Напередодні чергових місцевих виборів міський голова Андрій Садовий згадав про обіцяне і забуте 12 років тому – «Великий Львів». Звернувся з офіційним листом до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Львівської ОДА й запропонував об’єднати місто із 20 сусідніми населеними пунктами.

Після цього запустив інформаційну кампанію у «Фейсбуці». Заявив, що потрібно дати можливість впливати на життя в місті мешканцям навколишніх сіл і містечок. І пафосно наголосив: у єдності – сила!

Тільки от з’ясувалося, що єдності зі Садовим…ніхто не хоче.

Після офіційного повідомлення мерії Львова, місцеві ради довколишніх населених пунктів почали скеровувати і свої звернення до центральної влади – з вимогою НЕ ДОПУСТИТИ створення «Великого Львова».

Чому громади зайняли таку позицію, стає зрозуміло, якщо трохи заглибитись у передісторію.

Ще 1999 року в інтерв’ю газеті «Високий замок» Заслужений архітектор України, директор інституту «Містопроект» Зеновій Підлісний сказав:

«Львів має найвищу щільність забудови не тільки в колишньому СРСР, а і в усій Європі. Густота населення на один гектар території міста перевищує в три-п‘ять разів усі великі міста України. Вузькі вулиці, затисненість забудови, катастрофічна відсутність широких хордових і кільцевих магістралей, брак вільних територій гальмує його розвиток і потребує зміни концепції спеціалізації виробничих сил і розселення, зокрема зменшення його населення до 600-650 тисяч. Ми маємо зрозуміти, що рано чи пізно, а для комфортного розселення навіть 650 тисяч населення потрібно зарезервувати територію, що в 2-3 рази більша від тої, що займає сьогодні наше місто».

Відтоді щільність забудови у Львові, зрозуміло, не зменшилась. За три каденції Садового виросла у рази, а в останні роки – взагалі почала бити усі рекорди. 2015 року Львів увійшов у топ-5 міст України за швидкістю забудови, а в 2019-му – очолив цей рейтинг! За останній рік у Львові ввели в експлуатацію 95 нових багатоповерхівок. В той час як у Києві, який має в 5 разів більшу площу, – всього 58.

Сьогодні у Львові вже фактично нічого забудовувати. Та апетити близьких Садовому будівельних компаній нікуди не зникли. Тому зовсім не дивно, що він починає шукати нові території. І очільники місцевих громад довкола Львова це усвідомлюють.

Голова Мурованської ОТГ Зіновій Петрух:

«Для чого Садовий хоче розширити місто? Щоб і нас 15-поверхівками забудувати? А нехай скаже,  скільки садочків він збудував? Нових шкіл? Лікарень? Жодної? Отож бо! А чому ніхто про це не говорить?! Їдеш по Львову – самі висотки. Ніякої інфраструктури. Всю промисловість витіснив за межі міста і таким чином позбавив місто прибутку. Нафтопереробний завод завалив і вже готує план забудови. На місці «Райдуги», алмазного заводу, арматурного заводу, шкірзаводу – забудови. То нам це навіщо? Ми успішна ОТГ, ми розвиваємося швидкими темпами, а Львів – у стагнації. Ви приїдьте, пройдіться по вулицях і розпитайте людей, чи хочуть до Львова. Гарантую, що всі будуть проти. Бо всі розуміють, що у Львові ми пропадемо.

Всі ж бачать, що відбувається з Рудно, яке підпорядковане Львівській міськраді та входить до складу Залізничного району Львова. Порівняйте із Зимною Водою – небо і земля. То чого ж Садовий про це селище так забув? Він собі дати ради не може, дорогу на Богдана Хмельницього облаштувати не може. То про нас взагалі забуде, як про вчорашній день.

Львів при Садовому не має перспектив

Голова с. Сокільники Тарас Сулимко:

Львів при Садовому не має ніяких перспектив. А Сокільники – й поготів.

На Рудно і Брюховичі, які давно під Львовом, виділяють мізерні кошти. У Білогорщі за десятиліття каналізації не зробили. А Сокільники розвиваються швидкими темпами. Ми за 4 роки провели більше половини каналізування села самостійно, відремонтували 22 км доріг, побудували дві насосні станції, закінчуємо за свої власні кошти один з найбільших в області клуб, завершуємо садочок, почали будівництво школи. Ми 50 років чекали на все це, а разом зі Садовим і його компанією ще 50 чекати доведеться. То навіщо нам приєднуватися? Щоб так заглохнути, як заглохнув Львів? Щоб Садовий зі своїми родичами і компаньйонами нам тут багатоповерхівок наставив?

Його «покращення» ми відчули ще під час будівництва аеропорту. Коли починали будувати, він обіцяв відселити людей, чиї помешкання опиняться близько до терміналів. І що? Стільки років минуло – так і не відселив. Тепер літаки на голову падають, над будівлями так низько летять, що в хатах жити не можна. Обіцяв вікна нові поставити, щоби шум знизити – і того не зробив.

Він зараз говорить, що хоче щось краще. А за 14 років чому того не зробив? Нормальний господар найперше робить інфраструктуру та комунікації, тоді вже починає будувати. А в Садового як завжди: зуби лікують через заднє місце.

Доки у Львові такий очільник, нікому краще не стане. Буде тільки гірше і гірше. Я ж спілкуюся з очільниками інших громад – ніхто не хоче до Львова. Бо Львів тепер – то найбільше село в Пустомитівському районі. Якби Садовий хотів нормальних добросусідських відносин, хоч би чимось допоміг, хоч би спитав нашої думки. А його цікавлять тільки його особисті амбіції. Ми будемо протестувати і підемо на акції, якщо треба буде. Ми не допустимо такого об’єднання.

Голова с. Зимна Вода Володимир Гутник:

Нормальні люди в нормальному демократичному суспільстві мали би спочатку показати переваги об’єднання, перспективи, що з’являться внаслідок такого об’єднання. А з нами ніхто й ніколи не говорив. Я 14 років очолюю село – і жодного разу зі Львова не було пропозиції співпрацювати на договірних засадах. Тому зараз ми категорично проти. Поки місцеві громади розвиваються швидкими темпами, у Львові повно проблем. Який нам сенс приєднуватися, поки вони не вирішені?

Голова м. Винники Володимир Квурт:

Щільність населення Львова є одною з найвищих у Європі. Львову потрібні території, щоби створити нові відпочинкові зони, запустити промисловість, облаштувати цвинтарі та сміттєпереробний завод. Тому очевидно, що створення «Великого Львова» необхідне для міста. Це дозволить також підняти бюджет за рахунок надходження ПДФО, дозволить розширюватися бізнесу та залучати нові інвестиції. Але це не означає, що треба діяти совєцькими методами – відібрати і поділити. Перш, ніж братися за об’єднання, мерії Львова необхідно хоча б проконсультуватися з тими населеними пунктами, які вона хотіла би приєднати, вибудувати з ними партнерські стосунки, запропонувати їм якісь вигоди.

Наразі ж керівництво міста висловлює тільки свої особисті амбіції. Тому й виникає логічне запитання: а чим вони займалися досі? Вони мали авторитетну фракцію у ВРУ протягом п’яти років. Чому не підняли питання про сплату податків підприємствами безпосередньо по місцю їхнього розташування? Чому їм було байдуже, що обласні лікарні та приватні підприємства, розташовані у Львові, сплачують податки в райони? Сьогодні, наслідком такої байдужості стало, що обласні лікарні, підприємства , здійснюючи свою діяльність у Львові, використовуючи його ресурси, почали сплачувати податки до бюджетів інших громад та районів. А де Закон про сплату ПДФО по місцю реєстрації  громадян? Чому вони згадали про це за рік до завершення каденції міського голови? Це не схоже на принципи «сучасної політики», які вони постійно декларують. Львів потребує нашої уваги і любові! Великий Львів – наших спільних зусиль для створення передумов процвітання, заради добробуту мешканців Львова, сіл та містечок Львівщини.

Тим часом політолог Юрій Ситник нагадує, що ідея створення «Великого Львова» з’явилася ще в 2008 році – під час розробки генерального плану міста. Задля якісної реалізації цієї агломерації мерія Львова до 2010 року повинна була реалізувати низку містобудівних заходів, зокрема, зарезервувати території для містобудівних потреб розвитку міста, провести необхідні дослідження, укласти угоди із приміськими громадами, створити транспортні розв’язки (детально – у блозі). Проте ані тоді, ані в наступні 10 років не було зроблено абсолютно нічого.

«Крім піару та заробляння бабла, сонцесяйний хрунь і його маладая каманда не займалася тим, що було критично важливим для міста. Наслідком злочинної бездіяльності у цьому напрямку є створення несприятливого життєвого середовища для мешканців і (найважливіше!) підстав для занепаду міста загалом. І це все очікувано та прогнозовано!» – зазначає експерт.

Водночас Ситник підтверджує побоювання очільників місцевих громад щодо об’єднання зі Садовим:

«Навколишні громади, які Львів хоче приєднати до себе, вже обростають багатоповерхівками, а з приєднанням до Львова, при нинішній, наскрізь корумпованій сфері житлового будівництва, там житлові масиви виростуть на кожному вільному клаптику території. Куди стільки років дивилася міська влада на чолі з сонцесяйним хрунем і його придворними архітекторами? Правильно – в кишені забудовників. Чим займалася попередня і продовжує нинішня центральна влада, провадячи фейковий та антиконституційний децентралізець? Правильно – самопіаром. Хто буде пожинати плоди агресивної, корупційної та хибнокомпетентної діяльності чиновників? Правильно! Львів’яни, які тричі підряд обирають до влади те, що їх знищує.

Садовий зараз розповідає, що «от воно в нас так сталося»… Сталося так, що є корки…Сталося так, що немає транспортних розв’язок… Сталося так, що погано курсує громадський транспорт…Але насправді не «сталося просто так»! Все це наслідки халатності або некомпетентності міської влади, яка протягом 15 років думала про власну кишеню, а не про місто».

Львів має стати найкращим – і тоді довколишні населені пункти самі попросяться

Спротив місцевих громад розуміє і депутат Львівської обласної ради, ексзаступник Голови ВРУ Руслан Кошулинський. За його словами, перш, ніж пропонувати об’єднання, Львів повинен показати цим населеним пунктам свій успіх:

«Перш ніж об’єднуватись, громади хочуть побачити для себе перспективу, хочуть зрозуміти, яку вигоду отримають в результаті. Це Львів і повинен зробити – показати свій успіх і спільне успішне майбутнє. Львів має стати привабливим. У Львові має з’явитися найкраща інфраструктура, найкращий транспорт, найкраща медицина, найкраща освіта, найкраща екологія – і тоді довколишні населені пункти самі попросяться. Досвід Івано-Франківська – цьому підтвердження.

Мій побратим, міський голова Руслан Марцінків зумів зробити унікальну річ – створив настільки успішну ОТГ, що приєднатися просять навіть дуже віддалені села. І це зрозуміло. У Франківську проїзд в громадському транспорті – 4 грн. Мешканцям гарантували повний медичний огляд за рахунок міста. Медзаклади в принципі розвиваються. Немає жодних проблем зі сміттям – навпаки, місто заробляє на дегазації місцевого сміттєзвалища. Фактично повністю оновлено міський транспорт, збудовано нові садочки та школи. Міська влада викупила в держави збитковий локомотиво-ремонтний завод і зробила з нього прибуткове підприємство, дала нові робочі місця. Тепер людям не потрібно нікуди виїздити на заробітки, вони хочуть жити у своєму місті. Мешканці прилеглих населених пунктів бачать все це і хочуть жити так само. Тому Івано-Франківська ОТГ і є успішною. Відтак і Львову потрібно почати зі себе – показати якість, а вже тоді залучати партнерів».

Чи спроможеться почати зі себе Андрій Садовий, схоже, уже очевидно. Якщо 14-ти років у кріслі мера не вистачило, то й 15-ий навряд допоможе. Як вже зазначили сільські голови: з таким очільником у Львова ніяких перспектив. Від слова зовсім.

Яна Федюра, “Вголос”