Розмова з Юрієм Криворучком колишнім головою "Західно-Українського Молодіжного Конгресу", головою організації "Фонд Молода Україна", членом НРУ, екс-депутатом Верховної Ради України.

Розкажіть про діяльність організацій “Західно–Український молодіжний Конгрес” і “Фонд Молода Україна”?

Структури, які ви називаєте, свого часу були дуже успішними. Є певні об’єктивні параметри, які свідчать про їх успішність, у тому періоді коли вони були створені і коли вони були доречні. З середовища цих структур вийшли люди, які становлять певну частку української політичної еліти.

І з “Західно-Українського Молодіжного Конгресу” і з “Фонду Молода Україна”, вийшли народні депутати, депутати інших рівнів, починаючи від селишної ради закінчуючи міською, районною,обласною. Державні керівники, включно з губернаторами,начальники управлінь.

У Львівській області вихідцями з цього середовища є Олександр Ганущин, Святослав Шеремета і Андрій Корнат — це люди на яких тримається в значній мірі управлінська ланка в облдержадміністрації. Всі люди, які працювали у наших структурах, вони виробили певні ідеологічні засади, вони набували тут певний організаційний, політичний досвід. Це частково внесок цих структур в українську державу, в розбудову її.

Але життя пішло далі, і нова епоха диктує нові вимоги. Вона ставить перед нами нові завдання, потребуються відповідно і нові організаційні форми. Відповідно ці названі структури, вони виконавши в повній мірі свою роботу, відійшли.

Дуже багато вихідців з цих структур в інших областях, займають високі посади. В цьому специфіка молодіжної політики, людина може тільки якийсь певний проміжок часу займатися в цій сфері, а коли досягає певного вікового бар’єру, переходить в інше табло.

Але ж, повинні бути ті, хто хотів би продовжувати цю справу?

Так, звичайно, ці люди є.

То чому ж припинив свою діяльність "Західно-Український Молодіжний Конгрес"?

Власне, саме з тієї причини, що на той момент, коли ця структура утворювалась був соціальний, суспільний запит. А сьогодні він сформульований іншим чином, і тому повинна бути інша відповідь активістів, громадскості і відповідно організаційних форм, для того щоб бути адекватним до цих запитів.

А що на сьогоднішній день з фондом "Молода Україна"?

“Фонд Молода Україна” залишається як організація, вона функціонує і належить до числа авторитетних організацій., які є гравцями “Молодіжного Руху України”. Сьогодні там працює багато молодих людей, які є учнями моїх учнів.

Чим саме займається ця організація?

Тим самим – це патріотичне виховання молоді Це формування потенційної, майбутньої еліти кадрового резерву. Як я вже казав, попередня плеяда активістів фонду досягнула певних результатів і є сьогодні помітною в суспільному бутті. Маю надію, що і ці молоді люди досягнуть певних результатів.

Які стосунки у Вас з "Молодим Народним Рухом"?

Я в цьому році склав повноваження голови "Молодого Народного Руху" і вийшов із лав цієї організаціїї у зв’язку з досягненням немолодіжного віку. Люди, які прийшли до керівництва організації, продовжують тяглість попередньої організаційної структури. Ми перебуваємо в контакті, вони постійно зі мною консультуються, радяться. Я ж в міру своїх можливостей і компетентності даю їм поради.

А чи плануєте Ви продовжувати свою політичну кар’єру?

В мене досить специфічне бачення всього того, що називається поітикою. Воно мені більше нагадує бізнес, а я – не бізнесмен, тому я в цьому дійстві участі не беру. Існують певні домінуючі тенденції, певні неписані правила. Людина або бере участь в цьому процесі і готова змінити свої принципи задля успішності, або, навпаки, для неї її принципи є важливішими, ніж формальна успішність. І тому вона відмовляється від цього успіху, від кар’єри задля того щоб зберегти чіткість своїх поглядів і вірність цим ідеям, які вона вважає правильними і яким вона віддана. Я власне не готовий міняти свої принципи заради успішності.

Як відомо, незабаром мають відбутися перевибори голови Львівської обласної організації НРУ, кого Ви вважаєте потенційним кандидатом на посаду голови?

Потенційними кандидатами є ті імена, які є загальновідомі. Це сьогодні діючий голова Ярослав Кендзьор і кандидат Андрій Корнат. Тяжко сказати чим це закінчиться. Ярослав Кендзьор багато років працюючи на цій посаді, зробив досить немало для НРУ, але наскільки я пригадую його заяву минулого року на конференції, що четвертий – це останній його темін, що він не буде більше балотуватися. Я думаю, що він дотримається свого слова. Андрій Корнат – це один з моїх дуже обдарованих учнів, я думаю, що він має всі підстави, щоб мати всі претензії на посаду голови.

Як Ви оцінюєте політичну ситуацію в Україні?

Відповідаючи на одне із Ваших попередніх запитань, я висловив скептицизм щодо того, чи ми взагалі маємо те, що називається політикою. Ті люди, які прийшли у велику політику, виходячи з їхньої біографії, а відповідно також із способу мислення, вони швидше бізнесмени.

Колись Ющенко декларував один із пунктів своєї програми, чи навіть швидше бачення того, якою має бути Україна, він говорив про те, що потрібно відділити великий бізнес від політики. Не нормально коли бізнесмени йдуть в політитку для того, щоб користуючись депутатською недоторканістю і додатковими політичними преференціями лобіювати інтереси свого бізнесу. Не нормально, коли політики не маючи матеріальної бази до своєї діяльності є поністю заручниками, волі якихось олігархів і обслуговуть цих олігархів.

Я не бачу сьогодні в українській політиці бажання радикально поміняти стан речей і тому я стою осторонь. І буду стояти до того часу поки такий стан речей буде існувати.

Я хотів би змінити ситуацію, але об’єктивно визнаю – моїх сил недостатньо.Коли з’явиться політична сила, яка буде співзвучна з тими ідеями, які я формулюю, однозначно я буду готивий бути її вірним солдатом.

Я – революціонер за характером і світоглядом, за моєю біографією. Я не політик, який орієнтується за біжучою, політичною кон'юктурою, за модою, яка приносить матеріальну вигоду.

Як Ви оцінюєте діяльність Андрія Садовго на посаді мера?

Я думаю, мало часу минуло. Час покаже.