У Львові нарешті впорядкували параметри зупинок громадського транспорту.

Про це у своєму "Фейсбуці" повідомив депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич:

Пам’ятаєте скандал, який розгорівся після закупівлі для Львова вживаних трамвайних вагонів «Tatra KT4DM» із Берліна? Тоді виявилося, що ці трамвайні вагони не можуть працювати на низці маршрутів міста Львова, оскільки вони мають двері, що відкриваються назовні. Ці двері не могли відкритися, оскільки посадочні майданчики на низці трамвайних зупинок виявилися вищими, аніж рівень нижньої крайки дверей вагонів.

Одразу знайшлися анонімні «науковці» та «активісти», які заявили, що, мовляв, трамвайні вагони із Берліна (а це такі самі вагони, як і ті, що із 1976 року експлуатуються у Львові) ніби то не відповідають українським стандартам, в той час підвищені платформи збудовані за всіма вимогами нормативів і дуже «зручні» для маломобільних. З приводу закупівлі трамвайних вагонів правоохоронці навіть почали розслідування…

Після прибуття трамваїв із Берліна я вирішив особисто розібратися із ситуацією. Отож, коли «Львівелектротранс» показував трамвайні вагони із Німеччини в трамвайному депо № 1 на Городоцькій, я побував там і уважно оглянув вагони, які прибули із Німеччини. Висновки із огляду: трамвай за своїми габаритами і зовнішнім виглядом практично нічим не відрізняється від тих трамваїв «Tatra KT4SU», які експлуатуються у Львові із 1976 року. Але, салон трамвая набагато комфортніший, встановлені зручніші сидіння. Хоча трамваям більше 30 років і вони активно експлуатувалися, виглядають як нові, але трохи фарба ззовні вигоріла. Трамвай має сучасну електронну систему керування тяговим електроприводом. Єдина відмінність – конструкція дверей.

Але! Такі ж самі за конструкцією двері є у вітчизняних автобусах «Атаман», які із 2016 року працюють у Львові, а значить такі двері відповідають українським нормативам. Я довідався, що іще в 2013 році Дніпро придбав у Берліні 30 подібних трамваїв «Tatra T6A2» із такими ж габаритами по ширині кузова, але односекційні. Вони теж мають двері, що відчиняються назовні і нормально працюють у місті. Трамваї «Tatra KT4DM» із Берліна у 2018 році також прибули в Запоріжжя і вийшли на усі маршрути без будь-яких проблем.

Я зрозумів – щось не так зроблено при будівництві платформ на трамвайних зупинках. Я дуже вдячний активістам громадської організації «Зручне місто» і особисто Юрію Тер-Арутюняну за те, що вони виміряли «високі» платформи на трамвайних зупинках і довели, що платформи є вищими за першу сходинку трамваїв, які уже давно експлуатуються у Львові. Виявилося, що пересічні пасажири уже неодноразово жалілися на те, що край платформи вищий від рівня першої сходинки трамвая «Tatra KT4SU» і тому вони часто перечіпляються об крайку платформи, а іноді навіть і падають.

Разом із мешканцями, які хотіли покращити якість реконструкції вулиці Личаківської, зокрема із Анастасією Карпяк, ми говорили представникам «Львівавтодору» про те, що платформи на зупинці «вул. Котика» зависокі, отож можуть виникнути проблеми із випуском на «двійку» вагонів із Берліна. Проте наші слова і пропозиції були зігноровані.

Ми із колегами звернулися до фахівців із електротранспорту, щоб ті розказали про експлуатацію трамваїв і порахували, якою має бути висота посадочних платформ, щоб одночасно вона відповідала параметрам трамваїв і була зручною для маломобільних категорій пасажирів.

Інженер ЛКП «Львівелектротранс» Дмитро Янківський розказав, що в процесі експлуатації колеса трамвайного вагона неодноразово обточують, щоб забезпечити правильну форму виступу (реборди), яка входить в жолоб рейки. Якщо нові колеса чеського трамвая мають діаметр 700 міліметрів, то гранично зношені – біля 610 мм. Отож, за рахунок зношення коліс висота першої сходинки трамвая знижується від 360 мм. до 315 мм. При завантаженні вагона пасажирами осаджуються пружини і амортизатори візків. Деформація цих пружин при максимальному заповненні може сягати 45 – 50 мм. Крім того, треба враховувати із зношення самих рейок в межах 15 – 20 мм.

Відповідно, мінімальна висота першої сходинки трамвайного вагона «Tatra» становить 255 мм., отож максимальна висота платформи має становити 250 мм. Я також проконсультувався із фахівцями-трамвайниками із Вінниці, Дніпра, Кам’янського та Одеси (Микола Луценко, Анатолій Кердівара, Олександр Івашина, Дмитро Жеман), які підтвердили, що висота платформ на зупинках має бути не більшою за 250 мм., якщо у місті в основному експлуатуються трамваї «Татра» і українські трамваї, збудовані за вітчизняним ДСТУ.

З приводу унормування висоти посадкових платформ на зупинках трамвая я іще восени 2018 року звернувся до керівництва Львівської міської ради, тодішніх керівників Мінрегіонбуду Геннадія Зубко та Мінінфраструктури Володимира Омеляна.

Якщо «фахівці» ЛМР та «Львівавтодору» обмежилися відписками типу «всьо за нормативами», то керівництво Мінрегіонбуду та Мінінфраструктури розглянуло мої звернення і визнало, що у нормативних документах існує колізія, щодо параметрів посадкових майданчиків на зупинках електротранспорту, отож провідна науково-дослідна установа, яка розробляє Державні будівельні норми в галузі електротранспорту – ДП «Науково-дослідний і конструкторського-технологічний інститут міського господарства» (ДП НДКТІ МГ), отримала доручення розробити зміни до ДБН, які стосуються інфраструктури електротранспорту і будівництва та реконструкції вулиць і доріг, які чітко визначатимуть висоту та інші параметри зупинок громадського транспорту відповідно до параметрів транспортних засобів.

Завдяки листуванню із ДП «НДКТІ МГ» я з’ясував, що ЛКП «Львівавтодор» здійснювало реконструкцію і будівництво трамвайної інфраструктури без консультацій із цим науково-дослідним інститутом. Окрім того виявилося, що ДП «НДКТІ МГ» станом на кінець весни 2019 року двічі надавав ЛКП «Львівелектротранс» роз’яснення, які стосуються висоти платформ на посадочних майданчиках. Вперше таке роз’яснення було надане іще в серпні 2018 року. Це засвідчує, що чиновники Львівської міської ради знали про те, що при спорудженні посадкових платформ порушені нормативи, але зробили «позу страуса» і прийняли в експлуатацію високі платформи на Котика і Дорошенка, які перешкодили випуску на трамвайний маршрут № 2 комфортних трамваїв «Tatra KT4DM».

Під тиском громадськості навесні 2019 року міський голова Львова Андрій Садовий створив робочу групу, яка мала б вирішити питання із параметрами посадкових платформ на зупинках електротранспорту. До складу цієї робочої групи увійшов, зокрема, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий. Я скерував на адресу цієї робочої групи обґрунтовані пропозиції, які стосувалися облаштування зупинок громадського транспорту. Відповідно до відповіді, яку надав Андрій Білий, ці пропозиції і рекомендації було прийнято до розгляду і визнано правильними. Також мені вдалося домогтися того, що посадочні майданчики на площі Двірцевій та вулиці Замарстинівській виконали висотою в 250 мм., отож зупинки тут можуть приймати трамвайні вагони «Tatra KT4DM».

Щодо будівництва об’єктів транспортної інфраструктури, які не відповідають параметрам транспортних засобів і діючим нормативним актам, я провів власне депутатське розслідування, під час якого виявилося наступне:

1. В якості вихідних даних для проектування реконструкцій низки трамвайних ліній фігурує лише лист компанії «Електронтранс» із параметрами трамвайних вагонів «Електрон». В той час будь-яка документація від «Львівелектротрансу», щодо параметрів трамваїв «Tatra KT4», які є основою парку відсутня;

2. Рішення про будівництво підвищених посадкових платформ на вул. Дорошенка і зміну ОДР там було прийнято Міською комісією із безпеки дорожнього руху, виконати його мала Галицька районна адміністрація. З невідомих причин Галицька РА не вимагала і не отримувала технічних умов на реконструкцію зупинок «Дорошенка» від «Львівелектротрансу» та Львівського комунального АТП № 1. В результаті цього посадкові майданчики були збудовані із такими параметрами, що опинилися фактично не сумісними із вагонами «Tatra KT4» та автобусами «Атаман» А092Н6. Експертизу проекту реконструкції зупинок проводив в якості експерта С.Я. Фіалковський (працівник «Інституту просторового розвитку);

3. Найперша висока посадкова платформа на зупинці «Приміський вокзал» була збудована в 2014 році на замовлення Залізничної РА взагалі без розробки проектно-конструкторської документації. Відповідно технічні умови на її будівництво «Львівелектротрансом» не видавалися. Далі параметри цієї платформи механістично були перенесені на інші аналогічні об’єкти без проведення відповідного аналізу;

4. Замовником реконструкції вулиць, де побудовані посадкові платформи невідповідної висоти виступали ЛКП «Львівавтодор» та Департамент житлового господарства та інфраструктури.
Нарешті у п’ятницю, 22 травня 2020 року виконком Львівської міської ради своїм рішенням № 426 «Про затвердження вимог до влаштування посадкових майданчиків на зупинках громадського транспорту міста Львова» затвердив рекомендовані основні розміри посадкових платформ на зупинках громадського транспорту. Як я і пропонував у своїх чисельних зверненнях, висота посадкового майданчика трамвайних зупинок визначена в 250 мм., а на тролейбусних і автобусних – 200 мм. Довжина посадкового майданчика на зупинках визначена в 36 метрів, у стиснутих умовах – 30 метрів. Як на мене – це трохи мало, оскільки довжина «поїзда» із двох вагонів «Tatra KT4» становить 36 метрів, а за ДБН В.2.3-18:2007 рекомендується іще додати 5 метрів, тобто довжина платформи має бути 41 метр, щоб приймати двовагонні трамваї. Отож, планую запропонувати свої зміни і доповнення до прийнятого документу, аби зробити зупинки громадського транспорту іще зручнішими.

У мене залишаються наступні питання:

1. Чи будуть перероблені посадкові майданчики вздовж трамвайних маршрутів № 1, 2, 6, 9, відповідно до затверджених параметрів? В першу чергу – чи будуть перероблені платформи на зупинках «Приміський вокзал», «Дорошенка» і «Котика»?

2. Чи понесуть відповідальність особи, які допустили будівництво посадкових платформ, які не відповідають вимогам нормативних документів, не консультувалися із фахівцями провідного НДІ, не отримали технічних умов і рекомендацій від «Львівелектротрансу» та ЛК АТП № 1? Як на мене, правильніше всього буде змусити відповідальних оплатити вартість реконструкції зупинок.
Наприкінці дякую всім тим, хто допомагав мені у підготовці звернень щодо удосконалення транспортної інфраструктури, зокрема посадочних платформ на зупинках. Це передусім Антон Лягушкін, Дмитро Янківський, Анастасія Карп'як, Святослав Товстига, Юрій Тер-Арутюнян та багато інших… Наша спільна робота виявилася плідною. Здоровий глузд нарешті переміг. Буду і далі вносити пропозиції, аби покращити якість проектування інфраструктури міста. Чекаю пропозицій від своїх читачів! Тільки разом переможемо! Слід пам’ятати – помилки самі по собі не виправляються.