«Кожен день, кожен тиждень, кожен місяць в Україну приходять інвестиції», — не моргнувши оком, прорік Петро Порошенко на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

Як стверджував Президент, влада виконує взяті на себе зобов’язання і рішуче проводить реформи у державі. «Інвестори довіряють Україні, українському бізнес-середовищу і це найкраща характеристика змін, які відбулися в державі. Незважаючи на будь-які обставини», — наголосив Порошенко.

А також додав: лише впродовж 2018 року в Україні відкрили 83 нові заводи за підтримки інвесторів, а за чотири роки взагалі збудували 238 підприємств.

Чи насправді в Україні такий інвестиційний бум? «Вголос» вирішив це перевірити разом із експертом із економічних питань Олегом Устенком, екс-міністром економіки Володимиром Лановим та експертом із соціальної політики Андрієм Нікончуком.

Чи насправді в Україні такий позитивний інвестиційний клімат?

Андрій Нікончук:

Якщо проаналізувати ситуацію впродовж останніх 3…4 років, побачимо: спад промислового виробництва в Україні становив понад 25 %. А за останній рік нам намагаються показати, що у нас приріст промислового виробництва аж 1 %!  І це видають за дуже велику перемогу. Тому на тлі шаленого спаду говорити, що 1 % зростання — це перемога, як мінімум, недоречно. При цьому варто оперувати числами. І робити це не лише у межах 2018 року, а поглянути на динаміку за кілька останніх років.

Олег Устенко:

Україна отримувала у роки незалежності максимуми щодо надходжень прямих іноземних інвестицій у сумі близько 10 млрд доларів. Минулого року країна отримала інвестицій у шість разів менше, ніж наш історичний максимум, й у 2,5 рази менше, ніж надходження інвестицій, яке було  у дуже поганий 2013 рік. Тоді, 2013-го, ми отримали 4,5 млрд доларів інвестицій. А минулого року — 1,7 млрд доларів інвестицій. Цього року прогноз щодо інвестицій — близько 1,5 млрд доларів. І це у сім разів менше, ніж наші історичні максимуми. Тому є дисонанс у тому, скільки в Україну надходить інвестицій і як це сприймає українське чиновництво.

«Це експансія на нові ринки, розширення свого бізнесу та продажів»

І все ж: чи є щось таке, що приваблює інвесторів у нашій державі?

Володимир Лановий:

Багато підприємств просто розширюють ринки, включаючись у Східну Європу. Тому це швидше експансія на нові ринки, розширення свого бізнесу та продажів. Та й можна домовитись з владою і мати нормальні податкові умови. Навіть достатньо привабливі, якщо вдало домовитися. Тому великі транснаціональні компанії, які мають великий бізнес в Україні, спілкуються безпосередньо з Адміністрацією Президента і самим Президентом. І їм байдуже, що в країні відбувається з малим і середнім бізнесом. Вони зі задоволенням приходять на інвестиційну раду і радіють, що їхні клопоти вирішать, а їхній бізнес буде захищений усіма державними інструментами. Але ж економіка – це не тільки великі підприємства.

Та й вони ж нам скидають найгірші товари у технологічному та виробничому плані. Подивіться, які у нас примітивні технології на іноземних підприємствах. Інвестори не хочуть розміщувати свій великий бізнес у країнах, де немає конструкторів, інженерів та інших кваліфікованих профільних робітників. Головне для них — дешева робоча сила.

Тобто їх відлякує відсутність кваліфікованих спеціалістів?

Андрій Нікончук:

Перш за все інвесторів лякає корупція. Також відсутність належної правової системи, яка б гарантувала захист відповідних інвестицій. Тому переживають, що відбуватиметься рейдерство, а недостатньо ефективна судова система не зможе захистити їхні інтереси. Відтак не готові ризикувати. І, звісно, ми не повинні забувати, що на території нашої держави тривають бойові дії. І цей факт також негативно впливає на макро- та мікроекономічну стабільність нашої держави.

В які економічні сектори країни впродовж останніх років надходили іноземні інвестиції?

Олег Устенко:

Якщо глянути на статистику надходжень інвестицій в Україну, то побачимо, що за останні кілька років значна частина інвестицій в українську економіку надходила у банківську сферу. І ці надходження навіть не були реальними інвестиціями у класичному розумінні. Тому що українська банківська система переживала складні часи і потрібно було «вливати» додатковий капітал у банки. Й іноземці, аби не втратити свої початкові інвестиції, просто здійснили так звану рекапіталізацію у своїх банках, які розташовані на території України. Відповідно до статистики, більшість цих інвестицій надходила в іноземні  банки, які належали РФ.

Інші сектори, в які надходили іноземні інвестиції, — аграрний, енергетика. Але знову ж таки, річна потреба, яку ми у фонді розрахували щодо притоку іноземних інвестицій у сільськогосподарський секторі в Україні, складає близько 5 млрд доларів. А такі надходження становили не більше, ніж півмільярда. Тому, навіть незважаючи на те, що сектор привабливий, ніхто з лантухом грошей не стоїть на нашому кордоні.

«Українські олігархи виводили гроші в офшори, а потім просто реінвестували назад в Україну»

При цьому більшість із цих грошей, які надходять в Україну, заходять через офшори. Перш за все українські олігархи та великий бізнес, представники якого ці гроші заробляли і виводили в офшори, потім просто реінвестують назад в Україну. Я також допускаю, що частина тих грошей, які надходять в Україну під виглядом іноземних інвестицій, є грошима бізнесменів, котрі перебувають на території колишнього СРСР і розуміють, що означає працювати в умовах корупції, недосконалого законодавства, недостатньо захищеної системи прав власності та неякісної судової системи.

Які зараз найпривабливіші інвестиційні сфери в Україні?

Володимир Лановий:

Насамперед це альтернативна енергетика й енергетична сфера загалом.

Олег Устенко:

Україна має колосальний потенціал, який могла б використати. Неправильно думати, що у нашій державі немає прибуткових проектів. Вони є — прибуткові й цікаві. Але проблема нашої держави у тому, прибутковість та інтерес цих проектів нівелює дуже високий рівень ризику, який є в українській економіці. І тому завдання, яке мало б стояти перед будь-якою владою в Україні, — знизити цей рівень ризику (читай: корупції). Але для цього необхідно здійснити реформи. А їх фактично немає.

До теми

  • 2016 року іноземні інвестори вклали в Україну $4,4 млрд, 2013-го — $5,4 млрд, а 2010-го — $6 млрд.
  • За даними Держстату, 2017 року в економіку України іноземні інвестори з 76 країн світу вклали 1630,4 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
  • Найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до установ та організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність — 26,1 %  і підприємств промисловості — 27,3 %.
  • До основних країн-інвесторів належать Кіпр — 25,6 %, Нідерланди — 16,1 %, Російська Федерація — 11,7 %, Велика Британія — 5,5 %, Німеччина — 4,6 %, Британські Віргінські Острови — 4,1 % і Швейцарія — 3,9 %.