Велика Британія, Іспанія, Італія, Нідерланди і Франція вилучили з продажу соняшникову олію, імпортовану з України, після того як було доведено, що рівень вуглеводнів у ній перевищує допустиму стандартами Європейського Союзу межу.

24 квітня 2008 року Агенція Споживчої Безпеки і Харчування Франції повідомила уряди інших держав, які входять до Європейського Союзу, що у соняшниковій олії, імпортованій з України у лютому цього року, виявлено “зараження аліфатичними вуглеводнями”. Зважаючи на це попередження, відповідні органи інших європейських держав, прийняли рішення вилучити українську олію з продажу.

Зокрема, о 20:30 вечора 25 квітня 2008 року Міністерство охорони здоров’я і споживання Іспанії оприлюднило відповідне звернення, в якому, посилаючись на результати досліджень і “незважаючи на запевнення, що не існує жодного ризику для здоров’я”, рекомендувало припинити споживання соняшникової олії, імпортованої з України, і закликало тих громадян Іспанії, які вже спожили згадану олію, “не хвилюватися”, бо перевищення допустимої межі забруднення є мінімальним.

У відповідь, об’єднання підприємців-імпортерів соняшникової олії AFOEX заявило, що більшість із лютневої партії української олії ще не надійшла у продаж, а докладні аналізи показують, що “не вся олія є зараженою”. Але, для спокою споживачів, AFOEX вирішила вилучити з торгівлі всю соняшникову олію з України, вважаючи її “небезпечним продуктом”.

На цьому, здавалося б, справа з зараженою олією мала завершитися. Але надзвичайно велика увага західноєвропейської громадськості до продуктів споживання і висока конкуренція розвинули цю тему до небачених для України масштабів. Олія перетворилася у центральну проблему обговорення як на побутовому, так і на державному рівні. Достатньо зауважити, що вона стала предметом гострих дискусій в іспанському парламенті, що відбулися у понеділок 28 квітня, за участі міністра охорони здоров’я і споживання.

Звичайно, скандал довкола української соняшникової олії відіб’ється негативно не лише на сприйнятті України пересічними громадянами ЄС, а й на зовнішньоторговельному балансі нашої держави. Очевидно, що європейські споживачі відтепер з осторогою ставитимуться до тих нечисленних українських продуктів, які потрапили на європейський ринок. Врешті, перші негативні наслідки для українських експортерів та їх можливий розвиток у майбутньому можна прослідкувати вже сьогодні на основі повідомлень європейських ЗМІ.

Частка української олії скоротиться на іспанському ринку. Загалом упродовж року іспанці споживають біля 310 тисяч тон олії, що дорівнює 498 мільйонам євро. За даними 2007 року Україна була головним поставником соняшникової олії до Іспанії, продавши цій країні 144523 тонни продукту. Як повідомляє часопис El Mundo, 28 квітня цього року Міністерство охорони здоров’я і споживання Іспанії опублікувало список торгових марок соняшникової олії, які не містять зараженого продукту. Він складається з 200 найменувань продукції, що вчетверо менше від тих, що працюють на іспанському ринку, і у нього не включено жодного виду олії, що має яке-небудь відношення до України.

Італія впродовж 2007 року імпортувала 215 тисяч тон соняшникової олії, з яких 103 тисячі тон були українськими, а це – біля 70 мільйонів євро. Тут заражена олія також виявлена і вилучена з продажу, головним чином, у північних регіонах країни.

У Нідерландах вилучено з продажу 5700 тон української олії.

Результати глибшого дослідження української олії, що стали причиною дальшого розвитку скандалу, можуть виявитися корисними для України. Заражена олія, – 2600 тон, – з’явилася на ринку ЄС за посередництвом французької фірми Saipol. З України до Франції її відправили 23 лютого цього року у нерафінованому стані, а це означає, що фірма-імпортер брала на себе зобов’язання провести її рафінування – очищення. Тому, можливо, що забруднення олії було здійснене поза межами України. На підтвердження цієї тези може свідчити інформація, оприлюднена 28 квітня щоденникомEl País, в якій, зокрема, стверджується, що соняшникова олія була “змішана у поки що невідомій пропорції з дешевшими мінеральними оліями, виведеними з нафти, такими як газойль і аліфатичні вуглеводні”, а у Нідерландах у ній виявлено суміш пальмової олії та газойлю, що викликала гострий неприємний запах. Якщо до всього переліченого додати ще й те, що факт зараження було виявлено під час звичайної перевірки відповідними службами вже розфасованої олії, то українська позиція виявиться незаперечною: імпортована з України олія відповідала всім вимогам і пройшла необхідний контроль при ввезені на територію ЄС, особливо митний контроль.

За таких обставин усунення негативних для України наслідків олійної кризи повністю залежатиме від позиції української влади. Адже здобути місце на зовнішньому ринку, особливо такому вимогливому як ринок ЄС, дуже важко, а втратити його надзвичайно просто. Але офіційний Київ досі не спромігся на жодну реакцію на цю проблему, викликаючи щире здивування в європейської преси. Так, 27 квітня та ж El País, погано поінформована про особливості великодніх святкувань в Україні, написала про “могильну мовчанку” українського керівництва.

Цікаво, чи після закінчення пасхально-першотравневих канікул, українська влада спроможеться на адекватну реакцію? А ще цікавіше, чи найвище керівництво нашої держави ініціюватиме відповідне дослідження ринку соняшникової олії в Україні, щоб захистити власних споживачів?