Дані результатів екзит-полів засвідчили вихід у другий тур президентських виборів Володимира Зеленського з результатом 30,4 % і Петра Порошенка — 17,8 %. Кожен із претендентів на посаду глави держави має кардинально відмінне бачення розвитку країни, свої ніші електорату, свої вразливі місця, які здатні понизити рейтинг, а також свої козирі та переваги, які можуть забезпечити президентство.

“Зелене світло”до перемоги?

Лідер соціологічних рейтингів комік та шоумен Володимир Зеленський має найвищий рівень популярності, який може забезпечити йому президентство. Показово, що за екзит-полами, Зеленський набрав найбільше голосів в усіх регіонах країни, крім Галичини.

Серед переваг Зеленського виділяються насамперед його асоціативність з “новим обличчям” у політиці та роль у популярному серіалі “Слуга народу”. Українські виборчі кампанії підтверджують, що на фоні дискредитованих політиків, будь-яке нове, популярне обличчя — співак або спортсмен — може мати на старті вже від 10 % рейтингу, оскільки головним аргументом для українського виборця є те, що «він сам заробив свої гроші, а не вкрав у бюджеті». Саме з цієї причини політиком з найвищим ступенем суспільної довіри п’ять років тому був боксер Віталій Кличко.

За “нове обличчя” Зеленського в другому турі очевидно віддадуть свої голоси виборці з середовища протестного електорату, який завжди голосує за будь-якого антисистемного та нестандартного кандидата. А також серед готових голосувати за Зеленського близько 40 % становить студенти та молодь, невдоволена теперішнім корумпованим бомондом, а тому готова голосувати за будь-кого з нових кандидатів.

Російськомовний електорат також втомився від своїх корумпованих політиків, котрі здобували мандати, експлуатуючи проросійські гасла. Ці виборці розчарувалися у Партії регіонів, «Опозиційному блоці», чи партії «За життя», очолюваної одіозним олігархом В. Рабиновичем і шукають когось не заплямованого корупцією та розкраданням держави.

За Зеленського в першому турі, вочевидь, проголосувала значна частина жінок, домогосподарок та емоційно чутливих громадян, котрі дивилися серіал “Слуга народу”. Емоційні сюжети та позитивні жарти в серіалі сформували в глядачів думку, що Зеленський у реальному житті такий самий, як і герой серіалу. Це суттєво вплинуло на перенесення образу персонажа Василя Голобородька на виборчий результат актора Зеленського

«Відсутність політичного досвіду у наскрізь корумпованій країні може стати ще однією перевагою Зеленського перед Порошенком»

Серед слабких сторін кандидата Зеленського вважається його “несерйозний” статус як політика, котрий вирішив «пожартувати», взявши участь у президентській гонитві. У вирішальний момент вибору майбутнього країни у другому турі в умовах війни, зубожіння й економічної кризи, декотрі громадяни можуть не наважитися довірити державу актору без досвіду політичної роботи. Хоча з іншого боку власне відсутність такого досвіду у наскрізь корумпованій країні може стати ще однією перевагою Зеленського перед Порошенком, котрий зробив багато (якщо не усе) для консервації корупції та злиднів.

Водночас прихильники Зеленського, левову частку з яких становить молодь, можуть просто не прийти голосувати на дільниці. Якщо врахувати, що на виборчих дільницях будуть великі черги з пенсіонерів, такі місця можуть виявитися нецікавими для молоді, особливо, якщо цього дня відбуватимуться концерти чи захоплюючі масові заходи.

Вибори в різних державах не раз підтверджували, що навіть перемога у першому турі не завжди означає перемогу в турі другому . На виборах 1994 року у першому турі Л. Кравчук набрав більше ніж Л. Кучма — 38 % проти 31 %, однак у другому турі за Кучму проголосували 52 %, а за Кравчука — лише 45 %.

Козирі Порошенка

Електоральна позиція діючого Президента Порошенка в другому турі складніша, адже до нього суттєво знижений рівень довіри після обіцянок «жити по-новому». Петру Олексійовичу буде важче переконати особливо молодь, втомлену від корумпованості, голосувати за “старе”, а не за “нове” обличчя.

«Головна ідея виборчої кампанії президента у другому турі буде ще більше базована на нагнітанні небезпеки та маніпуляції почуттям страху»

Тому Порошенко розгорнув свою виборчу кампанію не на соціальних, а на популістичних національно-державницьких позиціях. Головна ідея виборчої кампанії президента у другому турі буде ще більше базована на нагнітанні небезпеки та маніпуляції почуттям страху: зберегти діючий курс держави, й саму державність, яка, мовляв, перебуває у критичній небезпеці, позаяк будь-який інший Президент нібито може здати державні інтереси Кремлю. Певним козирем Порошенка також може стати і його євроінтеграційна риторика.

За Порошенка можуть проголосувати частина громадян, котрі бояться повторення втрати державності та частина православних вірян, вдячних за томос. В руках Президента також є козир адмінресурсу, числення армія чиновників, бюджетників, і особливо силовиків, котрих добре фінансують, ому вони зацікавленні у збереженні такого курсу. Президента також частіше згадують у випусках новин на різних телеканалах, особливо, під час дипломатичних заходів, що також створює додатковий медійний ефект. Ближче критичної дати виборів другого туру можлива певна ескалація бойових дій на Донбасі, що може консолідувати певну частину патріотів навколо влади. Ці переваги, в поєднанні з нагнітанням ефекту страху можуть підняти рейтинг Президента на кілька критичних відсотків.

Водночас за Порошенком тягнеться цілий шлейф негативних асоціацій, пов’язаних із корупційними скандалами в його найближчому оточенні, сумнозвісною схемою «Роттердам+», панамські офшори, мальдівські круїзи, «свинарчукгейти», розкрадання армії, скасування законів про незаконне збагачення тощо. Проти Порошенка також можуть проголосувати значна частина «євробляхярів» і членів їхніх сімей, котрі не мають коштів на нові авто, але яких влада змусила заплатити високі тарифи за розмитнення старих автівок. А також найбідніші категорії населення, яким дедалі важче платити постійно зростаючи тарифи за комірне при поступовій нівеляції субсидій до мінімального рівня. То ж президентські шанси Порошенка зараз залежать від співвідношення критичної маси невдоволених корумпованістю та злиднями та кількості наляканих російським вторгненням, про яке влада каже щодня.

У кого які шанси?

Очевидно, що перемога в другому турі залежатиме від результатів домовленостей і коаліцій між політиками, котрі підтримають одного з претендентів на президентську булаву. Якщо Порошенкові вдасться залучити голоси електорату Гриценка, Тимошенко, Кошулинського, Смешка, то він збільшить свої шанси на перемогу.

Водночас важливу роль можуть зіграти і дискредитація Зеленського. Проти Зеленського можуть використати його нібито обіцянки “стати на коліна перед Путіним” задля закінчення війни. Перемогу Зеленського опоненти можуть подати як перемогу “агента та маріонетки Кремля”.

Якщо ж Зеленського підтримають Тимошенко, Ляшко й їхні виборці, відрив від Порошенка може суттєво зрости. До Зеленського в другому турі можуть частково перейти голоси виборців Гриценка, котрий заявив, що ніколи не проголосує за Порошенка, “бо добре його знає”. А також проти Порошенка може виступити А. Садовий, котрий має претензії до Президента через «сміттєву блокаду», яку той буцімто навмисно організував меру у Львові, щоби погасити його президентські амбіції.

Однак за підтримку нових політичних партнерів Зеленському доведеться поділитися посадами, зокрема, пообіцяти комусь крісло прем’єра. Якщо це буде політик старої формації, то Зеленський уже не виглядатиме зовсім новим обличчям.

Однією з неформальних ознак демократії серед політологів, вважається неможливість точно передбачити чиюсь перемогу на виборах, позаяк у диктаторських країнах ні в кого немає сумнівів, хто переможе у виборчому процесі. Україні в цьому випадку пощастило, адже ніхто, навіть із лідерів першого туру не знає на 100 %, хто стане Президентом у другому.