Відвертав народний гнів від тих, ком у його не уникнути. А тим часом прості ВВ-шники без зайвого пафосу і на Волині, і у Вінниці пропустили людей у перші кабінети облдержадміністрацій. Думаю, не без мовчазної згоди командирів. У Львові в ОДА не пошкоджена жодна шибка у тому числі і завдяки тому, що в суботу у міліції вистачило мудрості у цій наелектризованій обстановці просто задокументувати факт пікетування Управління, і не повантажити нікого в автозаки. 

Останніми днями образ ворога ліпиться щораз яскравіше: по той бік - рука Москви, а по той - рука Заходу. Як наслідок, нас всіх дружно перетворюють на ворогів один одного, дибілів і агентів. Таке враження, що творці месиджів перечиталися Геббельса. Цей, без перебільшення, геніальний пропагандист Гітлера у 1933 році писав: „Наші демократичні писаки і опозиціонери поливають нашу країну брудом, відробляючи гроші, які їм платить Захід. Ці опозиціонери існують на гроші США і є слухняними псами своїх заморських господарів”.

Нічого не нагадує?

Такими маніпуляціями нині намагаються розірвати Україну.

Тому я вкотре кажу: в Україні нині єдиною опозицією є народ. І плювати йому на інтереси і Москви, і Заходу, і на те, хто і що намагається виторгувати собі на закритих переговорах.