За даними туристичної компанії SOLO East потік туристів зріс на 30% з моменту виходу першої серії «Чорнобиля».

Журналісти ІА «Вголос» дізнались, який туристичний потенціал та проблеми має регіон, де сталася наймасштабніша ядерна трагедія у світі.

Ось, наприклад, працівник однієї зі столичних компаній екстремального туризму у розмові з кореспондентом «Вголосу» стверджує, що всі поїздки є абсолютно безпечними для туристів.

«Поїздка стартує із Києва. Їдемо автобусом, в оплату входить харчування і проживання (якщо був обраний дводенний тур). Екскурсія включає у себе відвідування території АЕС, села Прип’ять , радіолокаційна станція «Дуга», 5-го та 6-го енергоблоків і навіть ночівлю на місці. У Чорнобилі діє три готелі, там працюють люди.

Один день перебування на території АЕС прирівнюється до 2-годинного перельоту в літаку за рівнем радіаційного фону. Також цей рівень є набагато нижчим, ніж у великих містах, наприклад у Києві, Нью-Йорку чи Токіо. Допустима норма радіаційного фону становить 0,3 мкЗв/год (мікрозівертів на годину), у столиці цей показник на рівні 0,22 мкЗв/год, а у селі Прип’ять – 0,14 мкЗв/год., тобто там досить чиста екологія. Також рівень радіації у Чорнобилі є у 80 разів нижчим, ніж отримує організм людини під час флюорографії».

Зону відчуження частіше відвідують люди з-за кордону, розповідає нардеп та секретар Комітету з питань розвитку туризму Анна Романова.

«Потенційний обсяг ринку становить не менше мільйона туристів»

«Минулого року Чорнобильську зону відвідали 70 тисяч туристів, більше 70% з яких – іноземці. Попит після виходу серіалу шалено зростає. Потенційний обсяг ринку становить не менше мільйона туристів. Але зона відчуження – це фактично закритий об’єкт, там панує спеціальний режим в’їзду. Тому є питання щодо пропускної здатності зони. Терміново треба модернізувати КПП при в’їзді, зробити їх декілька. Але в гонитві за кількістю не можна нехтувати безпекою туристів: все-таки там ще є дуже забруднені об’єкти (рудий ліс, госпіталь), а також небезпечні будівлі в аварійному стані. Непрофесійність гідів чи туроператорів можуть коштувати дуже дорого.

Я вважаю, що українці не їздять тому, що для нас це трагедія, яку ми пережили. Для українців немає нічого надзвичайного подивитися на старі радянські будівлі з радянською мозаїкою, бо ми в них виросли. А ось для іноземців це – екзотика, законсервований СРСР часів холодної війни».

Людей, які хочуть приватно відвідати Чорнобиль, відштовхує ряд бюрократичних проблем, вважає сталкер зі стажем Олександр Очерклевич.

«Особисто я у чорнобильській зоні був близько десяти разів, з яких жодного разу не був офіційно. Чому? Вперше я вирішив відвідати цю зону у 2012 році, коли був студентом. Тоді офіційна поїздка коштувала приблизно 1000 гривень, а для студента це багато. Я порахував, що на ці гроші я можу купити собі все необхідне спорядження, рюкзак і ще й залишиться. Ризиків зараження я не боявся, бо вони мізерні. На більшості шляхів, якими ходять сталкери-нелегали, радіаційний фон, звісно, більший, ніж на тих шляхах, якими користуються туроператори, але показники все одно далекі від критичних.

Туристичний потенціал цієї зони є дуже великий, але немає належного сприяння від держави. Ми часто чуємо, що державні структури підтримують туризм у Чорнобилі, проте на ділі ми цього не бачимо. Екскурсії тут організовують виключно приватні організації. Для того щоб приватно офіційно побувати у Прип’яті, необхідно пройти дуже багато бюрократії. Наприклад, цього року я дійсно хотів уперше офіційно поїхати у Чорнобиль, але мені відмовили у такому дозволі в Державному агентстві управління зоною відчуження, посилаючись на свою внутрішню документацію. Я вважаю, що це було не зовсім законно, мав суперечки із їхніми юристами, проте нічого з цього не вийшло. Із грудня 2018 року цими справами займається дочірня фірма ДАЗВ, яка вимагає договір, який, у свою чергу, не видається фізичним особам. Раніше такий дозвіл можна було отримати, написавши офіційний лист ДАЗВ, і вони призначали гіда. Тепер це неможливо.

Також дуже болючим питанням є той факт, що у Прип’яті біля смт Поліське регулярно проводяться навчання Нацгвардії з використанням бойової зброї. Після кожних таких навчань у стінах будинків залишаються сотні нових дірок, які руйнують місто.

Я вважаю, що відвідування зони відчуження, мало б бути цікавим для всіх, проте багатьох українців Чорнобиль лякає на інстинктивному рівні. Інша частина українців вважає, що вони і так досить про це знають, воно розташоване поряд, а значить, є нецікавим. Люди з-за кордону набагато охочіше туди їдуть. Це місце вабить тим, що абсолютно збереглась вся показова велич Радянського Союзу разом із таким собі нехлюйством, про яку ми всі знаємо. Навіть трагедія на цьому потужному підприємстві, яким так пишався СРСР, сталась через помилку проектувальників, що теж є своєрідним символом. А загалом я вважаю, що такий музей під відкритим небом мав би бути цікавим для всіх і кожного. А головне – приносити чималі гроші до бюджету».