Директор науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Олег Баган розповів, кому, на його думку, вигідно «очорнювати» праву політику.

Про це він розказав у коментарі «Вголосу».

«Зрозуміло, що ведучи політику на суцільну лібералізацію-космополітизацію європейських суспільств, західні ліберали постійно демонізують і руйнують всі праві середовища. Перший і головний прийом у їхній пропаганді – це прив’язування всіх правих до «традиції Гітлера-Мусоліні». Подивіться, наприклад, книгу відомого українського ліберального історика Ярослава Грицака «Страсті за націоналізмом» (2008), який відверто співпрацює з різними західними лібералістичними фондами: там не стільки йдеться про історію українського націоналізму, скільки вишукуються різні нюанси з неї, які кваліфікуються як прояви «фашизму» й «антисемітизму». Це, по суті, публічний донос на українських націоналістів в дусі «совєтського» сталінізму», – пояснив Олег Баган.

«Другий прийом – це нав’язування стереотипу, що всі праві – «екстремісти». Тому постійно здійснюються якісь провокації, відверті інсинуації про існування серед правих планів організації терактів, погромів, убивств іноземців тощо. Подивіться, як майстерно у 2015 році була організована провокація проти ВО «Свобода» під стінами Верховної Ради: нібито «свободівці» використовували гранати. До сьогодні факт теракту в суді не можуть довести, але через ЗМІ в суспільстві поширився стереотип, що «націоналісти – страшні», – додав експерт.

«І третій прийом – постійні фальшування ідеологем консерватизму й націоналізму через різні маніпуляції. Найпоширеніша – це твердження, що істинні праві мають захищати вільний ринок, бути проти будь-якого контролю держави за економікою. Це неправда. Вільний ринок – це суто ліберальна ідеологема. Адже очевидно, що при абсолютному впливові плутократії (банківсько-фінансових мафій) на економіку можливі колосальні зловживання, що ми легко виявляємо при уважнішому аналізі ситуації в будь-якій країні світу з вільним ринком. (Які тільки зловживання не відбулися в нашій нинішній бідній Україні, з якої вивезли вже, здається, трильйони вкрадених доларів!). Тому правдиві націоналісти й консерватори виступають за тверду, націєзахисну роль держави, за контроль над ринком. А їх за це обзивають у нас «такими ж лівими, як комуняки». Це нонсенс», – підкреслив він.

«Скільки ще триватиме така політика дискредитації всього правого, сказати важко. Найбільшою проблемою залишається питання переосмислення історії Європи міжвоєнної доби, коли постали нацизм і фашизм і були здійснені великі руйнації. Зараз у світовій історіографії цей період дуже оббріханий і перекручений у своїх головних тенденціях. Наприклад, головними причинами появи німецького нацизму й італійського фашизму були традиції етатизму та імперіалізму, а не націоналізм та консерватизм. Гітлер в основному спирався на початках на різні мілітаристські, воєнні німецькі організації, на популярні ідеї «твердої руки», імператорської влади, які мають свої джерела ще в німецькому Середньовіччі, ота знаменита тяга німецької натури до вірнопідданства (згадаймо дуже влучний роман Генриха Мана «Вірнопідданий», 1914-й рік, в якому осмислено й передбачено німецьку ментальну інтенцію до рабства, до сліпого культу імперської влади). Ідеї націоналізму Гітлер використовував лише дотично, як і ідеї соціалізму. Тобто зараз потрібне широке переосмислення цього всього в історичній науці, потрібно зрозуміти і пояснити, що поява фашизму і нацизму була наслідком складних і багатопланових процесів у Західній цивілізації. Але в такому глобальному переосмисленні не зацікавлені ліберали, бо їм потрібні стереотипи, за допомогою яких вони легко можуть маніпулювати масовою свідомістю. Подивіться ці тисячі популярних історичних фільмів на каналі «Дискавері-історія» про Другу світову війну: це суцільне втовкмачування в голови мільйонів стереотипів. Так відбувається тотальне зомбування свідомості суспільств, щоб не допустити їхньої світоглядної тенденції вправо», – додав Баган.

«Загалом у цій темі ще варто усвідомити, що зараз (приблизно від 1970-х років) йде глобальний процес стирання ідеологічних граней і критеріїв між різними політичними партіями. І це закономірно, бо, по-перше, умови масової демократії витворюють ситуацію, коли суспільні кластери не можуть чітко вміщатися в конкретні ідеологічні програми і проекти, оскільки ці суспільства є занадто різноманітними; по-друге, людство нагромадило вже великий історичний досвід, як стабілізувати і унормувати позитивний, правильний, продуктивний розвиток нації і країни, тому у нього вже нема потреби заганяти конкретні суспільства в якісь окремі ідеології, щоб досягти прогресу. Так би мовити, все й так ясно для розумних людей. Тому популярність здобувають ті партії, які вміють щедро імітувати, пропагувати, маніпулювати різними поняттями соціального значення. Такий собі «популізм в законі». Тож і надалі світове суспільство буде розвиватися радше на основі синтезу ідеологій, коли партії будуть розрізнятися лише за стратегічними візіями і трендами», – наголосив політолог.

«Сьогодні прогрес кожного суспільства залежить не стільки від наповнення його якимись ідеологічними програмами, як від загального морально-психологічного, ментального стану та від характеру цього суспільства (приклади я навів вище). В Україні нічого не йде з розвитком країни не тому, що ми замало знаємо різних теорій соціально-економічного розвитку, а тому, що ми є суспільством тотального обману, шахрайства і злодійства. Як збудована Україна? Від найменшого 5-тисячного містечка і до 5-мільйонного велетня-Києва закон «самоорганізації» один: всі потоки торгівлі, інвестицій, економічних рішень контролюють кілька груп самовизначених людей (в народі їх називають бандитами і шахраями), які системно блокують вільний і нормальний розвиток тих міст і містечок, використовуючи свої впливи передусім для власного надмірного збагачення. А в нації нема сили волі, почуття чесності і гідності, усвідомлення права на помсту, щоб цю систему зруйнувати. Ось і вся «політична філософія» сучасності», – резюмував він.

Більш детальну інформацію можна переглянути у статті “Тріумф «лівих» та цькування «правих»: шизофренія ліберальної демократії“.