Чи залишиться на посту Петро Порошенко? Чи переможе його Володимир Зеленський? Дізнаємось 21 квітня. Сьогодні ж, за два тижні до другого туру виборів, українців турбує важливіше питання: що буде після? Яку Україну будуватиме кожен із кандидатів? Відповідь на це запитання «Вголос» шукав у розмові з полковником запасу, екс-працівником Генштабу Олегом Ждановим, політичним експертом Андрієм Ніцоєм та економічним експертом Олексієм Дорошенком.

Чого очікувати Україні в разі обрання Президентом Володимира Зеленського?

Олексій Дорошенко:

Кожен із президентів хоче увійти в історію як позитивний державний діяч. Тому кожен із них на своєму посту у перші два роки починає робити реформи. Цього справді можемо чекати від Зеленського. Що буде після цих двох років? Чи будуть реформи закінчені? Чи станеться так, як у Порошенка: почали, не закінчили, зруйнували те, що було, й нічого нового не побудували…? Поки не знаємо. Мені виглядає на те, що Зеленський на посту Президента п’ятирічний термін не допрацює, бо в нього почнуться проблеми.

Втім, не треба очікувати чогось неймовірного. Зараз люди бачать у будь-якому президентові щось своє. Кожен ніби дивиться на чорний квадрат, домальовуючи собі свій сенс. Якщо переможе Зеленський – ми дамо собі зрозуміти, що в країні почнуться зміни. Звідси й бізнес почне інвестувати, іноземці активізуються, люди почнуть більше витрачати. Загалом з’явиться більша довіра до того, що відбувається. Відтак наступного року ми побачимо економічне зростання понад 3%. Але те саме зростання буде, якщо українці переоберуть Порошенка знову. А от що станеться через рік…під питанням. Якщо наші очікування знову не буде виправдано, повернуться старі проблеми: скорочення інвестицій, зниження доходів людей, ті самі соціальні проблеми.

Не думаю, що зараз нам відразу вдасться збудувати Сінгапур в Україні. І справа не лише в Президенті. Ми самі до цього ще не готові, ми не готові змінюватися.

Чи стане гірше? Навряд. Зараз країна перебуває на такому дні, що валитися вже попросту нікуди. Єдине, що може підняти економіку, це привернення іноземних інвестицій. От цьому обрання Зеленського може посприяти. ЄС, США та Канада більше довірятимуть Україні при ньому, ніж при старому-новому Президентові Порошенку.

Олег Жданов:

Головне завдання Зеленського – зламати олігархічну систему в країні. А це – найкоротший шлях до парламентської республіки. Гляньте на його програму. Відкликання депутатів, зняття депутатської недоторканності. Нове виборче законодавство – ніякої мажоритарки, тільки пропорційна система за відкритими списками. Зеленський озвучив фактично все те, що ми вимагали роками. Звісно, що муситиме змагатися із Парламентом за ухвалення цього. Але це принаймні відбудеться. А Порошенко? Піде на таке? Та ніколи. Євросоюз же саме під зміну виборчого законодавства дав нам безвіз, а Порошенко все спустив на гальмах…

Думаю, що при Зеленському в Україні почнеться масштабна націоналізація майна олігархів, а тоді новий перепродаж цих підприємств. Буде створено ринок землі. Держсектор буде розпродано. Укроборонпром, скоріш за все, ліквідують і також розпродадуть. Судова гілка стане окремою гілкою влади. Це дозволить захистити права приватної власності та дасть можливість українцям чесно відстояти свої права у суді.

У нас нарешті з’явиться військова реформа, представники команди Зеленського вже консультуються з експертами щодо її написання. Можна також очікувати передання частини повноважень Президента Верховній Раді. Як наслідок, дуже ймовірно, що під кінець свого терміну Зеленський виконуватиме лише представницькі функції.

Андрій Ніцой:

Буде новий Кабінет Міністрів. Буде спроба провести законопроекти, що змінять судоустрій, територіальний та адміністративний устрій. Буде спроба впровадження елементів прямої демократії. Але це будуть спроби. І тільки від парламентських виборів залежить, наскільки ці спроби будуть результативними. До виборів ми, скоріш за все, спостерігатимемо тільки піар.

 

«Коли народ побачив, що Янукович підняв руку на святе, – вийшов на Майдан і вигнав його. Так само буде із Зеленським, якщо він вдасться до антиукраїнських кроків»

Найгірше, що може трапитись, це якщо новообраний Президент поїде домовлятися з Путіним у Москву. Бо з позиції слабкості домовитися про щось хороше для України неможливо. А щоб домовлятися з позиції сили, нам ще треба дуже багато працювати. Також може розігруватися небезпечний сценарій, коли Зеленський виконуватиме те, що написав у своїй програмі, але в гуманітарній сфері займе чітку антиукраїнську позицію – знизить квоти на українську мову в ЗМІ, не підпише закон про мову, якщо Рада нарешті його доопрацює й ухвалить, тощо. Але чекати чогось карколомного…

Україна все це вже переживала в 1991-му, коли замість борця за незалежність Чорновола обрала президиентом комуніста Кравчука, у 1994-му – відвертого малороса Кучму…Переживемо і це. Коли народ побачив, що Янукович підняв руку на святе – вийшов на Майдан і вигнав його. Так само буде зі Зеленським, якщо він вдасться до антиукраїнських кроків.

Сьогодні ми не знаємо, хто замовляє політику Зеленського. Це точно не 30% українців, які за нього проголосували, бо ж вони голосували не «за Зеленського», а «проти мародера Порошенка». Якщо ж замовниками політики Зеленського виявляться ті, хто зацікавлений в успіху України, у підвищенні її суб’єктності на міжнародній арені, тоді в його команди, що обросте професіоналами з патріотичного середовища включно, може все вдатися.

Немає дискусії проти Зеленського на лінії структурних рефом. Є дискусія тільки в питаннях національних інтересів: здасть він мову, освіту, культуру, державну безпеку, кордони? Приведе нам мир шляхом капітуляції? Чи буде стійко обстоювати українську державність? Якщо на ключові напрямки роботи Зеленський поставить поміркованих патріотичних людей і в межах своїх повноважень проводитиме проукраїнську гуманітарну політику, то все буде вдало.

Нещодавно спецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер заявив, що США співпрацюватимуть із будь-яким Президентом України, незалежно від того, хто виграє виборчі перегони. Ця заява виглядала як пас Зеленському чи Порошенку?

«Зеленський – це проект США»

Олег Жданов:

Зеленському, звісно. Він же проект США. Гляньте на його виборчу кампанію. Зовсім нові технології. Ніяких зустрічей із виборцями і ніяких ток-шоу. Переважно  інтерактивне спілкування з суспільством через електронні засоби. Навіть його програму можна прочитати й відразу ж дати свої пропозиції до кожного з пунктів. Оце дуже схоже на технологію «вашингтонського обкому».

Штати заходять в Україну серйозно й надовго. Найімовірніше, що за кілька років ми опинимося у Балто-Чорноморському союзі. Зараз Штати беруть під контроль Чорне море. По трохи поведуть іранську нафту через Єреван-Батумі-Одесу-Гданськ. Пам’ятаєте, влітку нас включили до великого плану розвитку інфраструктури Європи? Там передбачено 39 млрд євро на 10 автобанів в Україні. Також п’ять швидкісних залізничних ліній. Уже тривають масштабні роботи в Хмельницькій та Вінницькій областях. А де будують перший автобан? Одеса-Гданськ! Без заходу в Молдову. Чому? Бо газова труба у нас є така – Одеса-Броди-Гданськ, по якій, ймовірно, почнуть качати нафту. Звідси й зрозуміло, чому Меркель підтримує Порошенка. Якщо в Україну зайдуть Сполучені Штати, то перше, що вони зроблять, це почнуть регулювати подачу російського газу.

Чого тоді очікувати від Зеленського у стосунках з Москвою?

Олег Жданов:

Зеленський сказав те, чого всі ми давно вимагали. Треба проводити перемовини не з бойовиками, які не приймають жодних рішень, а напряму з Москвою. Не у Мінському форматі, а в Будапештському. Про це ми п’ять років торочимо Порошенку: збери будапештський формат! Не приїде Москва? То і чорт з нею! Але ти збери потужні світові держави, ворогів Росії і заяви їм, що в нас з Росією війна. І нехай вони думають, як зберегти світову систему безпеки. Це ж відразу поставить під питання існування ООН. До речі, Генасамблея ООН у своїй резолюції по Криму саме це й пропонує нам зробити – визнати анексію Криму військовим конфліктом України та РФ у зв’язку з тим, що анексія була здійснена збройними силами РФ. Що зробили наші політики? «Он ООН визнала, то нам вже не треба визнавати…» Розумієте, як зманіпулювали?

«Путін точно не нападе. Йому просто нічим»

Що ж до загострення…Путін точно не нападе. Йому просто нічим. Кремль не має людського ресурсу. На кожного солдата, який наступає, треба мати трьох у резерві. При чому один має бути навченим, у формі та з автоматом. Другий повинен проходити навчання на полігоні, а третій – переодягатися у військкоматі. Тільки за таких умов можна починати наступ. У решті випадків це буде просто провал та авантюра. У Росії зараз провалили весняний призов. Вони бігають, як і наші, до речі, та виловлюють молодь по ресторанах, метро чи на вулиці. Держдума вдесятеро збільшила штрафи за ухилення від служби, збільшила тюремне покарання. У них там зараз повна…

І не забувайте про політичну складову. Так, теперішня влада в Україні досі не визнала війну на Донбасі війною. Але ми зуміли переконати світ, що ця агресія таки московська. Відповідно, якщо сьогодні московити тільки трохи посунуться вперед – весь світ розумітиме, що це збройне вторгнення РФ в Україну. «Зелені чоловічки» вже не пройдуть. Тут треба буде йти в наступ під триколором. А для Путіна це абсолютно неприйнятно, адже він ліпить зі себе образ миротворця. В тому числі з подачі Порошенка. Цей не визнає війну, а той каже, що «іхтамнєт».

А якщо Порошенка переоберуть на другий термін?

Олексій Дорошенко:

У мінус економіка точно не піде. Принаймні у перший рік. Як я і казав, буде зростання понад 3%. Порошенко зможе поставити це собі у заслугу. Але треба визнати: він не має ні економічної, ні соціальної програми, і попри те, що був міністром економічного розвитку та все життя бізнесує, взагалі слабо розбирається в цих питаннях. Тому отаку відсутність чіткої економічної та соціальної програм можна очікувати на наступні 5 років. Економічні реформи відкладатимуться. Попит суспільства на швидкі зміни не буде зреалізовано.

Андрій Ніцой:

Треба очікувати путінізації. Іншого шляху Порошенко не бачить. Це буде посилення присутності російського кагебістського впливу в Україні. Ми вже це бачимо на прикладі Медведчука. Стараннями Порошенка цей абсолютно збитий льотчик, про якого давно всі забули, в 2014-му знову з’явився, а його маріонетка Бойко за 5 років наростила рейтинг з 1% в 2014-му до 11% сьогодні. Те саме буде в гуманітаристиці. Ми ж розуміємо, що всі його ініціативи, пов’язані з мовою, вірою та культурою, були вимушеним політичним кроком лише впродовж останніх двох років, коли він зрозумів, що може зібрати підтримку на другий термін тільки серед патріотичного населення.

Програш Порошенка не загрожує Україні нічим. Темпи розвалення держави, що набрали оберти за його часів, деморалізація армії й небачена більше ніде у світі корупція й так роз’їдає державу.

Олег Жданов:

«Першим полетить Аваков. А коли на його крісло сяде людина Порошенка – всім нам буде мало місця у цій країні»

Якщо його переоберуть – поводитиметься наче цар і бог. Тоді він не випустить владу з рук. Він побудує вертикаль так, щоб залишитися на посту президента навічно. А це може призвести до громадянської війни. З нами, як із громадянами України, він рахуватися взагалі не буде. Знаючи його характер, мстивий, злопам’ятний і жадібний, припускаю, що він буде мститися тим, хто посмів не проголосувати за нього вдруге, і тим, які відхилилися від його лінії у владі. Він будуватиме диктатуру.

Конфлікт на Донбасі триватиме. Мінськ буде вічним. Гляньте яка гарна обіцянка: «Якщо мене виберуть на другий термін, я почну рішучі дії щодо повернення Криму». А що ти робив п’ять років? Це були нерішучі дії? Про конфлікт на Донбасі він зараз взагалі мовчить. Мінська група для нього – це просто рятівне коло. 500 км неконтрольованого кордону – вези, що хочеш. Завжди раптом що – війна все спише. Той же Укроборонпром: навіть зараз ГПУ не захотіла саджати спільників Гладковського, бо нібито нема складу злочину. Це при тому, що прокуратурі передали всі докази.

Порошенко як ішов, так і піде. Єдине, що чергова перемога його окрилить. Він розправиться зі всіма, хто в ньому засумнівався, і укріплятиме вертикаль влади. Обов’язково буде зміна Уряду. Першим полетить Аваков. А коли на його крісло сяде людина Порошенка – всім нам буде мало місця у цій країні.

Яна Федюра, «Вголос»