Зверення Мирослави Гонгадзе до Президента України Віктора Ющенка:

Колись президент України Леонід Кучма відмовлявся відповідати на прямі незручні запитання Георгія Гонгадзе. Він особисто та його оточення звинувачувало Георгія у замовних матеріалах і співпраці з опозицією. Георгій же вважав, що просто чесно виконує свою журналістську роботу, відстоюючи право і потребу громадськості Знати. Для цього він створив Українську правду і вибрав її емблемою Дон Кіхота, символа боротьби за ідею та справедливість. Та саме за те, що незручний журналіст - за словами тоді голови держави - "лив на президента бруд в Інтернеті", президент України Леонід Кучма наказав своїм підлеглим розібратись з Георгієм Гонгадзе.

Після смерті Георгія Сергій Лещенко, молодий і переконаний у праві громадськості Знати журналіст, ставить такі ж не зручні запитання президенту України Віктору Ющенку. І тепер новий демократично обраний президент звинувачує Сергія у продажності та кілерстві.

Але час змінився, і тепер ми маємо нову Україну, яку вибороли власною волею, сльозами і кров’ю. І не лише родина Віктора Андрійовича Ющенка "заплатила за те, що ми називаємо кроком свободи, емоціями незалежності". Свою ціну заплатила кожна українська родина. І саме тому ми не можемо дозволити, щоб влада знову відчула свою безконтрольність і безнаказаність.

Президент повинен відповідати за кожне своє слово, і тоді, коли він обіцяє покарати замовників та виконавців вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, і тоді, коли він, не стримавши емоції, називає іншого журналіста Сергія Лещенка кілером. Від імені родини Георгія Гонгадзе мушу заявити, що ми ще чекаємо виконання вашої обіцянки, але наші сльози у цьому чеканні вже висохли.Тепер потроху ссякає наше терпіння.

Бути "незручним журналістом" - це висока відвага і велика відповідальність. Але це і найвище звання, якого може досягти журналіст. І Сергій Лещенко своєю роботою за останні чотири роки довів, що він є не лише "незручним", але й "неручним". І навіть якби після смерті Георгія в Україні народився лише один незручний журналіст, то його смерть можна було б вважати не даремною. Але, на щастя, в Україні постала нація, яка знімає недостойних президентів і готова відстоювати своє право Знати.

Тепер настав час представникам влади зрозуміти, що свобода слова і відповідальність можновладців за свої дії та слова перед людьми - це головна складова демократії. А голова держави та інші посадовці мусять усвідомити, що перебування на високій державній посаді передбачає, що кожен ваш подих може стати надбанням громадськості.

Телекритика