Цьогорічне відзначення листопадових подій у Львові обернулося для лівих та правих судовою забороною на проведення мітингів. Але недозволений плід – солодкий. Заборонена тусовка біля монументу Слави на Стрийській зібрала близько п’ятдесяти прихильників КПУ і ПСПУ, близько сотні членів ВО «Свобода», КУНу та просто патріотично налаштованих львів’ян.

Ось таким прологом, під невпинним оком міліцейських кордонів розпочався різнокольоровий «SHOW MUST GO ON-2008».

Фотокори та оператори не встигали вибирати ракурс для фіксації старечого запалу. Похилі та згорблені ліві, які намагались покласти квіти, відразу опинялись під обстрілом обурених правих. То тут, то там спалахували ідеологічні та рукоприкладні суперечки. Покладені квіти відразу ж знижувалися. Створивши окремий кордон, міліція виводила туди старих піонерів, на який звідусіль кидалися обурені праві.

Ліві все ж стартують, оскільки міські осередки поза судовим рішенням. Під правостороннє улюлюкання ПСПУ & Покровський та комуністи разом з новоприбулим таваріщєм Калинюком розгортають прапори і починають свою, пролетарську діскацєку.

Свобода та УП не відстають. Одні намагаються прорвати кордон, інші шматують плакат. Летять яйця. «Летючі голландці» з Беркуту культурно втихомирюють агресію. Шум, гам та балаган. Оточений кордонами КУН не йде на активні дії. В повітрі над площею витає різнокольорова боротьба.

Під крики не пускати міліцію у патріотичному колі спалахують повалені символи. Свобода шляхом спалення звільняє світ від трьох радянських прапорів. Міліціянти іржуть. Бо таке буває раз на рік.

Революційна дискотека добігає свого кінця. Міліція надає автобус незламним лівим і відвозить їх. Зберігши порядок, правоохоронці шикуються і йдуть. Якусь ліву бабцю невідомий чєл саджає до себе в тачку і везе додому. Ті, хто лишився, діляться враженнями.

На бруківці лишаються рештки прапора у вигляді вінка, як ознака свята і ненависті – символ «єдиної» країни…