У травні 2018 року на кладовищі у селі Грушовичі, що біля Перемишля Інститут національної пам’яті Польщі проводив розкопки. Як спостерігачі долучилися представники української сторони. У результаті між українською та польською стороною виникли значні розбіжності, а розкопки зайшли в глухий кут.

Про це повідомляє начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті УІНП Павло Подобєд.

“Справді 2018 року проведені розкопки, результати яких, як ми й очікували, виявилися достатньо суперечливими”, — зазначив він.

Науковець пояснив, що польська сторона не раз стверджувала, що цей пам’ятник символічний і на реальному місці поховань не побудований. Але вже наступного дня розкопок стало зрозуміло, що пам’ятник стоїть якраз на місцях поховань.

Йдеться про захоронення, здійснені в кілька шарів. Є шар поховань, які лежать на глибині, притаманній для традиційних цвинтарних поховань, а є чотири останки, які лежали на глибині в межах 1 м. Вони виділяються кращим збереженням скелетів, не мають порядкового характеру (локалізуються в різних місцях розкопу. — Ред.), на них є сліди механічних травм і пошкоджень. Можна припустити, що друга категорія останків належить до нетипового поховання, могила копалася поспіхом, можливо, вночі”, — розповів Подобєд.

Він додав, що польська сторона стверджує, що в могилі відсутні матеріали або знахідки, які могли б свідчити, що  знайдені останки належать членам українського підпілля.

“Фактично зараз ми вперлися в цей глухий кут, коли польська сторона каже, що в могилі немає доказів, немає того, чого вона очікувала побачити, тому, мовляв, нехай українці продовжують дослідження та переконують нас, що це справді могила вояків УПА”, — зазначив дослідник.

Проте він додав, що людину на цивільному кладовищі зі зброєю чи тризубом на кашкетах не ховають.

Український інститут національної пам’яті з 2016-го разом із спеціалізованими підприємствами здійснює пошук та ексгумацію жертв війни та політичних репресій. Так, за даними УІНП, це велика рідкість, коли вдається віднайти могилу вояка армії УНР чи УПА або члена підпілля з супровідним матеріалом у вигляді тризубів на пряжках до паску, або у вигляді ґудзиків із державним гербом України тощо.

“Також ми в офіційному листі до польської сторони надали наш офіційний висновок щодо матеріалів, надісланих польською стороною. На думку ІНП, польська сторона в своїх висновках описує аргументи на користь своєї позиції та намагається поверхово проаналізувати ті аргументи, які підважують польську версію”, — розповів Подобєд.

Він зазначив, що у фотоматеріалах та висновках польської сторони є аналіз щонайменше одного черепа, який має отвори схожі на кульові. Польська сторона зазначила, що ці отвори не можна ідентифікувати, як кульові. Водночас, УІНП надав цей висновок із додатками та фотографіями для аналізу українського судово-медичного експерта, який зазначив, що з високою долею ймовірності ці отвори можуть бути результатом потрапляння кулі в голову.

Навіть якщо українською стороною буде доведено, що в цій могилі один з останків має кульовий отвір в голові, польська сторона може і такий висновок поставити під сумнів. Врешті-решт все впирається у політичну позицію”, — зазначив Подобєд.

Він запевнив. що під пам’ятником було знайдено останок молодого хлопця, розміщений із порушенням анатомічної послідовності та рядності поховань, закопаний на достатньо невеликій глибині.

На початку розкопок польською сторона поширювала теорію, що це поховання кінця ХІХ століття. Потім поміж цих останків знайшли монети — радянські, французькі, міжвоєнного періоду, періоду Другої світової війни, монети 1930-х років.

“На нашу думку, наявність монет у кишенях свідчить про нетиповість поховання — у чому застрелили людину, у тому й поховали. Польська сторона ж стверджує, що існувала традиція класти в кишені померлим монети. Але знову ж таки, не у всіх останках вони були знайдені. Загалом, які б нові знахідки не було зроблено, ми не знайдемо там скелет, який тримає в руках металевий тризуб. Будь-які знахідки можна по-різному трактувати”, — підсумував Подобєдов.

Стосовно Грушович, за словами Подобєда, УІНП стоїть на кількох позиціях. По-перше, результати розкопок не дають можливості однозначно стверджувати, хто саме похований під пам’ятником у Грушовичах. Однак, відомо точно — пам’ятник не є символічним. По-друге, на кладовищі в Грушовичах так чи інакше поховані воїни УПА та українського підпілля, тому що в кількох метрах від знищеного пам’ятника є інша могила українського підпільника, який походить з Грушовичів.

Крім того, є чимало документальних свідчень про поховання у Грушовичах тих членів українського підпілля, які загинули у період Другої світової війни.

“Навіть якщо припустити, що під цим пам’ятником сантиметр в сантиметр не поховані вояки УПА, це не знімає питання, чи може бути такий пам’ятник на цвинтарі чи ні. Це місце пам’яті”, — зазанчив Подобєд.

УІНП наполягає на відновленні знищеного пам’ятника не лише в селі Грушовичі, а також всіх пам’ятників. зруйнованих у Польщі, починаючи з 2014 року.

Дослідник розповів, що ще залишається в дії звернення Інституту до Державної міжвідомчої комісії, до органів місцевого самоврядування про призупинення видачі дозволів на проведення пошукових земляних робіт польською стороною на території України, будівництво нових і реставрації вже існуючих польських пам’ятників, присвячених жертвам війни та політичних репресій на території України.

“Цей мораторій продовжує бути як запобіжник супроти процесу тотальної ліквідації всього українського, що залишилося на території Польщі”, — додав Подобєд.

Додамо: “Поляки нас випробовують”, – Тягнибок про пам’ятник “жертвам українських націоналістів”.