31 березня 2009 року члени Комісії з оцінки серйозних ризиків Італії провели прес-конференцію, на якій заспокоїли італійців – сейсмічна активність на півострові сприятлива, хвилюватися нічого. Голова Комісії запевнив, що незначні підземні поштовхи, які спостерігалися в регіоні Абруццо всі останні дні, не є передвісниками потужнішого землетрусу.

А в ніч з 5 на 6 квітня землетрус магнітудою 6,3 бали за шкалою Ріхтера (найвищий показник – 12 балів) струсонув регіон Абруццо, перетворивши його центр місто Аквіла на купу руїн. Наслідки катастрофи нищівні: загинуло 309 осіб, серед яких були й українці, понад півтори тисячі поранених, близько 70 тисяч людей залишилися без даху над головою. Історичний центр Аквіли практично перестав існувати.

Суд над сейсмологами тривав майже рік. Учені переконували, що в світі просто не існує якихось дієвих методів прогнозування землетрусів. Натомість судді визнали, що заспокійлива інформація, поширена напередодні сейсмологами, стала однією з головних причин такої великої кількості жертв. Введені в оману городяни, повіривши оптимістичним прогнозом сейсмологів, ночували в своїх будинках, а не в автомобілях чи наметах на вулиці, як вони це робили після перших слабких поштовхів.

Суд над італійськими сейсмологами привернув широку увагу з боку вчених світу, багато з яких підписали відкритий лист президентові Італії з вимогою припинити судове переслідування. Представники Американського геофізичного товариства заявили, що процес над вченими може призвести до припинення взаємодії фахівців з урядовими структурами і повної відмови від оцінки сейсмічних ризиків.

На знак солідарності з колегами подав у відставку глава італійського відомства з боротьби з наслідками катастроф Лучіано Маямі, відомий вчений-фізик «Це справжні професіонали, які робили свої заяви цілком щиро. Вони в жодному разі не керувалися особистими інтересами, і завжди підкреслювали, що спрогнозувати землетрус неможливо. Вердикт ставить хрест на консультуванні уряду країни вченими», – заявив відставний чиновник.

Наукове співтовариство спромоглося відшукати в сучасній історії лише один приклад, коли до їхніх колег поставилися настільки ж несправедливо. У своїй «Енциклопедії ураганів, тайфунів та циклонів» Девіл Лонгшор пише, що в 1960-х роках чотирьох тайванських метеорологів, які не зуміли спрогнозувати потужний тайфун, внаслідок якого загинули 330 людей, заарештували і звинуватили в «недбалості при виконанні службового обов’язку». Щоправда, незабаром здоровий глузд узяв гору і вчених звільнили.

Усі експерти наголошують – не існує надійної методики прогнозування землетрусів. Відомі кілька сотень різних типів передвісників сильних підземних поштовхів, але поява будь-якого з них не дає стовідсоткової гарантії, що землетрус таки відбудеться. Дуже часто передвісники – це просто опис феномена: ось стався потужний землетрус, а перед ним спостерігалося таке-то явище. Але ретроспективної статистики, тобто оцінки ймовірності, що саме після спостереження даного передвісника відбувається землетрус, немає. Крім того, досить часто землетруси виникають і за повної відсутності передвісників.

Та й загалом серед сейсмологів побутує переконання, що поспішати з розголошенням прогнозів не варто. У 1991 році в Страсбурзі відбулася спеціальна конференція під егідою Ради Європи, на якій був прийнятий документ під назвою «Кодекс етики прогнозування землетрусів». Це не юридичний документ, а заклик до вчених, що займаються даною проблемою, поводитися певним чином.

Зокрема, в Кодексі сказано, що якщо вчений отримує дані, що десь намічається сильний землетрус, то він не повинен передавати ці дані ні у владні структури, ні тим більше в засоби масової інформації, перш за все, він повинен обговорити це зі своїми колегами. Тільки в тому випадку, якщо обгрунтованість прогнозу буде визнана науковим співтовариством, його слід повідомити співробітникам надзвичайних служб.

На захист своїх засуджених колег науковці також нагадують про популярний у сейсмологів вираз: «Людей вбивають не землетруси, людей вбивають будівлі». Мається на увазі те, що для запобігання людським жертвам необхідно не оголошувати прогнози, які на сьогодні не можуть бути надійними, а будувати нові будівлі з урахуванням сейсмологічної небезпеки.

І наостанок розповімо про такий цікавий факт. Як виявилося, землетрус в Абруццо 6 квітня 2009 року ще за кілька місяців передбачив місцевий сейсмолог-аматор Джоакіно Джуліані. Проте до нього не тільки не прислухалися, але й зобов’язали не поширювати інформацію, яка може викликати паніку серед місцевого населення. Джоакіно Джуліані зробив висновок про майбутній могутній землетрус, базуючись на даних про підвищену концентрацію газу радону навколо сейсмічно нестабільних областей. Більше того, енергійний прогнозист з власної кишені оплатив автівки, які роз’їжджали Аквілою з гучномовцями на дахах, через які місцеве населення закликали до евакуації. На сейсмолога почали надходити скарги в поліцію з приводу поширення паніки, і це викликало гнів мера. У результаті вченого змусили видалити з Інтернету всю інформацію про майбутній землетрус.

Остаточну крапку в «справі сейсмологів» поставить верховний суд Італії, куди засуджені звернулися з апеляцією. До її розгляду всі вони перебуватимуть на волі. Щоправда, їм заборонено залишати межі країни.

За матеріалами: inosmi.ru, lenta.ru, ria.ru

Фото: cod.ru
На фото: Історичний центр Аквіли перетворився на купу руїн