Автомобільна історія нашої країни могла бути набагато багатшою, якби одного разу в України не відібрали цілий автозавод. Про який, до слова, і зараз мало хто знає. Про це розповідає Auto24.

Виробництво автомобілів в усі часи було однією з вершин технологій, що автоматично означало появу робочих місць, відрахування до бюджету, розвиток інфраструктури, фінансування соціалки й інші радощі для влади та населення регіону.

Тому коли 1944 року у нещодавно звільненому від німців Дніпропетровську почали будівництво автомобільного заводу, за будівництво взялися дружно і, як тоді казали, «з вогником».

Правда, одного запалу виявилося замало: спорудження автозаводу просувалося дуже повільно, терміни зривалися. І навіть залучення військовополонених і повернутих із Європи остарбайтерів питання принципово не вирішило, тому завод давався місту і країні нелегко.

Поки зводилися десятки корпусів, ДАЗ комплектували обладнанням (в т. ч. німецьким, отриманим за репараціями) і кадрами.

Достатньо сказати, що Головним конструктором призначили самого Віталія Грачьова, одного з кращих автомобільних конструкторів країни. Працюючи до того на Горьківському автомобільному, В. А. Грачов створив перший у світі повнопривідний легковик ГАЗ-61, масовий утилітарний армійський позашляховик ГАЗ-67, панцерник 4 х 4 БА-64 і самохідну гармату.

За кілька років він своїми новими роботами прославить Дніпропетровськ, хоча, на жаль, ця слава пошириться лише серед відносно вузького кола фахівців.

Зі самого початку ДАЗ створювався як завод для великосерійного виробництва масової моделі вантажівки: на перших порах мався на увазі 2,5-тонний ГАЗ-51, потім завдання переграли на чотиритонний ЗІС-150.

Автомобіль новий, перспективний, до того ж ЗІС давав на нього всю технологічну документацію. Але небайдужий Грачов, всупереч волі міністерського начальства, тут же взявся покращувати і допрацьовувати далекий від досконалості ЗІС.

У результаті вийшов автомобіль ДАЗ-150 «Українець», який за рядом показників став кращим за свій прототип: за місткістю вантажної платформи, дизайном та собівартістю кабіни, сучаснішій конструкції ходової частини та трансмісії.

До 1949-го збудували кілька дослідних зразків ДАЗ-150, кілька передали в дослідну експлуатацію на автопідприємства. Дніпропетровська машина успішно пройшла державні випробування і до запуску її у виробництво залишалося менше року. Більшість цехів були готові до масового виробництва чотиритонки, на початок 1951 року на них трудилося більше 8 000 людей.

Ще до запуску у виробництво масової чотиритонної вантажівки «Українець» ДАЗ став справжнім автозаводом. Поки проектувалася і готувалася до виробництва перспективна вантажівка, дніпропетровський автомобільний випускав автокрани К-31 і К-32 на базі ЗІС-5 і ЗІС-150, збирав самоскиди ЗІЛ-585.

Для Львівського заводу автонавантажувачів дніпропетровські конструктори спроектували відразу два автонавантажувачі — 4000 і 4001.

А найбільш знаковий і корисний продукт Дніпропетровського автозаводу – амфібія ДАЗ-485, серійне виробництво якої налагодили на ЗІЛі.

Та справжньою зіркою вітчизняного автопрому 1950-х став інший дніпропетровський автомобіль — амфібія ДАЗ-485. Тривісний плаваючий автомобіль з колісною формулою 6 х 6 мав унікальну для того часу прохідність, і спроектували його саме в Дніпропетровську. Тут готувалися його і випускати, але…

На початку 1950-х років країна прийняла виклик, як тоді говорили, ймовірного супротивника, і вступила в перегони ядерних озброєнь.

Балістичні ракети стали країні потрібнішими за автомобілі. На ДАЗ приїхала спеціальна комісія, яка критичним поглядом оцінила підприємство і сказала: «Беремо!». Так ДАЗ став «Південмашем» — провідним підприємством космічної галузі в масштабах всього Союзу.

Чи образилися дніпропетровці тоді на такий обмін, сказати важко. Адже міжконтинентальні і космічні ракети — це технології набагато вищі — і в прямому, і в переносному сенсі.

Щоб замаскувати секретне виробництво космічного та військового призначення на «Південмаші», налагодили виробництво тракторів.

Тим більше, що дніпропетровські носії і двигуни до них за багатьма параметрами були не те що найкращими в світі, а єдиними. Але і ті, хто дуже хотів бачити в місті на Дніпрі виробництво колісної техніки, отримали її: як прикриття секретного виробництва «Південмаш» багато років випускав на своїй території трактори ЮМЗ.

Раніше “Вголос” розповідав, як “загинув” перший український електромобіль.